12 квітня Угорщина обиратиме новий парламент, і ці вибори без перебільшення історичні: вперше за 16 років Віктор Орбан може втратити владу. Незалежні передвиборчі опитування стабільно демонструють перевагу опозиційної партії “Тиса” на чолі з Петером Мадяром. Нині вона випереджає провладну “Фідес” на 11% з-поміж виборців, які визначилися, за кого голосуватимуть. Утім, ще 19% виборців вагаються, тож найбільша боротьба точиться за їхні голоси. І засобами для цього угорська влада не гребує.
Що ближче до виборів, то токсичнішою темою для угорського виборця стає Україна. Це особливо було відчутно під час провладного мітингу 14 березня. Тоді Орбан запевняв, що "Угорщині не стати колонією України" на тлі білбордів з усміхненим Зеленським, де підпис спонукав "не дати йому сміятись останнім". Тобто не голосувати за опозицію, яку Україна нібито підтримує, в тому числі грошима.
В умовах економічних проблем Орбан робить ставку на конфлікт із Брюсселем та Києвом. Останніми тижнями все переросло у двосторонню конфронтацію аж до захоплення в заручники угорською стороною українських інкасаторів із коштами, які вони везли, до доволі прямих погроз президента Володимира Зеленського на адресу угорського премʼєра.
Пояснюємо, чи допоможе врешті “українська тема” Орбану обігнати свого головного опонента, які ще інструменти для утримання влади в нього лишились — і чи зможе Україна видихнути, якщо опозиція таки переможе (спойлер — не одразу).
Градус токсичності зростає
Зранку 10 червня 2025 року Саболч Вьорош, угорський журналіст і співзасновник незалежного медіа Válasz Online, написав журналістці Суспільного із закликом якнайшвидше зайти на сайт його медіа. Там якраз з'явилось ексклюзивне інтервʼю з президентом України Володимиром Зеленським — перше для угорського медіа за час повномасштабного вторгнення. Особисто для журналіста це стало тим, що пізніше він назве “піком своєї карʼєри”. А для угорської влади — червоною ганчіркою. У цьому інтервʼю Зеленський заявив, що премʼєр Угорщини Віктор Орбан зі своєю антиукраїнською політикою й ставкою на добрі стосунки з Путіним у часи повномасштабної агресії Росії робить історичну помилку.
На той момент відносини Києва й Будапешта вже неухильно погіршувалися. Орбан прямо заявляв, що на ЄС чекає “найскладніша битва, яка вирішить його майбутнє" — тобто боротьба за те, аби не дозволити Україні стати частиною Союзу до 2030 року. Паралельно розгортався "шпигунський скандал", коли СБУ заявила, що "вперше в історії" викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка могла шпигувати на шкоду Україні. Це продовжилося взаємним висланням дипломатів. Події та заяви в Угорщині свідчили, що Україна стає однією з найважливіших тем угорських парламентських виборів, призначених на 12 квітня 2026 року.
“Після публікації інтерв'ю [із Зеленським] я одразу ж виявився мішенню, — розповідає Вьорош Суспільному зараз, у березні 2026-го. Спершу відреагував міністр закордонних справ Петер Сійярто, який назвав це нападом на Угорщину. Потім подібне сказав прем'єр-міністр Орбан. А за два дні після публікації так зване Управління захисту суверенітету Угорщини (це новий інструментЦе орган, створений урядом Орбана для розслідування "іноземного впливу" та діяльності, що загрожує національному суверенітету. Управління має широкі повноваження для перевірки фінансування політик, ГО та медіа, критикуючи опозицію. В ЄС вважають, що це порушує законодавство євроспільноти. уряду, який складно назвати неупередженим) опублікувало звіт, у якому назвало матеріал “успіхом української пропаганди”. Моє ім'я циркулювало в [угорських проурядових медіа] щонайменше два тижні”.
Місцями державна пропаганда доходила до абсурду, каже Вьорош. Під час поїздки в Україну, коли він зробив це інтерв'ю із Зеленським, журналіст придбав в українському магазині одягу “Авіація Галичини” футболку з написом “Сила” та формулою розрахунку підйомної сили крила. У ній він прийшов на популярне ютуб-шоу і отримав “окрему порцію особистої кампанії з дискредитації, яка натякала, що я не лише пропагандист України, а й екстреміст, бо головний офіс цього бренду — у Львові, а Львів — центр українських нацистів”. При цьому в професійних колах інтервʼю оцінили високо. 12 березня Вьорош отримав премію від Угорської асоціації журналістів. І тепер очікує на нову хвилю атак.
Якщо для Вьороша така критика з боку влади була новиною, то Києву до цього не звикати. Мова і про ситуацію довкола нафтопроводу "Дружба", і про затримання інкасаторів Ощадбанку, які виконували буденний рейс з Австрії. Операцію, яка стала однією з найрезонансніших новин за останній час як в Угорщині, так і в Україні, Центр аналізу європейської політики (CEPA) описує як “картину чистого угорського мачизму”. “М'язисті, одягнені в чорне, озброєні до зубів чоловіки з написом "Контртерор" на формі налітають на колону фургонів, що перевозили 80 мільйонів доларів готівкою та в золотих зливках. Чоловіків усередині тягнуть на землю, їхні обличчя втискають в асфальт, на руки надівають кайданки. Протягом кількох годин угорські урядовці поширюють у соцмережах відео арештів із накладеним музичним фоном, — ідеться у резюме CEPA. — Ви можете подумати, що це була операція проти бандитів та контрабандистів чи авторитетів європейської організованої злочинності. Насправді ж це був черговий залп у конфлікті між Угорщиною та Україною”.
Київ це так і сприйняв. "Фактично мова про те, що Угорщина взяла заручників та викрала гроші. [...] Це сила злочинної банди. Це державний тероризм і рекет", — коментував ситуацію із затриманням інкасаторів очільник українського МЗС Андрій Сибіга.
Обмін риторикою між Києвом та Будапештом давно вийшов за межі звичних різких, та все ж дипломатичних формулювань. На початку березня Зеленський уперше відкрито заявив: він сподівається, що Орбан програє вибори й Україна зможе почати нормалізацію відносин із країною-сусідом.
Україна як виборчий важіль Орбана
Чому Віктор Орбан так зосереджений на Україні — від протидії нашому вступу до ЄС до зображення українців як найбільших ворогів Угорщини? Пояснити це ми попросили, серед інших, працівника Колегіуму Матіаса Корвіна — найбільшого приватного навчального закладу в Угорщині, який отримує щедре фінансування від влади та вважається кузнею кадрів для "Фідес". Борис Кальнокі керує в колегіумі Школою медіа. Поведінку офіційного Будапешта він пояснює Суспільному так: “На виборах в Угорщині на кону стоїть майбутнє ЄС. Якщо Орбан програє, Угорщина стане таким же членом союзу, як і всі інші, і на кожному кроці дотримуватиметься політики ЄС. Євросоюз швидко стане значно більш централізованим, без права вето для його членів. Також Угорщина погодиться на вступ до ЄС України й візьме участь у фінансовій підтримці Києва з боку Брюсселя. Для багатьох угорців це не обов'язково бажані перспективи”.
За словами Кальнокі, на думку багатьох угорців, зближення України та ЄС означає зростання витрат Брюсселя на потреби Києва. А будь-які додаткові видатки на Україну не сприяють розв'язанню головної проблеми угорського виборця: зростання вартості життя. Тому Орбан і намагається усіляко тримати Україну у фокусі своїх заяв, каже Кальнокі. “Передвиборча стратегія “Фідес” полягає в тому, щоб ототожнити опозицію з Україною (та ЄС), — запевняє він. — А сам "Фідес" подається як партія свободи та національної гідності”.
Як ідеться у матеріалі СЕРА, інсайдери в угорському уряді ще наприкінці минулого року розповідали, що Орбан вирішив приділити основну увагу в передвиборчій кампанії “українській карті”. Ще задовго до виборів угорська влада взялася розклеювати по країні плакати із зображенням Зеленського та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із написом: “Не дозволяйте їм ухвалювати рішення понад нашими головами”. Також угорська влада не забула у своїх пропагандистських білбордах і про золотий унітаз Тимура Міндіча. На зображеннях ті ж Зеленський, фон дер Ляєн, а ще лідер угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр зливають у нього гроші. Мовляв, ось які марнотратні українська влада та угорська опозиція.
