"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібні

"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібні

"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібні У центрі - чинна Міс Світу-Міс Ямайка Тоні-Енн Сінгх / фото АР

Найстаріший міжнародний конкурс краси "Міс Світу" відзначає 70-річчя. Вперше його у 1951 році провів телеведучий Ерік Морлі у Великій Британії. Спочатку конкурси використовували в різних країнах та регіонах для приваблення туристів, і тільки у 50-х це стало великим шоу з економічним підґрунтям: так, Морлі хотів привернути увагу до нових нічних клубів, а "Міс Всесвіт" створила компанія, що виробляла купальники.

70 років потому тисячі дівчат у всьому світі все ще змагаються за титули, але з розвитком руху на захист прав жінок усе більше людей критикують подібні заходи, зокрема через об'єктивацію та комерціалізацію жіночого тіла, а також популяризацію нереальних стандартів краси.

Правила та зміни у конкурсі

Окрім "Міс Світу", до найбільших міжнародних конкурсів наразі зараховують "Міс Всесвіт", "Міс Інтернешнл" та "Міс Земля", кожен з яких має власні правила та проводиться в різних країнах світу. Однак кожна країна може проводити власний конкурс, переможниці яких беруть участь у міжнародних змаганнях.

"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібніFestival of Britain

Міс Світу-1951

До 2018 року участь у конкурсі мали право брати винятково жінки. Зараз правила змінилися – участь дозволена також і трансгендерним жінкам. Першою з них стала "Міс Іспанія-2018" Ангела Понс.

"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібніАР

"Міс Іспанія-2018" Ангела Понс

Окрім того, участь мають брати тільки жінки у віці від 17 до 27 років. Однак вимоги до віку залежать від власне конкурсу: до "Міс Світу" допускаються учасниці від 17 до 27 років, зростом не нижче, ніж 166,7 см. У конкурсі "Міс Земля" вік учасниць має бути від 18 до 25 років, зріст – від 167,64 см. У "Міс Інтернешнл" участь можуть брати дівчата віком від 17 до 27 років, зростом від 168 см.

Також учасниці мають бути незаміжні та без дітей. Останній пункт спричинив скандал у 2018 році: тоді Вероніку Дідусенко, "Міс Україна", було дискваліфіковано на конкурсі "Міс Світу", оскільки вона вже мала чотирирічного сина. Звідтоді модель проводить міжнародну кампанію "Право бути матір'ю" з метою змусити найбільші світові конкурси краси допустити жінок, які мають дітей.

"Я хочу змінити їх, кинути їм виклик. Я хочу переконатись, що правила "Міс Світу" рухаються з часом. Я хочу зробити їх більш придатними для сучасного життя і відобразити сьогоднішню реальність жінок, які можуть ідеально збалансувати свою кар'єру та особисте життя", — заявила тоді Дідусенко.

Окрім того, у конкурсанток не має бути проблем із законом і їх закликають бути активними у соцмережах.

При цьому, як розповіла директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук, "Міс Україна-1995" Влада Литовченко, під час обрання "королеви краси" враховуються також характер, дисципліна та поведінка конкурсанток стосовно інших учасниць.

"Окрім зовнішніх даних ще повинні бути такі риси характеру, як дисципліна, які гарантують організаторам безперечне виконання контракту. І це є важливою умовою. Тому мають бути дівчата, які передбачувані у своїй дисципліні, своїй поведінці, своїх моральних і людських якостях", — розповіла вона.

"Можливості" й громадська діяльність

Ще у 1972 році в межах "Міс Світу" з'явилася програма "Краса з метою" (Beauty with purpose), у якій відзначаються конкурсантки, які розвивають соціальні ініціативи. Конкурс "Міс Світу" зобов'язується підтримувати соціальну програму конкурсантки, яка переможе у номінації, протягом усього існування цієї ініціативи.

Прикладом використання конкурсу краси у боротьбі за права є також "Міс Світу-1970", коли на тлі поширення апартеїду у Південній Африці та руху за громадянські права у США вперше в історії конкурсу перемогу отримала темношкіра представниця Гренади Дженніфер Хостен.

"Тоді я цього ще не усвідомлювала, але всі ми використовували цей конкурс як спосіб передати повідомлення. Для мене це стосувалося раси та інклюзії – для інших це стосувалося жіночої експлуатації", — розповіла Хостен в інтерв'ю 2020 року.

"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібніTime Magazine

У центрі Дженніфер Хостен, "Міс Світу-1970"

Як наголосила Литовченко, сучасні конкурси краси вимагають від учасниць не тільки відповідати фізичним параметрам, а й мати освіту та провадити громадську діяльність.

"Сьогодні учасниці конкурсів навіть національного рівня, які проводяться в Україні, так само вимагають від дівчини, окрім того, що вона повинна мати якісь фізичні параметри, ще й вищої освіти і обов‘язково якоїсь громадської діяльності – роботи у благодійному фонді або роботи волонтером", — розповіла вона у коментарі Суспільному.

Так, "Міс Україна-2020" Єлизавета Ястремська займається благодійністю, волонтерською роботою, співпрацює з благодійними фондами та організовує навчання для дітей-сиріт, а також пропагує турботу про психологічне здоров'я.

"Конкурс, у якому я беру участь – "Міс Всесвіт", – це не лише конкурс краси. Це скоріше конкурс розумних дівчат, які чогось прагнуть. Там чимало достатньо інтелектуальних питань – про жіноче лідерство, про фемінізм, про гендерну рівність. Зовнішність – один з останніх факторів, які там цінуються. Якщо раніше, до 2015 року, більше поціновувалася зовнішність, то зараз все змінилося. Більш важливо, що дівчина являє собою, чи вміє вона красиво говорити. Через це зараз дівчатам стало важче брати участь, тому що якщо раніше було достатньо просто бути красивою, то зараз важливо бути ще й розумною. Тому що красивих – багато, а треба ще й чимось вирізнятись", — розповіла Ястремська.

А за словами Литовченко, "Міс Світу", "Міс Всесвіт" і "Міс Європа" та національні конкурси краси є "почесним та престижним статусом".

"Краса завжди хвилювала і приваблювала як і молодих дівчат, так і жінок, які традиційно змагалися у таких зборах, і стати міс своєї держави – дуже почесне звання, не кажучи вже про титули світового масштабу. Переможниці конкурсів "Міс Cвіту" і "Міс Всесвіт" являли собою найвидатніших жінок у світі кінематографу, мистецтва, вони ставали дружинами впливових чоловіків, і для мене конкурс краси – це свого роду додатковий шанс і можливість", — зазначила Литовченко.

Чому конкурси краси критикують

Як наголосила соціологиня, гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини Тамара Марценюк, найперше, за що критикують конкурси краси — об'єктивація. Через це проти таких заходів почалися виступи ще у 60-70-х роках, зокрема у США.

"Друга хвиля фемінізму, 60-70-ті роки — вже тоді критикували конкурси краси. Передусім за те, що вони зводять заслуги жінок до краси, до об'єктивації, до того, що фактично для жінок — це типовий і чи не єдиний шлях до публічності за рахунок такого ресурсу, як краса", — зазначила експертка.

За її словами, такі конкурси також впливали на соціалізацію дівчаток, оскільки їх часто готували до таких заходів ще з малого віку.

Експертка з прав людини Уляна Мовчан наголосила у своїй статті, що погляду фемінізму такі конкурси сприймаються як комерціалізація зовнішності жінок, оскільки вони "сприяють формуванню певного образу жінки, який зручно "продавати", а фінансові переваги з цього отримують світові корпорації, особливо індустрія краси".

Читайте також: Політика урядів через пандемію COVID-19 укріпила нерівність і дискримінацію — Amnesty International
"Міс Світу" 70 років. Як змінилися конкурси краси та навіщо вони потрібніУНІАН

Корона володарки "Міс Україна"

Марценюк зазначає, що такі конкурси також "використовують нетипове тіло жінок, тому що модельної зовнішності досягти доволі непросто".

При цьому конкурси краси поширені у багатьох сферах життя – від шкіл та університетів до робочих місць, що нівелює професійні досягнення жінок.

"Я як дослідниця становища жінок у військовій сфері можу сказати, що, на жаль, під 8 березня — Міжнародний день з прав жінок, і не тільки під цю дату — у військових частинах досі проводять конкурси краси, які мають традиційні складові: зовнішній вигляд, вміння готувати борщ тощо. І фактично професійні заслуги жінок нівелюються. У навчальних закладах теж проводяться конкурси краси. Якщо подивитися і на рівні школи, і на рівні університетів, і дуже прикро, коли ми бачимо, що якісь інші заслуги жінок, пов'язані з освітою, професійною реалізацією, зводяться до традиційного ресурсу — краса і зовнішність", — наголосила експертка.

Водночас вона відзначила, що хоча наразі "під впливом феміністичної критики і загалом здорового глузду" конкурси краси модифікуються, однак ці заходи все ще негативно впливають на суспільство та жінок зокрема.

"Що таке ідеальне жіноче тіло і що таке краса — це доволі суб'єктивно. І зараз з'являються конкурси "Міс Plus Size", конкурси, де беруть участь жінки з інвалідністю. В принципі це дуже добре, що є можливість показати розмаїття тілесності і кинути виклик традиційним канонам. Але, на мій погляд, вже від цих конкурсів варто відходити, тому що вони мають більше негативів, ніж позитивів і для суспільства, і для ролі і видимості жінок в суспільному житті", — наголосила Марценюк.

Дивіться також: "Фемінізм у кожну хату", "Часікі не тікають, вони електронні": фоторепортаж з Маршу жінок у Києві
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди