Південнокорейське судно з сирою нафтою вперше успішно пройшло з порту у Саудівській Аравії альтернативним маршрутом через Червоне море, минаючи Ормузьку протоку.
Про це повідомляє JoongAng Daily з посиланням на Міністерство океанів і рибальства Південної Кореї.
У відомстві зазначили, що південнокорейський танкер, який перевозив сиру нафту, безпечно пройшов Червоним морем. Це перше успішне використання країною обхідного маршруту до фактично заблокованої Ормузької протоки. Судно завантажило сиру нафту в Янбу, порту Саудівської Аравії на Червоному морі, який є кінцевою точкою саудівського Східно-Західного нафтопроводу (Petroline).
У Міністерстві наголосили, що стежать за ситуацією в режимі реального часу, щоб контролювати безпеку судна. Воно також надавало інформацію щодо безпеки та підтримувало канал зв'язку з судном у реальному часі.
За даними відомства, ця новина свідчить про успіх спроби корейського уряду стабілізувати постачання сирої нафти з Близького Сходу на тлі невизначеності, що виникає через війну з Іраном.
"Ми й надалі робитимемо все можливе, щоб постачання сирої нафти до Південної Кореї нашими суднами могли здійснюватися без перебоїв на Близькому Сході, пам’ятаючи про безпеку наших суден та екіпажів", – заявив міністр океанів та рибальства Хван Чен У.
Хоча Червоне море є альтернативним шляхом до Ормузької протоки, водному шляху також загрожують підтримувані Іраном єменські хусити.
Довідка: Саудівський Східно-Західний нафтопровід (Petroline) довжиною близько 1200 км з'єднує родовища Перської затоки з портом Янбу на Червоному морі. У 2026 році, через загрозу блокади Ормузької протоки, його потужність вивели на історичний максимум — понад 7 млн барелів на добу, що робить його ключовим маршрутом для експорту в обхід Ірану. Цей нафтопровід - єдиний маршрут експорту нафти Саудівської Аравії після блокування Ормузької протоки.
12 квітня Саудівська Аравія заявила про відновлення повної потужності перекачування свого нафтопроводу "Схід-Захід", який може перекачувати до 7 мільйонів барелів нафти на день через Червоне море.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди, Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками Ірану та США. Сторони не домовилися про припинення війни, тому що Іран відмовився закрити свою ядерну програму та виробляти ядерну зброю.