Путінська Росія серед угорців непопулярна, запевняє Суспільне Габор Тока, соціолог і старший науковий співробітник Blinken OSA ArchivumІнституція, що займається збором та обробкою інформації, повʼязаної з часами Холодної війни та порушенням прав людини по всьому світу. при Центральноєвропейському університеті. “Але медіаландшафт у країні неймовірно спотворений. Значна частина електорату — десь 15-20% суспільства — чують новини лише по музичному радіо чи на основних телеканалах. Це й формує їхнє бачення дійсності. При цьому новинна програма головного телеканалу Росії — це просто щось на кшталт BBC [за рівнем стандартів] порівняно з угорським “суспільним” телебаченням. Це мерзенно, дуже примітивно”, — стверджує Тока.
Він наводить декілька гіпотез, чому “Орбан не мав іншого вибору, окрім як у міжнародній політиці бути на боці Росії”. Перша причина — ідеологічна спорідненість режимів Орбана й Путіна. Друга — спроба отримати союзника, альтернативного Заходу, який тисне. “І третя… В нас немає чітких, але є багато непрямих доказів того, що Орбан і його поплічники отримують величезну та пряму вигоду від якоїсь угоди з Путіним щодо газу й нафти. Ці енергоносії для бізнес-клієнтів всередині країни доволі дорогі. Але наскільки, ми напевно не знаємо, бо уряд ці дані засекретив. Тож є підозра, що вони мають непогану частку прибутку на різниці між ціною, яку платять "Газпрому" і ціною, за якою продають газ угорським клієнтам. Таким чином, Орбан почувається неймовірно залежним від своєї лояльності до Путіна”, — пояснює Тока.
Ще одна причина такої кількості згадок Орбана про Україну зараз — економічні труднощі, з якими стикається Угорщина і які, схоже, простіше привʼязати до залякування вимушеною допомогою Україні, аніж вирішити. Минулого року французьке видання Le Monde писало, що ціни на оренду житла в Угорщині з 2015 по 2025 роки подвоїлися, а на споживчі товари з 2020-го зросли на 50%, так само 50% сягнула сукупна інфляція з 2020 року, а ціни в ресторанах Будапешта цілком конкурують з паризькими. “Тож вони (чинний уряд, — ред.) програли б вибори, якби для громадської думки мала значення лише ситуація всередині країни. І вони мало що можуть використати для пропаганди, для перемоги на виборах, для переконання достатньої кількості виборців голосувати за них”, — каже експерт. За словами Токи, за таких умов менш програшним варіантом для “Фідес” виявилося говорити про зовнішню політику, зокрема про Україну.
“Тож вони маніпулюють емоціями щодо України в цьому контексті. Оскільки їхня політика проросійська, їм потрібна відповідна пропагандистська лінія. От вони й створюють страх війни, страх мігрантів, страх лібералів, які проводять дивну політику, пов'язану з гендерною рівністю. Що добре працює — це те, що вони створюють страх підвищення цін, особливо на бензин, — підсумовує Тока. — Зрештою, вони створили ворожість до України. Український уряд зараз майже так само непопулярний в угорській суспільній думці, як і уряд Путіна”.
Обережна опозиція
Коли рік тому в інтервʼю Петера Мадяра запитали, яким політиком він хоче, щоб його бачили, той відповів: “Повною протилежністю Орбану”. “Нам не потрібен жоден ворог. Одна з наших головних цілей — об'єднати націю, зупинити пропаганду, зупинити мову ворожнечі та говорити про реальність, про умови, про стан справ у нашій країні. Інакше ми не зможемо перезапустити угорську економіку, відбудувати націю, повернути собі кошти ЄС. Ми маємо говорити про реальність”, — пояснював Мадяр. Справді, одним із козирів опозиції стало викриття неефективної держави Орбана. Як свідчать теперішні рейтинги Мадяра, це протиставлення багатьом сподобалось.
“Що намагається донести опозиція: озирніться навколо, просто погляньте на ваш район. У вас рекордна інфляція за останні роки. Залізнична система, охорона здоров'я, економіка — в руїнах. Якщо в — літня людина, то цілком можете померти в державній лікарні, бо черга туди довжелезна, — пояснює Саболч Вьорош. — Опозиція демонструє цю несправну Угорщину, обіцяючи побудувати функціональну країну. Влада теж намагається показати себе як силу, яка розв'язує проблеми: встановить вигідну для вас ціну на пальне, зробить усе для вашої особистої вигоди”.
