Гренландія висловила вдячність європейським країнам за підтримку суверенітету острова після погроз президента США Дональда Трампа запровадити торговельні тарифи, щоб домогтися контролю над територією.
Про це повідомляє агентство Reuters 18 січня.
За даними агентства, Франція, Німеччина, Велика Британія та інші європейські держави цього тижня на прохання Данії направили до Гренландії невеликі групи військових. У відповідь Дональд Трамп пригрозив запровадити торговельні тарифи проти восьми європейських союзників, доки США не отримають можливість купити острів.
Європейські лідери застерегли від "небезпечної низхідної спіралі" через тарифні погрози та підтвердили підтримку Гренландії й суверенітету Данії. 18 січня посли 27 країн ЄС мають обговорити спільну відповідь.
"Ми живемо в надзвичайні часи, які вимагають не лише порядності, а й великої мужності", – заявила міністерка бізнесу та енергетики Гренландії Наая Натанільсен.
Трамп стверджує, що Гренландія має ключове значення для безпеки США через стратегічне розташування та корисні копалини, і не виключав застосування сили, що викликало занепокоєння в Європі через можливу конфронтацію між країнами НАТО.
Водночас голова Бізнес-асоціації Гренландії Крістіан Кельдсен зазначив, що американські тарифи навряд чи суттєво вдарять по місцевих компаніях, а їхня мета — тиск на європейських союзників США в НАТО.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
