14 квітня Ліван та Ізраїль провели перші дипломатичні переговори за понад 30 років. Зустріч у Вашингтоні відбулася за посередництва державного секретаря США Марко Рубіо, який назвав її "історичною можливістю" покласти край впливу "Хезболли".
Про це повідомила BBC.
Представник Державного департаменту США Томмі Піготт заявив, що обидві сторони, які досі не мали між собою дипломатичних відносин, домовилися розпочати прямі переговори — час і місце визначать пізніше. Також, за його словами, Ізраїль і Ліван погодилися працювати над зменшенням впливу "Хезболли".
Ізраїль наполягав на роззброєнні всіх недержавних збройних угруповань, маючи на увазі "Хезболлу". Ліванська сторона закликала до припинення вогню та вжиття заходів для подолання гуманітарної кризи в країні.
"Це потребуватиме часу, але ми вважаємо, що ці зусилля того варті", — сказав Рубіо журналістам перед зустріччю.
Президент Лівану Жозеф Аун висловив надію, що переговори "стануть початком кінця страждань ліванського народу". За його словами, єдиним розв'язанням конфлікту є перетворення ліванської армії на "єдину відповідальну за безпеку силу" в цьому регіоні.
Водночас спроможність ліванського уряду протистояти "Хезболлі" залишається обмеженою, адже засноване у 1982 році угруповання має великий вплив на переважно шиїтському півдні Лівану та у південних передмістях Бейрута. Політики, пов'язані з угрупованням, обіймають два міністерські посади в уряді. "Хезболла" заявила, що не визнаватиме жодних домовленостей, досягнутих у Вашингтоні.
"Нас не зобов'язує те, про що вони домовилися", — сказав член політичної ради угруповання Вафік Сафа агенції AP.
Під час переговорів у Вашингтоні 14 квітня "Хезболла" заявила щонайменше про 24 атаки на Ізраїль та ізраїльські війська в Лівані. Тривоги через дрони та ракети лунали у населених пунктах на півночі Ізраїлю протягом більшої частини дня. США висловили підтримку права Ізраїлю на самозахист від атак "Хезболли".
На окремих переговорах між США та Іраном у Пакистані іранські перемовники наполягали на включенні Лівану до будь-якого припинення вогню. І США, і Ізраїль відкинули цю вимогу. Представник Держдепартаменту повідомив BBC, що переговори між Ізраїлем і Ліваном були заплановані за місяць до підтвердження зустрічі з Іраном в Ісламабаді.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками Ірану та США. Вони не домовилися про припинення війни, оскільки, за словами Джей Ді Венса, Іран відмовився закрити свою ядерну програму.
Після цього Трамп заявив, що Військово-морські сили США розпочнуть блокаду Ормузької протоки. За словами Трампа, ВМС США перехоплюватимуть усі судна, які сплатили Ірану мито для проходу Ормузькою протокою. Він також попередив, що якщо іранські військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
