Перейти до основного змісту
Не можна погоджуватися на вимоги Путіна щодо безпеки Європи — Фредеріксен

Не можна погоджуватися на вимоги Путіна щодо безпеки Європи — Фредеріксен

Фредеріксен
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. REUTERS/Ritzau Scanpix/Emil Helms

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європа «в жодному разі не повинна погоджуватися» на вимоги Росії щодо європейської безпеки.

Про це вона сказала перед зустріччю Коаліції охочих у Берліні.

«Вимоги Путіна стосуються набагато більшого, ніж просто України. Йдеться про європейську безпеку на російських умовах. Ми ніколи не повинні цього приймати», — сказала Фредеріксен.

Прем'єрка Данії також закликала посилити позиції України на фронті та на переговорах.

«Ми маємо поставити Україну в максимально сильну позицію — як на фронті, так і за столом переговорів. Ми повинні посилити ППО України, щоб вона могла протистояти жорстоким російським атакам. Росія тероризує українське населення та цілеспрямовано б'є по їхньому тепло-, водо- та електропостачанню. Україна потребує нас у Європі, щоб пережити зиму», — заявила вона.

19 листопада в Берліні голови держав та урядів Коаліції охочих обговорять гарантії безпеки та підтримку України. Зустріч проводять канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем.

Що відомо про переговори щодо завершення війни

Тристоронні переговори між Україною, США та Росією відбувалися 10 та 11 листопада в Абу-Дабі.

Україну на переговорах представляли голова СЗР України Рустем Умєров, очільник ОП Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця. До делегації також увійшли голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький. Російську делегацію очолював помічник Путіна Володимир Мединський.

10 листопада Умєров повідомив, що українська делегація розпочала роботу в ОАЕ із зустрічі з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії.

Після цього розпочалися переговори в тристоронньому форматі Україна — США — Росія, які тривали два дні.

За підсумками першого дня тристоронніх переговорів українська делегація доповіла президенту Володимиру Зеленському про перебіг зустрічей. Він назвав тристоронній формат «конструктивним та доволі змістовним». За словами Зеленського, учасники обговорили гуманітарні питання, насамперед звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України та можливі заходи для деескалації.

Того ж дня, спілкуючись із журналістами під час візиту до Данії, президент зазначив, що в перший день тристоронніх зустрічей делегації обговорювали можливість обміну полоненими. За його словами, ідеться про формат «1000 на 1000», а можливо, й «1500 на 1500».

11 листопада тристоронні переговори завершилися. Арахамія назвав їх одними з найскладніших за час своєї участі в переговорному процесі. Мединський стверджував, що центральною темою була майбутня система європейської безпеки й що з окремих питань сторони дійшли взаєморозуміння. Кушнер описав другий день переговорів як змістовний, але напружений, зауваживши, що частина обговорених питань ще потребує додаткових консультацій.

12 листопада Віткофф і Кушнер провели в Кремлі переговори з Володимиром Путіним. Помічник очільника Кремля Ушаков заявив, що Путін підтримав ідею США про те, щоб виходити на вирішення питань безпеки Росії та України через формування майбутньої комплексної системи європейської безпеки, але нагадав про бачення Москви опорних елементів архітектури безпеки, які РФ представляла ще у 2021 році, у вигляді проєктів угод США та НАТО щодо гарантій безпеки.

«Ключові положення: розширення блоку НАТО, розміщення біля російських кордонів систем озброєнь, що нам загрожують, повернення до конфігурації сил альянсу станом на момент підписання основного акта Росія — НАТО», — сказав помічник Путіна.

Він наголосив, що до цього переліку РФ хоче додати «деякі свіжі міркування, що відштовхуються від уроків, які ми не можемо не винести з нинішньої ситуації, коли проти нас озброївся колективний Захід, який не приховує своєї зацікавленості поставити київський режим у стратегічній поразці Росії».

Після цього американські посланці зустрілися із Зеленським в Ірландії. Того ж дня Кушнер заявив, що багатосторонні переговори щодо завершення війни відбудуться на тижні з 16 листопада. Водночас Зеленський зазначив, що ця зустріч може відбутися як в ОАЕ, так і в Швейцарії.

13 листопада лідери країн-членів Євросоюзу визначили своїх представників на переговорах між Україною, США та Росією щодо припинення російсько-української війни. Ними стали представники інституцій ЄС та країн Е5 (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Польща).

Того ж дня Зеленський заявив, що питання вступу України до НАТО повернулося на порядок денний переговорів щодо завершення війни та гарантій безпеки. За його словами, європейські партнери кажуть, що членство України може посилити сам Альянс.

Топ дня
Вибір редакції
На початок