Рада Європейського Союзу ухвалила рішення запровадити нові санкції проти 16 осіб і трьох організацій в Ірані. Обмеження пов’язані із суттєвими порушеннями прав людини та придушенням протестів у країні.
Про це йдеться на сайті Європейського Союзу.
Рада Європейського Союзу оголосила про новий пакет обмежувальних заходів проти іранських посадовців та структур, відповідальних за порушення прав людини.
До санкційного списку потрапили 16 осіб та три організації, які, за даними ЄС, зіграли ключову роль у придушенні вуличних протестів у Ірані в січні 2026 року. Під час цих протестів загинули тисячі цивільних.
Санкції, зокрема, запроваджені проти заступника міністра внутрішніх справ Ірану з питань безпеки та правоохоронної діяльності, а також проти командирів місцевих підрозділів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), яких звинувачують у жорстокому придушенні протестів.
Крім того, до списку внесли кілька структур КВІР, серед яких корпус "Мохаммеда Расулулли", що координує сили КВІР і "Басідж" у Тегерані, а також корпус імені Імама Рези — підрозділ КВІР у провінції Хорасан-Разаві, де придушення протестів було особливо жорстким.
Також ЄС оприлюднив список представників судової влади Ірану, які брали участь у переслідуванні мирних протестувальників, громадських активістів, журналістів і правозахисників. За даними ЄС, деякі з них причетні до вимагання зізнань під примусом, порушення права на справедливий суд та винесення суворих вироків мирним активістам.
Санкції торкнулися і компанії Naji Research and Development Company, яка розробила мобільний застосунок Nazer. За даними ЄС, його використовують іранські правоохоронні органи для стеження за громадянами та контролю їхньої поведінки.
У межах санкцій активи осіб і організацій, внесених до списку, заморожуються. Громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм фінансові ресурси, а фізичним особам — в’їжджати на територію Європейського Союзу або транзитом перетинати її.
Загалом санкційний режим ЄС за порушення прав людини в Ірані наразі поширюється на 263 осіб і 53 організації. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій або моніторингу телекомунікацій.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження акцій та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Верховний іранський лідер аятола Алі Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99% інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
