З березня 2026 року в Україні паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень вилучають з обігу та замінюють на металеві монети. Таке рішення НБУ зумовлене довготривалим використанням цих купюр, їхнім зношенням і прагненням Національного банку спростити обіг дрібних номіналів та зробити їх більш зручними для громадян.
Як змінювалася українська гривня від перших купюр доби Української Народної Республіки до сучасних банкнот — у матеріалі Суспільного.
Доба УНР
Перші гривневі банкноти з’явилися ще за часів Української Народної Республіки (УНР).
Однієї гривні тоді не було, а рахунок починали з двох гривень. Їх друкували в Берліні. Автором ескізу був художник Георгій Нарбут, який використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття. На звороті містився текст:
"Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки забезпечується всім державним майном Республіки. Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою".
В обіг банкноти ввели 17 жовтня 1918 року, а вилучили в першій половині 1920-х років.
У 1919 році Директорія УНР випустила пʼятигривневі банкноти. Через втрату КиєваНаприкінці 1918 — на початку 1919 року уряд УНР втратив контроль над Києвом через наступ більшовицьких військ. і бойові дії їх друкували у Кам’янці-Подільському та Станіславові. Дизайн був максимально простим: тризуб, текстові написи, підпис директора Державної скарбниці та дволітерно-одноцифрова нумерація.
17 жовтня 1918 року УНР ввела в обіг й десять гривень, також надрукованих в Берліні за ескізом Георгія Нарбута. Аверс і реверс прикрашали декоративні орнаменти та позначення номіналу, а на лицьовому боці був зображений тризуб. Водяний знак складався з чергування кілець і хрестів. Банкноти мали підписи директора Державного банку і скарбника та восьмизначні однолітерні серійні номери.
1920 року Директорія УНР надрукувала 50-гривневі банкноти, які так і не потрапили в обіг. Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи. На аверсі зображалися селянин і селянинка, а на реверсі — портрет Петра Дорошенка.
Впродовж 1918 року в Берліні для УНР надрукували банкноти номіналом 100 гривень. На купюрі було зображено робітника з молотом та селянку з серпом на тлі декоративного вінка з квітів і плодів.
Дизайн банкноти 500 грн доби УНР розробив Нарбут, використавши алегорію "Молода Україна" у вигляді дівочої голови у вінку — завдяки цьому купюру народ називав жартівливо "горпинка".
Протягом 1918 року в Берліні для УНР видрукували банкноти номіналом у 1000 гривень. Вони мали однолітерний семизначний номер і підписи директора Державного банку і скарбника.
1920 року Директорія УНР надрукувала 1000-гривневі банкноти, які так і не вийшли в обіг. Вони мали рослинний орнамент, тризуби, пояснювальні написи та підписи Директора Державного банку й Скарбника, на аверсі — козака та селянина, на реверсі — портрет Богдана Хмельницького.
Усі ці випуски перебували в обігу до встановлення радянської влади й були вилучені впродовж 1920-х років.
Перше покоління гривні (1992)
У вересні 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня. Тоді Нацбанк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень.
Банкноти першого покоління надрукували 1992 року за дизайном художників Василя Лопати та Бориса Максимова. Основний тираж виготовила канадська компанія Canadian Bank Note Company, частину — у Великій Британії. Усі купюри мали водяний знак у вигляді тризубів по всій площі паперу.
Героїв купюр підбирали за принципом найбільшої причетності до творення державності, тому на перших банкнотах зображені князі. Василь Лопата пропонував почати ряд із княгині Ольги, але її фігуру не затвердили.
На одній гривні зображений портрет князя Володимира Великого, на звороті — руїни Херсонеса, де, за літописами, відбулося хрещення князя та його дружини, а також важливий центр раннього християнства на півдні України.
Якщо на одній гривні зобразили Володимира Великого, то на двох гривнях — його сина Ярослава Мудрого, як видатного законодавця і покровителя культури Київської Русі. На реверсі банкноти — Софійський собор у Києві, символ духовного та культурного центру того часу.
За хронологією, в українській історії після князівства почалася доба Гетьманщини. Тому на пʼятьох гривнях зображений гетьман Богдан Хмельницький. На звороті розмістили Іллінську церкву. Це храм у селі Суботів, який вважають родовим маєтком і місцем життя Хмельницького. Саме цю церкву, збудовану в 1653 році, традиційно пов’язують із гетьманом. За історичними даними, його там і поховали.
На 10 гривнях зображено гетьмана Івана Мазепу як символ політичної та культурної історії України. На звороті — Києво-Печерська лавра, головний духовний і культурний центр країни. Варто зазначити, що перша десятигривнева купюра була фіолетовою.
Дизайнер Василь Лопата розповідав, що затвердити Мазепу на банкноту було складно, бо тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук переймався можливими реакціями Москви. Він радив уникати зображення Мазепи, щоб не провокувати політичних суперечок.