Взагалі ж Мадяр — досвідчений політик, він був вихідцем із середовища "Фідес", працював у владних інституціях, зокрема займався відносинами Угорщини та ЄС. Його партія “Тиса”, феномен угорської політики, зʼявилась менш як два роки тому — якраз під нові вибори. “Я вважаю, що Мадяр продемонстрував справжній, непідробний політичний талант і відданість цій справі, величезні працездатність і старанність. Яким би не було його минуле та звідки б він не був родом — він дуже переконливо заявив, що справді хоче повалити цей режим, і що він справді не має іншого вибору, бо став ворогом для влади, — пояснює Тока. — Чинна влада справді хоче його повалити, як і він її. Тож усе це цілком переконливо”.
Та є одне питання, щодо якого позиція Мадяра не геть протилежна орбанівській — і це якраз питання України. Хоча Мадяр і прямо говорить про ймовірність втручання у вибори Росії, а раніше заявляв про підтримку мирних переговорів та закликав Орбана “подзвонити своєму союзнику в Кремлі й переконати Путіна” завершити війну, тепер він вкрай обережний у заявах щодо України. “Чому опозиція не така активна у врівноваженні цієї пропаганди? Вони мають бути надзвичайно обережними, бо для їхньої власної виборчої бази це вже, ймовірно, теж токсичне питання”, — додає Вьорош.
Ба більше, в одній ситуації Мадяр навіть став на бік Орбана. Це відбулось після того, як президент Зеленський заявив про блокування кредиту ЄС на 90 мільярдів євро "однією особою", натякаючи на угорського прем'єра Віктора Орбана. В іншому випадку він пригрозив, що дасть адресу цієї особи ЗСУ. Мадяр відреагував на таку погрозу вкрай різко: “Жоден іноземний глава держави не сміє погрожувати жодному угорському громадянину. Енергопостачання Угорщини — національне питання, яке стоїть вище за партійну політику й передвиборчі кампанії. Я очікую від керівництва Європейського Союзу, що воно розірве всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова й не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання".
Вьорош наголошує: оскільки долю цих угорських виборів вирішуватимуть виборці, які поки не визначилися, емоційна заява президента Зеленського була шкідливою. “Я не знаю, що було на думці у президента, але дуже злякався, прочитавши це. Це пряма погроза. Так само її оцінила і Європейська комісія. А це рідко трапляється, щоб Європейська комісія була на боці Орбана. Досі ця антиукраїнська кампанія [влади] могла здатися смішною, бо не мала жодної реалістичної основи. Тепер уже ні”, — зауважує Вьорош.
При цьому всьому “Фідес” постійно намагається повʼязати Україну з підтримкою Петера Мадяра, каже Габор Тока: упродовж багатьох місяців Орбан намагався запевнити, що Україна фінансує передвиборчу кампанію Мадяра. Крім того, влада намагалась стверджувати, що частина конфіскованих в українських інкасаторів грошей теж могли призначатись опозиції. “Я не знаю, як далеко вони хочуть зайти з цим твердженням, що опозиційна кампанія фінансується з-за кордону — а це незаконно. А потім висунуть кримінальні звинувачення проти принаймні деяких членів опозиційної партії, і, ймовірно, її лідера”, — каже Тока. Він зауважує: якщо саме залякування антиукраїнськими наративами не спрацює, в разі програшу “Фідес” нагадає про буцімто незаконне фінансування “Тиси” з-за кордону.
Орбан тримається за владу
16 лютого на спільній пресконференції з держсекретарем США Марко Рубіо журналісти спитали Віктора Орбана, чи піде той із посади, якщо програє вибори своєму опоненту. Орбан відповів, пригадавши усю свою довгу історію в політиці й подавши тривалий строк на премʼєрській посаді як перевагу, а не свідчення узурпації влади.
“Якщо ви уважно подивитесь [на сучасну історію Угорщини], то побачите, що я не лише прем’єр-міністр, який перебуває на посаді найдовше в Європі (а це 20 років), а й лідер опозиції, який перебував у цій ролі найдовше — 16 років. Що це означає? Що іноді я програю, іноді виграю. Немає потреби боятися того, що станеться в Угорщині. Угорська демократія дуже сильна, і уряд цієї країни дуже сильно вірить у демократію, конкурентоспроможність та конкуренцію в політиці — так само, як ми робили це протягом останніх 35 років, — заявив Орбан. — Уряд в Угорщині буде сформовано після виборів на основі волі угорського народу, і Угорщина як країна в будь-якому разі залишиться сильною”.
