Перейти до основного змісту
Зеленський підписав закон щодо підтримки молодих учених та розвитку дослідницької інфраструктури України

Зеленський підписав закон щодо підтримки молодих учених та розвитку дослідницької інфраструктури України

Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський. Telegram/Zelenskiy/Official

Президент Володимир Зеленський підписав закон №10218, який передбачає підтримку молодих учених та розвиток української дослідницької інфраструктури.

Про це свідчить картка документа, опублікована на сайті Верховної Ради за підписом голови держави від 19 березня.

Як пояснили у Міністерстві освіти і науки, цей закон спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та узгодження українського законодавства з підходами Євросоюзу.

За словами очільника відомства Оксена Лісового, документом передбачено "зрозумілі правила" для роботи дослідницької інфраструктури, а також розширення підтримки молодих науковців й відкриття доступу до дослідницьких даних.

"Це дозволить підвищити якість досліджень і посилити позиції України в європейському дослідницькому просторі", — додав міністр.

У Міносвіти зауважили, що під час підготовки змін до закону враховано пропозиції наукової спільноти, університетів, академій, рад молодих учених, а також рекомендації Єврокомісії в межах переговорного процесу за розділом 25 "Наука та дослідження".

Які системні зміни передбачає закон

  • у законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, зокрема: "відкрита наука", "відкритий доступ", "оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)", "Національна електронна науково-інформаційна система", "постдокторант" та "принципи FAIR", а також удосконалено визначення терміну "дослідницька інфраструктура";
  • запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури: визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів;
  • окремий блок змін стосується розвитку людського потенціалу в науці: запроваджуються механізми конкурсного добору постдокторантів, розширюються можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнюються роль і повноваження рад молодих учених;
  • документ визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження в реалізації досліджень;
  • закон розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.
  • оновлюються підходи до формування держзамовлення на науково-технічні розробки, а також розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.

У відомстві додали, що наступним етапом після затвердження закону Зеленським стане його реалізація на практиці та запуск передбачених інструментів підтримки досліджень і науковців.

Цю законодавчу ініціативу український парламент схвалив у цілому 25 лютого 2026 року. У Раді її зареєстрували у листопаді 2023-го.

Топ дня
Вибір редакції
На початок