Міністри фінансів країн G7Група Семи — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада). До групи також входить Європейський Союз. заявили про готовність вжити будь-яких необхідних заходів для підтримки світового енергопостачання, включаючи вивільнення стратегічних резервів нафти.
Про це повідомляє Bloomberg.
"Ми продовжуватимемо уважно стежити за ситуацією та розвитком подій на енергетичних ринках і зустрічатимемося за потреби для обміну інформацією та координації дій у рамках G-7 та з міжнародними партнерами", — йдеться у заяві групи G7.
У заяві також йдеться про те, що країни G7 готові вжити необхідних заходів, зокрема для підтримки глобальних поставок енергії, таких як вивільнення запасів.
На 12 березня Європейський Союз знову скликав засідання координаційних груп із питань нафти та газу через зростання цін на сировину, зумовлене ізраїльсько-американською військовою операцією проти Ірану на Близькому Сході.
У ніч на 9 березня ціни на нафту перевищили позначку 100 доларів за барель — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Через операцію США та Ізраїлю проти Ірану ф'ючерси на американську нафту зросли на 18%, а світовий еталон Brent — на 16%.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
