Анкара готується до найгіршого сценарію в Ірані та розглядає можливість створення буферної зони на кордоні, щоб стримати хвилю потенційних біженців.
Про це пише Middle East Eye.
Як повідомляє видавництво, високопосадовці Міністерства закордонних справ Туреччини провели закритий брифінг для законодавців, де обговорили декілька сценаріїв розвитку подій в Ірані.
Офіційні особи наголосили на намірі Анкари стримати потік біженців та заявили про готовність вжити заходів понад звичні протоколи.
Міністерство оборони Туреччини повідомило про значне посилення безпеки вздовж 560-кілометрового кордону з Іраном: встановлено 203 електрооптичні вежі, 43 вежі з ліфтами, 380 кілометрів модульної бетонної стіни та 553 кілометрів оборонних ровів. Прикордонні райони цілодобово контролюються дронами, літаками та системами розвідки.
Турецькі чиновники також повідомили, що під час останніх протестів у Ірані загинули близько 4 тисяч людей, ще 20 тисяч отримали поранення. Протести спровоковані швидкою інфляцією та обвалом іранської валюти, а уряд реагував жорсткими заходами, зокрема відключенням інтернету.
На тлі нарощування військової потужності США у регіоні обговорюється можливість точкових ударів по іранських чиновниках. Туреччина виступає проти іноземного втручання і закликає до дипломатичного вирішення кризи.
У разі ескалації конфлікту, Анкара навряд чи прийме великий потік біженців, окрім тих, хто потребує екстреної допомоги. За оцінками турецьких чиновників, повномасштабна війна може спричинити прибуття до одного мільйона іранців, що нагадує турецькі уроки після кризи в Сирії.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності". Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинула авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99 % інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
