Безвіз, вакцини та відставка Коболєва: інтерв'ю з представницею Єврокомісії

Безвіз, вакцини та відставка Коболєва: інтерв'ю з представницею Єврокомісії

Безвіз, вакцини та відставка Коболєва: інтерв'ю з представницею Єврокомісії Фото: Катаріна Матернова

Фіскальна децентралізація, реформа держслужби, розділення "Нафтогазу", земельна реформа — це те, що у Єврокомісії називають українським поступом у реформах. Чи вплинула на цей поступ пандемія, як оцінюють звільнення Андрія Коболєва, роботу в рамках Угоди про асоціацію та умови наступного траншу макрофінансової допомоги Суспільного дізналося у заступниці голови генерального директорату Єврокомісії з політики сусідства і розширення, керівниці Групи підтримки України у Єврокомісії Катерини Матернової.

Як ви оцінюєте рішення уряду звільнити голову “Нафтогазу” Андрія Коболєва?

— Ми вважаємо, що державні компанії мають регулюватися через визнані у всьому світі принципи корпоративного управління. Тому що це важливо для майбутнього та злагодженого функціонування державних активів. Я б не хотіла зводити все до персоналій, тому що в підсумку наглядова рада має право обирати керівництво, але дійсно мати незалежну наглядову раду та водночас дотримуватися правил управління важливо для державних компаній. Я так вважаю.

Читайте також: Європа та міжнародні фінустанови засудили зміну керівництва "Нафтогазу"

Які маркери антикорупційної реформи є ключовими для ЄС у сьогоднішній ситуації?

— Я думаю, що реакція на дуже невдале рішення суддів Конституційного суду минулого року була дуже чіткою - і від президента, і від прем'єр-міністра, і загалом від влади. Президент зробив низку кроків, аби виправити ситуацію. Ми зі свого боку, а також МВФ нині ведемо дуже інтенсивні переговори щодо НАБУ. Ми також підтримуємо низку планових заходів для антикорупційних інституцій як умову надання макрофінансової допомоги, наприклад, наявність електронних систем управління справами в установах. Також розглядаємо більш тісний зв’язок між банками та правоохоронними органами. Усе це сприяє зниженню рівня корупції. Я сподіваюсь, що переговори, особливо в питаннях перезавантаження судової реформи та закону про антикорупційні інститути, будуть помітними, а переговори - успішними.

Минулого року ви казали, що пандемія не вплине на безвізовий режим між Україною та ЄС.

— І я мала рацію, чи не так?

Але водночас, за вашими ж словами, його пов'язано із певними умовами у сфері верховенства права. Як бачимо, пандемія все ж вплинула на безвізовий режим. Які перспективи до повернення вільного пересування між країнами?

— Розрізняймо дві речі. ЄС не змінив нічого у візовому режимі з Україною. Через пандемію ЄС обмежив усі подорожі і складнощі насправді скрізь - я живу у Бельгії і так само не могла виїздити місяцями навіть за межі свого району чи країни. Усе-таки треба розрізняти це і безвізовий режим, який є кроком до нашої інтеграції, заснованим на верховенстві права та інших умовах. А те, що сталося нині - це результат пандемії. І я дуже сподіваюся, що з наростанням темпів вакцинації ми будемо здатні вийти з пандемії і повернемося до повноцінного безвізу, оскільки усі пересування були обмежені.

Безвіз, вакцини та відставка Коболєва: інтерв'ю з представницею ЄврокомісіїАР

Катерина Матернова: з нарощуванням темпів вакцинації ЄС повернеться до звичайного безвізу з Україною

Минулого року ЄС надав перший транш макрофінансової допомоги Україні попри те, що переговори по програмі МВФ іще тривали. Цього року переговори з МВФ теж затягуються. Чи можливо, що другий транш також схвалять без цих домовленостей?

— Минулого року макрофінансову допомогу було схвалено після схвалення загальної програми МВФ. Не схвалили на той момент перший перегляд програми. Згідно з нашими вимогами, ми можемо надати нашу макрофінансову допомогу лише за умови, що і програма МВФ працює. Цю програму ухвалили раніше, а у січні 2020-му був її перший перегляд. Тож говорімо прямо - МВФ схвалив програму, її рамку, і ми могли зробити перший транш своєї допомоги, базуючись на цьому рішенні. Якщо ви виходите з цієї рамки, не проходите перегляду, фіналізації нинішньої стадії програми, то наша відповідь - “ні”. Ми можемо надавати макрофінансову допомогу лише із працюючою програмою МВФ. Якщо її немає, ми не можемо зробити виплати по другому траншу.

Не можемо не спитати про ситуацію на російсько-українському кордоні та в окупованому Криму. У який спосіб Європейська комісія має намір підтримувати Україну у безпековому секторі?

