Пентагон привів у стан готовності близько 1 500 військовослужбовців на тлі заворушень у Міннесоті та заяв президента США Дональда Трампа про можливе застосування Закону про повстання. Водночас у Білому домі наголошують, що йдеться лише про планування, а влада штату звинувачує федеральну адміністрацію в тиску та авторитаризмі.
Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на представників Міноборони США.
За даними джерел, близько 1 500 солдатів з двох піхотних батальйонів 11-ї повітряно-десантної дивізії армії США, що базується на Алясці, отримали наказ підготуватися до можливого розгортання в Міннесоті. Ця дивізія спеціалізується на операціях у холодних умовах. Чиновники Пентагону назвали цей крок "розсудливим плануванням" на випадок ескалації насильства та наголосили, що рішення про фактичне направлення військ ще не ухвалили.
У Білому домі заявили, що для Пентагону типово бути готовим до будь-яких рішень президента. Водночас Міністерство оборони офіційно не коментувало ситуацію, повідомляє телеканал ABC News.
Підготовка військ відбулася після того, як Трамп у соцмережах пригрозив застосувати Закон про повстання у відповідь на протести та можливі напади на агентів Міграційної та митної служби США (ICE).
" Я швидко покладу край цій пародії, яка відбувається в цьому колись великому штаті", — писав Трамп.
Згодом президент пом’якшив риторику, заявивши, що наразі підстав для застосування цього закону немає, але він "використає його, якщо буде потрібно".
Закон про повстання, ухвалений у 1807 році, дозволяє президентові залучати війська дійсної служби або перебирати контроль над Національною гвардією штатів у разі повстань. Востаннє його застосовував Джордж Буш-старший у 1992 році під час заворушень у Лос-Анджелесі. Зазвичай цей механізм вважають крайнім заходом, коли цивільні правоохоронні органи не здатні відновити порядок.
Адміністрація Трампа також посилила тиск на демократів — губернатора Міннесоти Тіма ВолзаБалотувався на місце віцепрезидента США на президентських виборах 2024 року. та мера Міннеаполіса Джейкоба Фрея. Міністерство юстиції розпочало розслідування щодо того, чи не перешкоджали вони імміграційному контролю. Волз і Фрей відкидають звинувачення, називаючи дії федеральної влади політично мотивованими та авторитарними, водночас закликаючи протестувальників до мирних дій. 17 січня губернатор мобілізував Національну гвардію Міннесоти для підтримки місцевих органів влади, однак без її фактичного розгортання.
Напруження в штаті зросло після операції Міністерства внутрішньої безпеки США "Metro SurgeМіський сплеск сил — масштабне нарощування федеральних сил у міських районах для проведення рейдів. ", яка стартувала в грудні 2025 року та передбачала масштабні міграційні рейди. Вони призвели до сотень арештів і зіткнень між федеральними агентами та протестувальниками. У січні 2026 року агенти ICE застрелили двох людей під час спроби затримання, що викликало додаткову хвилю критики та судові позови з боку влади Міннесоти.
Раніше розгортання військ усередині країни за наказом Трампа неодноразово оскаржували в судах. Найгучнішим став випадок у Каліфорнії, коли президент узяв під контроль Національну гвардію штату попри заперечення губернатора.
У грудні 2025 року Дональд Трамп заявив, що відмовиться від планів утримувати підрозділи Нацгвардії в Лос-Анджелесі, Чикаго та Портленді після рішення Верховного суду (6 голосів проти 3), який дійшов висновку, що адміністрація не змогла обґрунтувати законні підстави для залучення військових до "забезпечення виконання законів" в Іллінойсі.
Ключовим у цих справах було питання можливого порушення Закону Posse Comitatus, що забороняє використання збройних сил США для здійснення цивільних правоохоронних функцій.