На 20 гривнях зобразили Івана Франка, одного з найвизначніших українських письменників, поетів і громадських діячів, символ національної культури та літератури. На звороті — Львівський оперний театр, який підкреслює культурну спадщину України та пов’язаний із мистецьким середовищем Франкового часу.
В обіг ці банкноти ввели 1996 року під час грошової реформи. З 2003-го їх почали поступово вилучати, а з 2020 року вони втратили статус законного платіжного засобу.
Важливо згадати, що був ескіз 50 гривень, які, як і попередня "пʼятдесятка", не увійшли в обіг. На купюрі зображений Михайло Грушевський, видатний історик та перший голова Української Центральної Ради, як символ державотворчих починань України. На звороті — Будинок Учителя, де засідала Центральна Рада.
На 100 гривень зображено Тараса Шевченка, як символ української національної культури, літератури та боротьби за національну ідентичність. На звороті — Будівля Верховної Ради України. Як і 50 гривень, ця купюра не потрапила в обіг.
Банкноти другого покоління (1994)
Банкноти другого покоління друкувалися частково британською компанією De La Rue (1994, 1997), а з 1995 року та 2001 року — Банкнотно-монетним двором НБУ, який надалі став єдиним виробником усіх українських банкнот.
Ця серія отримала нові елементи захисту: вживлену стрічку, водяний знак із портретом історичних постатей, знак для людей із порушенням зору та суміщений малюнок.
Одна гривня — портрет Володимира Великого. Випуск 1994 року мав захисну стрічку із повторюваним словом "Україна", а випуск 1995 року — з повторюваним словом "1 гривня".
Дві гривні — портрет Ярослава Мудрого, водяний знак із його зображенням та захисна стрічка з написом "2 гривні".
Пʼять гривень — портрет Богдана Хмельницького, реверс із зображенням Іллінської церкви, водяний знак і захисна стрічка з написом "5 гривень".
10 гривень — портрет Івана Мазепи, реверс із Києво-Печерською лаврою, водяний знак із портретом Мазепи, захисна стрічка з написом "Україна".
Українські дослідники зазначають, що зображення гетьмана Мазепи на банкноті не відповідає його справжньому вигляду. Вони вивчили 12 прижиттєвих портретів гетьмана і виявили, що він виглядав інакше, ніж на гривнях і в історичних підручниках.
До нововведень 20 гривень належали: вживлена у папір металічна захисна стрічка з шістьма виходами на поверхню, водяний знак зі зміненим портретом Франка у білому полі ліворуч купюри, знак для людей із порушенням зору та суміщений малюнок.
Банкноти цієї серії у 50 гривень стали першими, які вийшли в обіг. За даними Нацбанку, їх надрукували 1992 року та ввели в обіг 1996-го, хоч і не мають датування. Вони мали латентне зображення з цифрою "50", вбудовану полімерну стрічку з написом "Україна", водяний знак із портретом Грушевського, знак для поганозрячих та суміщений малюнок.
Особливістю цієї серії 100 гривень також була відсутність року друку. Портрет Шевченка базувався на його фотографії 1859 року. Нововведення включали латентне зображення з цифрою "100", водяний знак із портретом поета, полімерну захисну стрічку з написом "Україна". Зображення Верховної Ради замінили на пам’ятник Володимиру Великому поряд із Софійським собором.
Усі банкноти цієї серії повноцінно ввели в обіг 1997 року. З 2004 по 2010 роки почали поступово вилучати, а з 2020 року вони втратили статус законного платіжного засобу.
Банкноти серії 200 грн, ймовірно, надруковані наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років, ввели в обіг 2001-го. Тоді на українській гривні зобразили першу жінку — Лесю Українку, а на іншому боці представлений Луцький замок, що символізує історичну спадщину Волині, звідки й сама письменниця.
Банкноти третього покоління (2003)
Банкноти третього покоління друкувалися у 2003–2018 роках. Спочатку одна гривня третього покоління мала сіро-зелене оформлення. А у Володимира Великого замість вус зʼявилася борода.
Пізніше її дизайн змінили на жовто-блакитний та виготовляли на спеціальному нетонованому папері, зберігши історичні елементи та портрет князя.
Дві гривні — портрет Ярослава Мудрого, додано його слова: "Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде у вас", а на реверсі — композицію з військовим спорядженням, предметами побуту княжої доби та фрагментом "Руської Правди".
Пʼять гривень — портрет Богдана Хмельницького з родинним гербом, водяний знак включає його портрет і символ гривні, вживлена захисна стрічка з написом "5 ГРН", тризубом і цифрою "5" та кодоване латентне зображення.
Десять гривень — портрет Івана Мазепи з гербом "Курч", реверс із Успенським собором, кобзою та книжкою, водяний знак із портретом і символом гривні; захисна стрічка з написом "10 ГРН", тризубом і числом "10"; кодоване латентне зображення; рядок з думи Мазепи: "А за віру хоч умріте і вольностей бороніте".
Банкноти ввели в обіг у 2004–2006 роках. З 2020 року вони почали поступово вилучатися з обігу, а з березня 2026 року паперові гривні цих номіналів повністю зникли з обігу.
До нововведень 20 гривень належали: біля портрету Франка зобразили гірський пейзаж, а на реверсі — логотип НБУ та статуя Слави поруч із Львівським оперним театром, водяний знак із портретом Франка та символом гривні, вживлена захисна стрічка, а також строфа з вірша Франка, написаного драгоманівкою:
"Земле, моjа всеплодьучаjа мати! Сили, шчо в твоjіj движесь глубині, Крапльу, шчоб в боjу сміліjше стоjати, даj і міні!"
На аверсі 50 гривень з’явилися портрет Грушевського із його книгою "Історія України-Руси" та козак на коні, а на реверсі — будинок Центральної Ради, оточений фігурами селянки та робітника, використаними Георгієм Нарбутом ще у 1918 році.
У порівнянні з версією 1996 року на портреті Грушевського 2004 року з’явилося волосся замість лисини.
На новій банкноті портрет Шевченка базувався на автопортреті 1840 року, а на аверсі додано фрагмент його картини "Катерина" 1842 року. На реверсі зображено кобзаря та хлопчика з малюнка "Козак-бандурист" 1843 року на тлі Дніпра.
Серія отримала водяний знак із портретом Шевченка та символом гривні, захисну стрічку з написом "100 ГРН" і тризубом, оптично-змінний елемент і цитату з вірша Шевченка "Свою Україну любіть…". Банкноти ввели в обіг 2006 року, а з 2023-го почали поступово вилучати.
На банкноті третього покоління 200 грн зображено будинок-музей Лесі Українки в Колодяжному (Ковельський р-н), додано водяний знак із символом гривні, захисну стрічку "200 ГРН" із тризубом, оптично-змінний елемент і рядки з її поезії. Із 1 листопада 2024 року НБУ почав поступово вилучати ці банкноти з обігу.
Банкноти 500 грн почали випускати з банкнотами третього покоління. Їх випустили за 10 років після того, як був створений їх перший дизайн. На банкноті зобразили українського філософа Григорія Сковороду, а на звороті — Києво-Могилянську академію. Ця купюра в обігу з 2006 року, проте з 2024-го їх почали поступово вилучати для заміни на оновлені.
Четверте покоління (2018)
Банкноти четвертого покоління друкувалися у 2018-2023 роках, поступово замінюючи зношені зразки 2014–2019 років. Усі банкноти серії містять сучасні елементи захисту: SPARK-елементи з кінетичним ефектом, "віконні" захисні стрічки з номіналом та символом гривні, кодовані латентні зображення та оптично-змінні елементи.
20 гривень: водяний знак поєднує портрет Франка та цифру номіналу. SPARK-елемент стилізованої квітки розташований праворуч від портрету.
50 гривень: водяні знаки та SPARK-елементи схожі на попередню серію та оптично-змінний елемент у вигляді двох стрічок праворуч від портрету.
100 гривень: SPARK-елемент у вигляді палітри з пензлями. Бандуриста з хлопчиком на задній стороні замінили на червоний корпус Київського університету імені Тараса Шевченка.
2018 року випущена сувенірна 100-гривнева банкнота на честь 100-річчя банкнот УНР. Вона не була платіжним засобом.
200 гривень: SPARK-елемент у вигляді квітки, "віконна" захисна стрічка із символом гривні та цифрою "200".
500 гривень: SPARK-елемент у вигляді книги з пером та літерою "А", "віконна" захисна стрічка із символом гривні та цифрою "500".
1000 гривень: перша банкнота серії. На аверсі зображений український науковець і філософ Володимир Вернадський, на звороті — Академія наук України.
В Україні банкноти оновлюються не за жорстким графіком, але зазвичай кожні пʼять-десять. Основними причинами оновлення є покращення захисту від підробок — додавання сучасних елементів, таких як SPARK-ефекти, водяні знаки, захисні стрічки та оптично-змінні елементи — а також природне зношення купюр, зазначають в НБУ.
Окрім того, оновлення проводиться з нагоди ювілейних чи пам’ятних подій, коли вводяться окремі серії, які іноді впливають на дизайн стандартних банкнот. Наприклад, банкноти четвертого покоління номіналами від 20 до 500 грн випускалися з 2018 по 2023 рік, а у 2024 році НБУ розпочав поступове впровадження їх модифікованих версій із гаслом СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
