Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга порівняв дії іранської влади в Ормузькій протоці з діями армії РФ у Чорному морі, заявивши, що їхня тактика — подібна. За його словами, Київ готовий зробити внесок у розблокування протоки.
Про це він сказав під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає пресслужба МЗС України.
Міністр вказав на прямий зв'язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та війною РФ проти України.
"Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки", — сказав голова української дипломатії.
Сибіга також зазначив, що у питанні Ормузької протоки Тегеран має ті самі цілі, що й Москва мала у Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших.
На його думку, різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому РФ намагалася "перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію".
За словами міністра, Київ також безпосередньо зацікавлений у стабільності глобальних ринків, й, мовляв, "Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни".
Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду у Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.
"Ми досягли успіху, бо діяли рішуче — і саме такого мислення сьогодні потребує світ. Позиція України чітка: терор має отримати рішучу відповідь, а свобода судноплавства бути захищена", — зазначив він.
Очільник МЗС додав, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці, так само як і в Чорному морі.
"Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок", — резюмував Сибіга.
2 квітня за британського головування відбувся саміт за участю 35 країн, на якому обговорювали шляхи пом’якшення кризи в Ормузькій протоці, яку блокує іранська влада на тлі американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану, що розпочалась 28 лютого.
Чому Ормузька протока така важлива для глобального ринку нафти
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних вузлів планети, через який проходить близько п’ятої частини всіх світових постачань нафти та зрідженого природного газу.
Будь-яка нестабільність у цьому вузькому морському шляху миттєво відгукується на глобальних ринках, що й продемонстрували події березня 2026 року. Нині через загрозу ударів з боку Ірану судноплавство опинилося під фактичним блокуванням, змусивши частину компаній обмежити рух цією ділянкою.
13 березня турецький нафтовий танкер зумів пройти через протоку з вантажем попри іранську блокаду. Вже наступного дня, 14 березня, президент США Дональд Трамп закликав країни Європи та Азії направити військові кораблі для захисту торговельних шляхів і заявив, що американські ВМС "дуже скоро" почнуть супроводжувати комерційні танкери.
До 20 березня сформувалася міжнародна коаліція у складі Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Японії та Канади. Ці країни офіційно засудили іранські атаки на цивільну інфраструктуру та висловили готовність гарантувати безпеку проходу суден. Наступного дня, 21 березня, іранські ВМС провели через протоку індійський танкер.
22 березня Тегеран заявив, що протока відкрита лише для тих, хто не входить до списку "ворогів", а Трамп у відповідь пригрозив знищити електроенергетику Ірану, якщо блокаду не знімуть протягом двох діб. 25 березня Іран закріпив свою позицію нотою до Ради Безпеки ООН, де офіційно заборонив прохід суднам США, Ізраїлю та іншим "учасникам агресії", дозволивши рух лише "неворожим" суднам за умови координації з іранською владою.
Попри ці обмеження, 29 березня танкер P. Aliki з саудівською нафтою зміг пройти протоку вздовж іранського узбережжя. Проте загальний дефіцит ресурсів став настільки відчутним, що 31 березня Дональд Трамп через соцмережу Truth Social звернувся до країн, які потерпають від нестачі авіаційного пального, фактично визнаючи масштаб проблеми.
Глобальний економічний шок
Економічні наслідки місяця військової операції США та Ізраїлю проти Ірану виявилися негативними для світової економіки. Європейський Союз був змушений витратити додаткові 14 мільярдів євро на імпорт палива, оскільки ціни на газ зросли приблизно на 70%, а на нафту — на 60%. Єврокомісар із питань енергетики Ден Йоргенсен порівняв ситуацію з "нафтовим шоком" 1970-х, попередивши про можливість масштабної енергетичної кризи.
Наразі уряди багатьох країн, зокрема ЄС та Австралія, закликають громадян до режиму суворої економії: працювати з дому, менше користуватися автомобілями та літаками, а також терміново переходити на відновлювані джерела енергії. Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе зазначив, що ці наслідки будуть відчуватися протягом багатьох місяців, що робить питання розблокування Ормузької протоки критичним для стабільності світового ринку.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
