Світові ціни на нафту знизилися на тлі очікувань можливих переговорів між США та Іраном, а також повідомлень про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. Інвестори сподіваються, що деескалація на Близькому Сході може послабити ризики для постачання енергоносіїв.
Про це пише Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 3,09 долара, або 3,11%, до 96,30 долара за барель станом на ранок п’ятниці. Водночас ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate впали на 4,01 долара, або 4,23%, до 90,68 долара за барель.
Ринки відреагували на заяву президента США Дональда Трампа, який повідомив, що угода з Іраном щодо припинення війни може бути "дуже близькою". За його словами, Тегеран нібито запропонував не володіти ядерною зброєю протягом понад 20 років.
"Ціни на нафту дуже чутливо реагують на новини про ескалацію або деескалацію конфлікту", — зазначив аналітик швейцарського банку UBS Джованні Стауново.
Попри падіння, котирування залишаються підвищеними після різкого зростання у березні, коли ціни на нафту підскочили майже на 50%. Наразі вони тримаються вище позначки 90 доларів за барель.
Додатковим фактором стало тимчасове припинення вогню між Ізраїлем та Ліваном. Водночас аналітики зазначають, що нестабільність у регіоні продовжує підтримувати ціни, оскільки ситуація навколо Ормузької протоки залишається невизначеною.
За даними джерел, переговорники США та Ірану наразі можуть зосередитися не на повноцінній мирній угоді, а на тимчасовому меморандумі, який дозволив би уникнути відновлення бойових дій.
Тим часом Франція та Велика Британія планують провести зустріч близько 40 країн, щоб обговорити можливість відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після стабілізації ситуації. Аналітики вважають, що навіть у разі деескалації повне відновлення транспортування нафти може зайняти кілька місяців.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їх підсумками Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
