Біг – один з небагатьох видів фізичної активності, під час якої працюють практично всі групи м'язів. Про це Суспільному розповів тренер з бігу Іван Поліщук. Три роки тому чоловік разом з товаришем Станіславом Зелінським створили у Кропивницькому бігову аматорську спільноту KroRunClub.
“Я почав займатися бігом в студентські роки. І помітив, що саме цей вид спорту дає мені енергію. У 2017 році організував перший у місті півмарафон. Охочих стати учасниками забігу було багато, але не всі з них отримували задоволення від бігу, це було видно по обличчю, коли учасники забігу фінішували”.
За словами Івана Поліщука, це й спонукало до створення в місті бігового аматорського клубу. Тепер Іван разом зі Станіславом розповідають новачкам, як від бігу отримувати не лише користь, але і радість. “Коли ми тільки-но створили бігову спільноту, на заняття приходили 8-10 людей, зараз на тренуванні присутні 20 кропивничан. Вони не лише тренуються, але і беруть участь у різноманітних забігах”.
Суспільне запитало кропивничан, які не лише регулярно займаються спортом, але й досягають вагомих результатів, як знайти час та сили на ці регулярні тренування.
Олеся Смоквина, кропивничанка, 44 роки, працює менеджеркою з електроенергетики
Я почала бігати, коли мені було 14 років. В моєму житті були різні фізичні навантаження: танці, фітнес, а два роки тому я стала майстром спорту в багатоповторному жимі. Але бігати я не припиняла ніколи. У мене тиждень розбитий так, що у ньому завжди є час на три тренування з бігу. За годину я маю пробігти 8-10 кілометрів і ще залишити час на силові тренування після пробіжки.
Не має значення скільки тобі років, в будь-якому віці можна почати бігати і досягти власних вершин.
Багато людей ставлять питання: “Навіщо брати участь у бігових забігах?”, “Який сенс у цих виснажливих тренуваннях?”. У кожного спортсмена буде своя відповідь. Когось мотивує покращення фізичної форми, когось – спортивних результатів. Як на мене, марафон треба бігти не всупереч власному бажанню та “на силі волі”, а заради задоволення, атмосфери масових забігів, зустрічі з однодумцями та, звичайно, спогадів. З 2018 року я взяла участь у 15 забігах. У квітні місяці 2021 року я повернулася з п’ятого легкоатлетичного Kyiv Euro Marathon. Разом зі мною брали участь у забігу 96 учасниць з різних країн віком 20-23 роки, а мені 44. І я почуваю себе фантастично поряд з ними.
Надія Михайлова, кропивничанка, 35 років, працює тьютором
Я ніколи не займалася спортом на постійній основі, якщо не брати до уваги шкільні уроки фізкультури. Одного разу мене запросили бути волонтеркою на Кропивницькому півмарафоні – я допомагала з реєстрацією учасників. В цей момент я зрозуміла, що також хочу стати однією з тих, хто біжить. І я почала бігати. Біговий стаж у мене маленький – пів року, але я дуже собою пишаюся. Я тренуюся тричі на тиждень. Щоразу пробігаю від 3 до 5 кілометрів. У мене двоє маленьких дітей – 5-ти річний Лука і 7-ми річній Федір. Я беру їх з собою на стадіон. І поки вони там бавляться, я бігаю. Я не пропускаю жодного тренування, навіть у новорічну ніч бігала. Прийшла з роботи, приготували салати до новорічного столу і пішла на стадіон бігати.
Біг для мене – це своєрідна психотерапія. Це час для власних думок.
Я розумію людей, для яких родина та робота у пріоритеті. Для мене це пріоритет також. Утім, фізкультура і тренування дають ресурсу, а не відбирають його.
На мою думку, не треба недооцінювати членство у бігових клубах. В Кропивницькому тренери KroRunClub розповіли мені про медичну складову спорту, пояснили, коли слід відпочивати, а коли — збільшувати навантаження і як робити це правильно, як отримувати задоволення від бігу, а не втому. Крім того, біговий клуб дарує купу знайомств та спільноту однодумців, що дуже важливо.
Головне знайти “своїх” людей, які будуть підказувати і підтримувати тебе і не дадуть здатися в перші дні пробіжки.
Андрій Бурянський, кропивничанин, 38 років. Працює старшим інспектором в патрульній поліції Кіровоградської області.
У 2007 році, щоб кинути палити, я почав бігати. Не замислювався над тим, наскільки правильною була моя техніка бігу. А потім познайомився із засновниками кропивницького бігового клубу KroRunClub. Іван Поліщук та Станіслав Зелінський цікаво розповідали про біг і я захотів зайнятися вже цим видом спорту серйозно. Тепер я бігаю по 3-4 рази на тиждень 5-7 кілометрів. У 2019 році я вперше взяв участь у Кропивницькому напівмарафоні, пробіг 21 кілометр. Неперевершені відчуття від забігу. На жаль, карантин став на заваді наступним біговим марафонам.
Біг дає відчуття задоволення. Але воно приходить не відразу. Спочатку ти біжиш перший кілометр і думаєш, навіщо тобі це все. На другому кілометрі заспокоюєш себе тим, що пробіг половину свого шляху і лише на третьому кілометрі приходить легесенька втома і задоволення від процесу. Разом з цим відкривається друге дихання і ти хочеш і можеш бігти далі.
Для мене біг – це хобі, яке не дає заіржавіти, як фізично, так і духовно.
А ще біг для мене – це своєрідне перезавантаження. Робота в патрульній поліції вимагає постійної зосередженості. Тому потрібен час, аби зрозуміти, що ти вже не на роботі і можна не переживати за зброю, яку постійно носиш з собою. Часто після роботи я перевдягаюся, надягаю кросівки і біжу додому. Після такої пробіжки у мене гарний настрій і я готовий до спілкування з родиною.
Мені дивно чути, коли люди кажуть, що у них інші пріоритети і немає часу на спорт. На все можна знайти час: і на спілкування з друзями, і на цікаву книжку, і на пробіжку. Три кілометри займе у вас по часу 15 хвилин, якщо додати до цього розминку – вийде 25 хвилин. Подумайте лише, яку користь ви зробили собі за цей проміжок часу.
Перед тим, як почати бігати Іван Поліщук радить проконсультуватися з лікарем, адже у будь-якого виду спорту є протипоказання. “Протипоказанням може бути захворювання серцево-судинної, опорно-рухової систем, різноманітні травми. Потрібна консультація лікаря”.
