Україна веде безпекові перемовини з Оманом, Кувейтом та Бахрейном. Раніше угоди щодо співробітництва в оборонній сфері уклали з Саудівською Аравію, Об'єднаними Арабськими Еміратами й Катаром. Там українські компанії працюватимуть із військовими для захисту того чи іншого об'єкта.
Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами повідомив, що за підтримку та експертизу Україна отримає "внесок у стійкість".
"Десь ідеться про перехоплювачі для захисту нашої енергетики, десь є фінансові домовленості. Все це посилить нашу енергетичну стабільність – маємо домовленості на рік. Також нафта й дизель для України. Десь отримуємо нафту, яка прийде на відповідні заводи в Європі для переробки. А десь ми говоримо про готовий продукт – про дизель. Тобто фактично ми допомагаємо посилити їхню безпеку в обмін на внесок у стійкість нашої країни, і це значно більше, ніж просто отримати гроші", – зазначив український лідер.
Зеленський пояснив, що якщо є ознаки точної співпраці з тією чи іншою країною, тоді він зустрічається з лідером та проговорює час дії угоди та фінансові обсяги. Далі починається відповідна безпекова та економічна робота. Щоб не допустити ризиків і задля гарантії довгострокової співпраці співпраця починається на рівні "держава з державою".
Він додав, що у випадку з Оманом йдеться про загальні домовленості, про таку ж системну роботу, яка є з Катаром, Саудівською Аравією та Еміратами, де зараз працюють українські групи.
"Далі з результатами своєї роботи запропонуємо – ось наші напрацювання, давайте домовимося про співробітництво в таких напрямах і таких масштабах. Наприклад, певна країна співпрацює з нами у сфері безпеки на мільярд у рік. Вони хочуть перше, друге, третє. Їх цікавить більше захист моря або ж енергетики. Це різні підходи. Ми кажемо: дивіться, тут потрібен системний підхід, вам треба три рубежі захисту. Ось ці загрози ви закриваєте своїми засобами: антибалістикою – "петріотами" тощ;, інші загрози ми закриваємо своїми засобами, і це все інтегруємо в одну систему", – додав Зеленський.
У березні Зеленський заявляв, що на Близькому Сході перебувають 228 українських спеціалістів, які допомагають місцевим силам ППО у боротьбі з іранськими ударними БПЛА. За його словами, Україна отримала 11 запитів від країн-сусідів Ірану, європейських держав і США щодо безпекової підтримки у протидії іранським "шахедам" та іншим подібним викликам.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль і США завдали серію ударів по Ірану, зокрема по столиці країни Тегерану. Це продовження бомбардувань, розпочатих у червні 2025 року. Президент США Трамп звинуватив Іран у фінансуванні та тренуванні бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині та заявив, що метою операції є знищення ракетної промисловості Ірану.
У відповідь на удари США та Ізраїлю 28 лютого Іран не лише почав атакувати американські бази й цивільну інфраструктуру в сусідніх країнах, а й заявив про закриття Ормузької протоки.
У ніч на 1 березня підтвердилось, що аятола та ще кілька членів його родини загинули. Майже сорокарічному перебуванню на посаді Хаменеї поклав кінець спільний військовий удар Ізраїлю та США. 8 березня іранське інформаційне агентство Fars News повідомило, що Рада експертів Ірану офіційно обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
23 березня Трамп заявив, що США та Тегеран провели "дуже вдалі та продуктивні" перемовини щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході. Іран відповідну інформацію заперечив.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти атаку на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