“Після 16 років правління Віктора Орбана багато угорців прагнуть чогось нового, але багато хто не впевнений, чи буде Петер Мадяр хорошим, відповідальним лідером. Також змінюється суспільство: з моменту останніх виборів померли 535 тисяч людей, а 400 тисяч виборців голосуватимуть уперше. Більшість із них, імовірно, не люблять уряд, — каже Суспільному викладач проурядового вишу Борис Кальнокі. — Якщо Орбан збереже владу, відбудуться великі зміни — це те, що я чую від партійних діячів. Я б очікував на зміни в кадрах, але не у стратегії: залишатися максимально незалежними, підтримувати зв'язок із суспільством та піклуватися про потреби людей, зміцнювати сім'ї та демографію, а також намагатися впровадити зміни в ЄС ізсередини”.
Попри заявлену Орбаном готовність поступитися владою, існують нюанси, які можуть ускладнити опозиції це завдання. Наприклад, специфіка угорської виборчої системи та розташування виборчих округів, які “Фідес” неодноразово змінювали так, аби перевага все одно лишилась на боці владної партії. Така сприятлива структура виборчих округів дає “Фідес” додаткові 2-3% до результатів їхнього списку, тому навіть можлива ситуація, коли “Тиса” отримає більше голосів, але “Фідес” все одно здобуде більше місць у парламенті та формуватиме уряд. Також опитування не враховують голоси з-за кордону — а вони, швидше за все, покращать результат партії влади.
“Виборча система Угорщини розроблена таким чином, щоб максимально фрагментувати голоси за опозицію. Наприклад, є багато стимулів для малих опозиційних партій балотуватися окремо — це в підсумку послаблює загальну опозицію владі. Також влада змінила межі округів: вони стали трохи меншими. У районах, де підтримка "Фідес" вища, округів стало більше, — каже Габор Тока. — Тож партія “Тиса” має здобути приблизно на 2-4% більше голосів, щоб отримати більше місць за "Фідес".
Саболч Вьорош звертає увагу на ще один ймовірний сценарій — якщо “Тиса” переможе, але не здобуде конституційної більшості. Цей сценарій особливий тим, що багато чиновників у вищих органах влади — приміром, у Конституційному суді та більшості інших судів, прокуратурі — призначено на багато років і зняти їх можливо лише двома третинами голосів парламенту. Інакше ж значна частина держави залишиться лояльною до Орбана, адже "Фідес" призначав на ці посади "потрібних" людей.
Костянтин Єлісєєв — надзвичайний і повноважний посол України, посол України при ЄС у 2010−2015 роках, голова Центру нових рішень — згадує й інші сценарії, за яких Орбан намагатиметься зберегти вплив. Перший: якщо Мадяр переможе, але Орбан оголосить себе переможцем шляхом фальсифікації та одразу після цієї заяви отримає вітальний дзвінок від президента США Дональда Трампа. Другий: Мадяр здобуде перемогу, але не зможе сформувати владну коаліцію. І третій: після програшу на виборах Орбан подається на посаду президента Угорщини. Ця посада здебільшого символічна, однак президент країни все ще може ветувати всі ухвалені парламентом закони.
У намаганні зберегти владу "Фідес" вдається навіть до штучного інтелекту. Зараз в Угорщині активно обговорюють рекламу партії: на відео маленька угорська дитина запитує свою матір, коли тато повернеться додому. Потім у рекламі зʼявляється згенероване ШІ зображення чоловіка — вочевидь, батька, якого вбивають на фронті. Закадровий голос каже: “Не дозволяйте іншим вирішувати нашу долю!”, — натякаючи на улюблену тезу “Фідес” про те, що Київ та Брюссель усіляко намагаються втягнути Угорщину у війну. Інший герой подібних роликів із використанням ШІ-ефектів — Петер Мадяр.
Також, як свідчить розслідування міжнародного журналістського проєкту VSquare, Орбану допомагає вести кампанію не лише штучний інтелект, а й Москва. Як з’ясували журналісти, Кремль організував операцію впливу на парламентські вибори в Угорщині, що має на меті посилити позиції керівної партії “Фідес” та забезпечити переобрання Орбана. Очолює цю кампанію Сергій Кирієнко, перший заступник глави адміністрації Володимира Путіна. “План полягає в тому, щоб влаштувати російських експертів з маніпулювання соціальними мережами в посольство Росії в Будапешті, надавши їм дипломатичні або службові паспорти”, — йдеться в розслідуванні.
