Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що питання безпеки регіону Арктики та Гренландії має обговорюватись на рівні НАТО, але Данія не поступиться задля безпеки власним суверенітетом.
Про це йдеться у заяві Метте Фредеріксен на сайті уряду Данії.
"НАТО повністю обізнане з позицією Королівства Данія. Ми можемо вести переговори про безпеку, інвестиції та економіку. Але ми не можемо вести переговори про наш суверенітет", – наголосила Метте Фредеріксен.
Вона повідомила, що Данія давно працює над посиленням присутності НАТО в Арктиці, координуючи дії з урядом Гренландії та підтримуючи постійний діалог із Альянсом.
Фредеріксен наголосила, що особисто регулярно спілкується з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, у тому числі до та після його зустрічі з президентом Дональдом Трампом у Давосі.
21 січня президент США Дональд Трамп анонсував процес переговорів щодо угоди про Гренландію та весь Арктичний регіон. Перед цим Трамп провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
За даними медіа, США в рамках угоди отримають доступ до корисних копалин на острові та розмістять нові військові бази. США зможуть не лише розміщати військові бази у Гренландії, а й отримають повний суверенітет над ними. Велика Британія має власні бази на Кіпрі й повний суверенітет над ними. США прагне досягти подібної згоди від Данії щодо своїх баз у Гренландії.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
