Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав "абсолютно неправильним" рішення президента США Дональда Трампа запровадити торговельні тарифи проти низки європейських країн, які підтримують територіальну цілісність Данії та відправили військових до Гренландії.
Про це він заявив під час пресконференції 19 січня.
"Альянси витримують, бо вони побудовані на повазі та партнерстві, а не на тиску. Ось чому я сказав, що використання тарифів проти союзників є абсолютно неправильним. Це не правильний спосіб вирішення розбіжностей всередині Альянсу. Також не корисно представляти зусилля щодо зміцнення безпеки Гренландії як виправдання економічного тиску", — сказав Стармер.
За його словами, такі заходи негативно вплинуть на добробут британських робітників, бізнес та економіку загалом, додавши, що "торговельна війна не відповідає нічиїм інтересам".
"Моя робота — завжди діяти в національних інтересах Великої Британії. Ось чому вчора я розмовляв з президентом Трампом, європейськими лідерами та генеральним секретарем НАТО, щоб знайти рішення, що ґрунтується на партнерстві, фактах та взаємній повазі. Тому що саме так сильні Альянси захищають спільні інтереси. Те саме стосується й інших питань", — розповів британський премʼєр.
Стармер також додав, що питання майбутнього статусу Гренландії може вирішувати лише її народ разом із Данією. Він наголосив, що будь-які претензії США на контроль над островом мають бути предметом "спокійного обговорення між союзниками".
"Зрілі альянси — це не вдавання того, що розбіжностей не існує, адже вони безпосередньо спрямовані на вирішення питань, з повагою та акцентом на результат. Щодо Гренландії, правильний підхід до питання такої серйозності — це спокійне обговорення між союзниками", — сказав Стармер.
Він підкреслив, що безпека Гренландії стає дедалі важливішою через кліматичні зміни в Арктиці, відкриття нових морських шляхів та загострення стратегічної конкуренції. Відтак, за словами премʼєра, цей регіон потребуватиме більше уваги, інвестицій та сильнішої колективної оборони, у якій США відіграватимуть ключову роль.
Стармер зауважив, що його країна готова зробити "повний внесок" у безпеку регіону разом із союзниками через НАТО, водночас наголосивши на дотриманні принципів міжнародної співпраці.
"Але тут є принцип, який не можна ігнорувати, оскільки він лежить в основі того, як працює стабільна та надійна міжнародна співпраця. І тому будь-яке рішення щодо майбутнього статусу Гренландії належить виключно народу Гренландії та Королівства Данія. Це право є фундаментальним. І ми його підтримуємо", — зазначив премʼєр Британії.
Стармер також нагадав, що Данія є близьким союзником Британії та США, а також гордим членом НАТО, який "стояв пліч-о-пліч із нами, зокрема зазнаючи реальних людських втрат протягом останніх десятиліть".
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
