Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна разом із союзниками працює над "життєздатним колективним планом" для повторного відкриття Ормузької протоки, яка залишається заблокованою через загрозу іранських ударів.
Про це пише ВВС.
Зазначається, що ця заява пролунала після заклику президента США Дональда Трампа до країн Європи та Азії направити військові кораблі для захисту судноплавства в Ормузькій протоці, яка є життєво важливою для глобальних постачань нафти.
За словами Стармера, Британія вже має "мінних шукачів" у регіоні, але рішення щодо подальших дій ще не прийнято. Також він зауважив: "зрештою ми повинні знову відкрити Ормузьку протоку", щоб гарантувати стабільність на нафтовому ринку.
"Це не просте завдання. Тому ми працюємо з усіма нашими союзниками, включаючи наших європейських партнерів, щоб зібрати життєздатний колективний план, який може відновити свободу судноплавства в регіоні якомога швидше та полегшити економічний вплив", — сказав британський премʼєр.
Він також зазначив, що обговорював це питання зі США та країнами Перської затоки, додавши, що "будь-які дії мають бути узгоджені з якомога більшою кількістю партнерів". Британський премʼєр також наголосив, що це буде "не місія НАТО, а саме альянс партнерів".
На запитання, чи відмовляється він від заклику Трампа відправити військові кораблі для захисту протоки, Стармер відповів, що Британія "розглядає варіанти", водночас наголосивши, що її системи мінного пошуку вже перебувають у регіоні.
Щодо відносин зі США, британський премʼєр зауважив, що країни залишаються "сильними союзниками", але наголосив, що йому перш за все "належить діяти в інтересах Великої Британії".
Нагадаємо, 15 березня Трамп провів розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та вкотре висловив розчарування відповіддю Лондона після його заклику до країн Європи та Азії направити військові кораблі для захисту судноплавства в Ормузькій протоці.
8 березня у соцмережі Truth Social він заявив, що Сполучені Штати "вже не потребують" британських авіаносців і "запам’ятають" поведінку союзника.
Загалом відносини між Вашингтоном і Лондоном загострилися після початку спільної американо-ізраїльської операції проти Ірану 28 лютого. Стармер спочатку відмовив США у використанні британських баз для ударів, але 1 березня дозволив їх використання для "обмежених оборонних цілей". Трамп раніше заявив, що Стармер — "це не Вінстон Черчилль", і висловив "велике розчарування" його позицією.
Стармер, своєю чергою, заявив, що Британія "не вірить у зміну режиму з неба" і що він діяв в інтересах національної безпеки.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
