До наступного опалювального сезону очікується введення в роботу 1,5 ГВт когенераційних установок, з яких близько 400 МВт підключать державні підприємства.
Про це за підсумками засідання РНБО повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, завдання уряду — зробити висновки з цієї зими і підготуватися до наступних опалювальних сезонів. Завданням на РНБО було розглянути плани стійкості міст та регіонів.
План стійкості має чотири компоненти:
- захист об’єктів;
- побудова додаткової когенерації;
- децентралізоване теплопостачання;
- децентралізоване водопостачання.
Свириденко зазначила, що керівництво Нафтогазу та Укренерго представило плани захисту об’єктів компаній.
"Якщо ми говоримо про когенерацію, то є урядовий документ, який визначає стратегічну ціль — 4 ГВт, які мають бути побудовані. У нас частково об’єкти вже забезпечені когенераційними установками. Плануємо, що до початку опалювального сезону на рівні держави буде введено +1,5 кВТ. Близько 400 МВт — це державні підприємства, і 330 МВт будуть введені за результатами проведення попередніх конкурсів на розподілену генерацію", — сказала вона.
Прем'єрка зазначила, що в уряді хочуть, щоб бізнес активно долучався до будівництва та введення в експлуатацію когенераційних установок.
Крім того, учасники засідання заслухали плани стійкості регіонів. За словами Свириденко, Київ не подав свого плану стійкості.
"План стійкості Києва який мав бути поданий за підписом міського голови, не подали. Рішенням РНБО, для Києва дали один тиждень, ми можемо допомогти подати, оформити належним чином", — сказала вона.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Міненерго буде зосереджуватись на допомозі компаніям у відновленні зруйнованого росіянами обладнання основної генерації.
За його словами, Укренерго та Нафтогаз, які відповідають за транзит електроенергії та газу всередині країни відповідають за захист своїх об'єктів.
"Це захист другого рівня: бетонні укриття, шелтери або закопувані в землю з бетонуванням, щоб не лише протишахедний а й протиракетний захист забезпечити для цих об’єктів", — сказав міністр.
Ще один важливий напрям, за словами Шмигаля, — підготовка резервного обладнання.
"Ми працюємо з партнерами, не лише щоб закуповувати обладнання та чекати дев'ять місяців, поки його вироблять, ми працюємо, щоб створити трикратний запас обладнання від того, який був знищений цієї зими", — сказав він.
За словами міністра, резервне обладнання зберігатимуть в Україні та за кордоном.
"Європа теж розуміє, що запас має бути створений і для європейських країн. Це буде один з напрямків, який обговорюватимуть на наступному "Рамштайні": виробництво обладнання, швидші процедури його закупівлі. Бажано, щоб це були прямі закупівлі, як зі зброєю, і створення запасу", — сказав Шмигаль.
Щодо розподілення генерації, то, за його словами, завдання створити її отримали не лише місцеві адміністрації.
"Ми говоримо й з державними компаніями стосовно створення розподіленої або альтернативної генерації. Станом на сьогодні проєкт на 2026 рік передбачає 392 МВт, які буде створювати Нафтогаз. І 92 МВт буде створювати Оператор газотранспортних систем, це, як правило, газотурбінне обладнання, яке дасть додаткову генерацію", — сказав міністр.
Крім того, Шмигаль зазначив, що до наступної зими заплановано закачати у сховища щонайменше 13 млрд кубів газу, так само як і цього року.
Він також наголосив, що на наступному енергетичному "Рамштайні" планують залучити понад 5 млрд євро для підготовки України до наступного опалювального сезону.
"Це завдання, над яким працюватимуть першу половину березня, і з партнерами будемо вести перемовини", — сказав міністр.
Атаки по енергетиці в Україні
З 14 січня за дорученням президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів і погіршення погодних умов в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.
18 лютого голова Міненерго Денис Шмигаль заявив, що Київ запропонував партнерам створити Energy Task Force — єдину архітектуру координації з допомоги Україні у відновленні енергетики після ударів РФ.
23 січня Шмигаль повідомив, що ситуація в енергосистемі найважча з початку повномасштабної війни. За його словами, понад 50 тисяч фахівців залучено до ремонтів, а держава посилює захист критичної інфраструктури засобами ППО та РЕБ.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко того ж дня повідомила, що міжнародні партнери оголосили про намір надати Україні нові пакети допомоги, які міститимуть понад 6 тисяч одиниць великого енергетичного обладнання для стабілізації системи.
Уранці 31 січня в енергосистемі України сталося масштабне технологічне порушення, яке спричинило каскадні відключення електроенергії в низці областей. Через це в Києві тимчасово зупиняли роботу метрополітену, а в регіонах фіксували перебої з тепло- та водопостачанням.
За словами міністра енергетики, о 10:42 одночасно відключилися лінія електропередачі 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінія 750 кВ між західною і центральною частинами України, що призвело до спрацювання автоматичних захистів, розвантаження блоків АЕС і запровадження аварійних графіків відключень у Києві, Київській, Житомирській та Харківській областях. Версії про кібератаку або зовнішнє втручання не підтвердилися, попередньо причиною називають обмерзання ліній та обладнання.
Найскладніша ситуація склалася у столиці та кількох регіонах. У Києві через знеструмлення зупиняли метро й ескалатори, фіксували перебої з водопостачанням і теплом; частину систем перевели на резервне живлення. Подібні проблеми виникли у Харкові, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській та Одеській областях, де запроваджували аварійні або погодинні відключення та фіксували збої в роботі транспорту й комунальних служб.
Що відомо про ситуацію зі світлом і опаленням в Києві після російських атак
У ніч проти 9 січня Росія завдала масованого удару по Києву, зокрема атакувала критичну інфраструктуру. Через це виникли перебої з електропостачанням, в оселях частково зникла вода та опалення. У столиці тимчасово без світла залишилися 417 000 родин, повідомили у ДТЕК.
У Києві внаслідок російського обстрілу 13 січня виник ще більший дефіцит електроенергії. Потужності не вистачає для забезпечення критичної інфраструктури, повідомив міський голова Кличко. Без опалення залишалося близько 500 багатоповерхівок.
У ніч проти 20 січня війська РФ завдали комбінованого удару по Києву та області. Внаслідок атаки по енергооб'єктах столиці без електропостачання залишалися понад 335 тисяч киян. Без тепла залишились понад 5635 багатоповерхівок. У частині міста відсутнє водопостачання.
У ніч на 24 січня армія РФ атакувала Київ ракетами та ударними БпЛА. Відомо про одну загиблу людину. Щонайменше четверо містян дістали поранення: трьох госпіталізували, одному надали допомогу на місці.
Зранку, 24 січня, у ДТЕК повідомляли, що без електрики у Києві залишилися 88 тисяч сімей. Також російська атака залишила без опалення майже 6 тисяч багатоповерхівок, були проблеми із водопостачанням. Найскладніша ситуація — на Троєщині у Деснянському районі. За даними міського голови Віталія Кличка, там близько 600 будинків залишилися без усіх комунальних послуг.
Ситуацію ускладнили сильні морози, через які у помешканнях температура опускалася до +6 градусів.
На Троєщині розгорнули додаткові пункти обігріву, де люди могли переночувати, а також розгорнули два наметові містечка, де можна було зігрітися, поїсти й зарядити телефони.
