Міністр оборони США Піт Гегсет попередив іранських лідерів, що блокада іранських портів та економічний тиск продовжуватимуться, якщо вони "не зроблять вибір". А голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Ден Кейн заявив, що американські військові готові діяти жорстко проти будь-яких суден, пов’язаних з Іраном або тих, що намагаються доставляти туди ресурси.
Про це вони заявили на пресконференції у Пентагоні, повідомляють CNN, Sky News та Reuters.
"Доки це буде потрібно, ми підтримуватимемо цю успішну блокаду. Але якщо Іран зробить невдалий вибір, то на них чекатиме і блокада, і бомби, що падатимуть на інфраструктуру, електромережі та енергетику", — сказав Гегсет.
Він зазначив, що військово-морська блокада Ірану США є лише прикладом "ввічливої" поведінки, але США готові до жорстких кроків.
"Ми перезаряджаємо зброю на потужнішу, ніж будь-коли раніше, і з кращою розвідкою. Ми заряджені й готові завдати удару по вашій критичній інфраструктурі подвійного призначення, по ваших потужностях генерації електроенергії, що залишилися, і по вашій нафтовій галузі. Ми воліли б цього не робити", — сказав міністр.
Він також пообіцяв, що Мінфін США "максимізує економічний тиск" на Іран.
"Я молюся, щоб ви обрали угоду, яка зараз у ваших руках, задля блага вашого народу та задля блага всього світу", — сказав Гегсет.
Своєю чергою, генерал Ден Кейн заявив, що США активно переслідуватимуть будь-яке судно під іранським прапором або будь-яке судно, яке прагне надати матеріальну підтримку Тегерану.
"Це включає судна тіньового флоту, які перевозять іранську нафту", – сказав він.
Кейн зазначив, що місію виконуватимуть понад 10 тисяч моряків, морських піхотинців та льотчиків разом із більш ніж десятком кораблів та десятками літаків.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їх підсумками Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
