Міністерство фінансів оприлюднило низку податкових законопроєктів, що містять зобов'язання, які Україна погодилась виконати у межах нової чотирирічної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Відповідні законодавчі ініціативи опубліковано на офіційному сайті відомства.
Міжнародні посилки
Законопроєктом пропонується скасування чинних пільг на безмитне та безподаткове ввезення в Україну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Так, ввезення без ПДВ та мит стосуватиметься лише пакунків, вартість яких не перевищує 45 євро.
Так званий податок на OLX
Документ передбачає уточнення оподаткування цифрових платформ, зокрема OLX, Uklon, Bolt, Uber, Glovo тощо. Хоча чинне українське законодавство вже зобов’язує людей, що працюють через ці сервіси, сплачувати податки, податкова служба не має даних про ці заробітки.
Мета законопроєкту — спростити режим оподаткування, де потрібно буде відкрити спеціальний рахунок у банку, на який будуть надходити доходи від всіх цих платформ.
Ставка ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб. зменшиться до 5% (замість 18%). Разом із військовим збором потрібно буде сплатити 10%. Податок не потрібно платити, якщо сума доходу не перевищує 2 тисяч євро. Цифрові сервіси, у разі схвалення, також зобов’яжуть ідентифікувати продавців та щороку до 31 січня звітувати про їхні доходи.
ПДВ для підприємців
З 1 січня 2027 року фізичні особи-підприємці (ФОПи), чиї річні доходи перевищують 4 мільйони гривень, мають зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Військовий збір
Військовий збір для фізичних осіб пропонується закріпити на рівні 5%, а для ФОПів першої, другої, та четвертої груп встановлено фіксовану ставку 10% мінімальної зарплати, а для третьої групи — 1% доходу. Фіксовані платежі для підприємців продовжуються до завершення реформи ЗСУ, а не до кінця воєнного стану.
Що думають з цього приводу у податковому комітеті Ради
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментуючи ці запропоновані Мінфіном зміни висловив сумніви щодо їх схвалення нардепами.
"Лютий 2026 – премʼєр-міністр повідомляє, що вносити законопроєкт не буде. Кінець лютого – підписується меморандум з МВФ, де податковий законопроєкт має бути повністю прийнятий до кінця березня. Березень – законопроєкт навіть не вноситься (на розгляд ВР — ред.). 20 березня – законопроєкт все ще не вноситься, але публікується на сайті Мінфіну, чим породжує нову хвилю дискусій і критики. Маяк вже зірвано", — навів він хронологію подій.
У підсумку очільник профільного комітету ВР поставив риторичне запитання:
"Навіть якщо забути про нашу глибоку політичну кризу, які шанси підтримки будь-якої законодавчої ініціативи в парламенті, що пройшла стільки поневірянь, сумʼять, душевних мук і драм в уряді?"
Що відомо про підготовку до нової програми МВФ
У листопаді 2025 року Україна та МВФ узгодили параметри нової чотирирічної програми розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів. Програма передбачала виконання 16 структурних орієнтирів, реалізацію яких мають забезпечити уряд та Верховна Рада, а також чотири обов’язкові попередні умови, без виконання яких старт програми неможливий.
У грудні 2025 року Мінфін виніс на громадське обговорення законопроєкт про обов’язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з річним доходом понад 1 мільйон гривень.
Після негативної реакції Мінфін почав готувати пом’якшену версію, яка передбачає підвищення порогу до 2 мільйонів гривень або 4 мільйонів гривень на рік, повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, повідомляло агентство Bloomberg.
14 лютого прем'єрка Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами повідомила, що МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми. Йдеться про вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і збереження військового збору.
27 лютого МВФ погодив нову програму розширеного фінансування для України. Вона розрахована на чотири роки, йдеться про 8,1 мільярда доларів, які частково покриють дефіцит українського бюджету.
3 березня Україна отримала від МВФ 1,5 мільярда доларів першого траншу за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування (EFF).
10 березня Верховна Рада провалила ухвалення законопроєкту про оподатковування доходів від цифрових платформ — однієї з вимог програми МВФ. Загалом парламент має підтримати низку рішень для отримання макрофінансової допомоги.
Раніше Суспільне пояснювало, чи є загроза втратити фінансування від МВФ через парламентську кризу.
