В Україні почали стрімко зростати ціни на пальне. Від початку року літр дизельного пального й бензину подорожчали в середньому на 10 гривень. На це вплинуло підняття акцизу з 1 січня, але головним фактором стала військова операція Ізраїлю та США проти Ірану. Після її початку ціни підскочили на 6 гривень і в деяких мережах АЗС продовжують зростати. Суспільне зʼясовувало, чи дійсно війна в Ірані вже вплинула на подорожчання пального та що у звʼязку з цим робить держава.
Чому зросли ціни
Вартість пального в Україні оновила історичні рекорди. На деяких АЗС дизель зараз продається за ціною 72 гривні за літр, 95-й бензин — 71 гривня. На державній Укрнафті ціни трохи нижчі. Там за літр дизелю та 95-го просять по 69 гривень. За словами керівника Нафтогазу Сергія Корецького, щоб пройти цей період, Укрнафта зменшить націнку на пальне до мінімуму.
“Ціна зросла на світових майданчиках, це об'єктивна реальність, — розповів Корецький. — “Укрнафта” як державна компанія, буде в такий кризовий період флюгером для справедливої ціни”.
Пізніше це підтвердила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. Вона заявила, що попри подорожчання пального у світі, “ціни на пальне в Україні залишаються нижчими, ніж у низці сусідніх країн Європи”.
Проте зʼявились питання, чи дійсно АЗС справедливо підняли ціни. Так, нардеп і голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у себе в телеграм-каналі звернувся до представників паливного бізнесу із закликом не використовувати “панічні настрої задля надприбутків”.
“Усі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий звʼязок із війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу. Схаменіться”, — написав народний депутат. Мовляв, компанії не встигли закупити нові нафтопродукти за збільшеними цінами й зараз дорожче продають те пальне, яке закуповували дешевше. Так вважає й експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, називаючи значне підвищення цін спекуляцією.
Натомість директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн каже, що зростання цін на нафту змушує АЗС підіймати ціни на пальне вже зараз, щоб надалі мати ресурс на нові закупівлі. “Якщо компанія сьогодні продасть запаси пального за старими цінами, вони просто куплять пального не на місяць, а на три тижні. А що робити ще тиждень?” — каже Куюн.
Викликав підвищення ціни й збільшений попит на пальне, адже водії почали частіше заливати повний бак — що, знову ж таки, вимагає від АЗС купувати паливо раніше запланованого, вже за вищими цінами, вважає Куюн.
4 березня Антимонопольний комітет надав учасникам ринку три дні на те, щоб вони пояснили ціноутворення на АЗС, розповів Суспільному Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. У випадку порушень, компаніям може загрожувати штраф у 10% їхнього загального прибутку за минулий рік.
Чи буде дефіцит
Факт підвищеного попиту на АЗС у країні на брифінгу з президентом Володимиром Зеленським підтвердив і голова Нафтогазу Сергій Корецький. Проте він додає, що дефіциту пального нині немає, а компанії роблять усе, щоб уникнути його в майбутньому.
“Із цього приводу є чітке розуміння, [що потрібно робити]. Є глобальні світові збої логістичних ланцюгів. Такі кризи були й під час ковіду, і під час початку повномасштабної війни в Україні. Вони досягають свого піка, а потім іде падіння”, — розповів Корецький.
Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально диверсифікувала свої джерела пального. Тоді це було зумовлено масовими атаками Росії на українські НПЗ та нафтові сховища. Нині ця система залишилась і охоплює постачання різними видами транспорту. “Тому з приводу постачання нафтопродуктів ми не бачимо ніяких панічних настроїв”, — додав Корецький.
Загалом через Ормузьку протоку проходить 20% усієї світової нафти, тож її нестача буде значно впливати на весь світовий ринок. Так, станом на 5 березня ціна на нафту зросла в середньому на 10% — барель нафти марки Brent торгувався за ціною близько 80 доларів за барель. За даними аналітичної компанії в сфері енергетики Wood Mackenzie, якщо прохідність протоки не відновиться швидко, ціни на нафту можуть перевищити 100 доларів за барель (більше про те, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти і як знизити її впливовість, читайте тут).
Помʼякшити цю нестачу нафти намагаються країни-експортери нафти – ОПЕК+. За даними Reuters, вони розглядають можливість збільшити добову норму видобутку нафти — так її на світовому ринку стане більше.