— ЄС однозначно і дуже чітко підтримує територіальну цілісність України і її безпеку. Це вкотре прозвучало і на нещодавній зустрічі Ради міністрів закордонних справ у Брюсселі. У засідання брав участь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Ми маємо міцний пакет санкцій, який підтримували усі ці 7 років і з часом позиція щодо них стала лише більш прямою. Якщо говорити про те, що ми, Єврокомісія та група підтримки України можемо робити у контексті підтримки безпеки. Перш за все, варто сказати, що за ці 7 років ми надали цілий пакет допомоги східній Україні у розмірі близько 600 мільйонів євро. Зараз ми створюємо програму підтримки послуг від ЄС на наступні 7 років. Ми тісно працюємо із дорадчою місією ЄС, яка налічує понад 300 працівників у Києві та чотирьох офісах у регіонах, один із них — у Маріуполі. Ми дуже тісно працюємо з Бюро економічної безпеки, підтримуємо розвиток реформ і плануємо посилити цю підтримку. Є ще один напрямок, на якому я б хотіла наголосити — це кібербезпека та протидія дезінформації, яка, на жаль, для України є щоденним явищем. Ми також ведемо переговори щодо співпраці у контексті кібербезпеки в інших галузях.

Чи знаєте Ви, коли Україна може отримати кредит у розмірі 90 мільйонів євро від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для підтримки вакцинації? Чи планується будь-яка інша додаткова підтримка України у контексті боротьби з пандемією?

— Серед країн-членів ЄС також бракує вакцин. Але я рада сказати, що Україна вже отримала кілька поставок у рамках Covax - Єврокомісія є одним з ініціаторів цієї програми. Наразі ми ведемо переговори з Польщею та іншими урядами щодо надання допомоги із вакцинами. Ми, звичайно, також заохочуємо інші країни-члени ЄС зробити це і підтримує програму ВООЗ щодо логістики вакцин, оскільки і Pfizer, і Moderna - складні вакцини з точки зору логістичних умов. Ми також надали підтримку малому та середньому бізнесу, який гостро відчув на собі наслідки цієї кризи.

Читайте також: Українська вакцина проти COVID-19. Чи варто очікувати на вітчизняний препарат

Президент України заявляє про деолігархізацію. З Вашої точки зору, наскільки впевнено Україна рухається у напрямку зменшення впливу великого бізнесу на державну політику?

— Я думаю, це все у процесі і займе багато часу. Насправді це зміна певної парадигми і це непросто зробити. Скажу так: найкращий спосіб зменшити вплив олігархів - конкуренція та прозорість. Олігархи зараз мають менше впливу і ресурсів, ніж вони мали 5 років тому. Та чи все так, як би ми того хотіли? Ні. Цей процес необхідно продовжувати. І я вірю, що відкрита конкуренція - найкращий спосіб зменшити їхній вплив.

Днями Ви брали участь у зустрічі стосовно імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Які основні проблеми обговорювали на ній?

— Основною темою дискусії було, як пришвидшити рух у напрямку законодавчого наближення між ЄС та Україною. Це дуже складне завдання для України. Законодавство ЄС величезне, аби наблизитися до нього, необхідно мати багато енергії та політичного капіталу. Це також вимагає багато кадрового ресурсу. Я була заохочена посилити офіс, який займається європейською інтеграцією. Це не просте завдання, але Україна вже зробила чудову роботу з наближення до ЄС і ми зараз оцінюємо вигоди цього наближення.

Коли почнуться офіційні переговори стосовно Європейського Зеленого Курсу і так званого індустріального безвізового режиму?

— Ми вже мали першу зустріч стосовно Зеленого курс у Брюсселі з віцепрезидентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом та прем'єром України Денисом Шмигалем. Домовилися про те, що діалог продовжиться за керівництва віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної та мене. Наша перша зустріч, на якій ми будемо обговорювати вже конкретні аспекти, призначена на 19 травня у Брюсселі. На ній будемо говорити про внесок України до цілей кліматичних змін, про індустріальні альянси, у яких України хотіла б взяти участь. Ми також будемо обговорювати галузь енергоефективності, яка є, як я кажу, доволі легкою мішенню для України. Будемо говорити, зокрема, і про фонд енергоефективності. То ж я думаю, що діалог стосовно Зеленого Курсу буде активним і ми будемо спілкуватися регулярно, кожні 3-4 місяці. Що стосується так званого індустріального безвізу - це сертифікація продуктів за європейськими стандартами - цей процес не є обов'язково частиною Зеленого курсу, він триває. Це дуже бюрократичний процес оцінки законодавства та його імплементації, ми проводимо попередню перевірку. Були певні затримки через пандемію, але ми надолужимо. Варто пам'ятати, що це не спринт, а забіг на довгу дистанцію.

Триває процес оцінки “Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС” (ПВЗВТ), як він рухається та які перспективи у питанні квот для українських продуктів?

— У нас триває загалом процес оцінки здобутків Угоди про асоціацію. Торговельні квоти для українських продуктів - це іншими словами, частина Угоди про асоціацію, яка стосується міжнародної торгівлі. Департамент, який відповідає за міжнародну торгівлю якраз вивчає питання того, де і у який спосіб у нас може відбутися лібералізація торгівлі і в цьому контексті, звичайно, будуть говорити і про торговельні квоти для української продукції. Це дуже чутлива тема, особливо, для деяких країн-членів ЄС. Але її дуже активно цього року будуть обговорювати. Головний переговорник у цьому питанні, Тарас Качка, приїжджає у травні до Брюсселю разом із віцепрем'єркою Ольгою Стефанішиною, аби попрацювати над цим.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди