Денис Шмигаль — новий міністр енергетики. Попри те, що він відносно недавно очолив Міністерство оборони, вибір саме його на голову Міненерго має свою логіку. Ця сфера не чужа для нього, а в часи премʼєрства Шмигаль супроводжував, лобіював чи давав вказівки щодо багатьох питань, які стосувались енергетики.
Втім, призначення Шмигаля на цю посаду саме зараз може вказувати на кадрову кризу у владі. Очолити Міненерго пропонували ще кільком кандидатам — ті відмовились. Частково через токсичність міністерства, яке є одним із ключових фігурантів викритої НАБУ корупції в НАЕК "Енергоатом".
Суспільне зʼясовувало, що Шмигаль робив для української енергетики на посаді премʼєр-міністра та які виклики чатують на нього на новому місці, окрім очевидних наслідків російських атак.
Стрімке зростання у ДТЕК
Початком роботи Дениса Шмигаля в енергетиці став 2017 рік. Тоді він, 42-річний, влаштувався в компанію Ріната Ахметова "ДТЕК Енерго" й став заступником генерального директора з соціальних питань у філії компанії, що працює на заході України. Вже через рік його призначили директором Бурштинської ТЕС, яка належить ДТЕК.
Тоді ця теплоелектростанція була однією з найбільших в Україні. Вона могла видавати понад 2 гігават електроенергії, забезпечуючи світлом близько трьох мільйонів людей у Закарпатській, Львівській та Івано-Франківській областях.
"Денис Анатолійович уміє бути керівником, у якого все працює й немає скандалів. Я навіть запитував колег, які працювали поблизу нього в той період. І його характеризували як міцного менеджера, який знає, що має бути, де має бути і не генерує сварок навколо себе", — каже Суспільному директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
У 2019 році Шмигаля призначили керівником Івано-Франківської ОДА. Далі він іде в уряд міністром розвитку громад та територій. А за місяць, у березні 2020-го, його призначають премʼєр-міністром України.
Завдання в енергетиці до початку повномасштабного вторгнення
Після призначення Шмигаля премʼєром формується й новий уряд, де змінюється більшість міністрів. Зокрема, йде у відставку міністр енергетики й захисту довкілля Анатолій Оржель.
Після цього понад рік міністерство очолюють тимчасові виконувачі обовʼязків. Наприкінці 2020-го на посаді намагаються затвердити кількаразового очільника "Нафтогазу" Юрія Вітренка, однак депутати двічі провалюють голосування за його кандидатуру.
На тлі цієї управлінської кризи зʼявилась кандидатура Германа Галущенка. В Офісі президента, за словами кількох джерел, його співбесідував Сергій Шефір, тодішній перший помічник Володимира Зеленського.
Факт погодження Галущенка в ОП підтвердив і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, Галущенко "неодноразово був учасником робочих нарад щодо ситуації в енергетиці й зарекомендував себе як професійна людина". З подачі ОП Шмигаль вніс кандидатуру Галущенка до парламенту і 29 квітня 2021 року Рада призначає його міністром енергетики.
Та Шмигаль далеко не в усьому підтримував вектор Галущенка. Колишній керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький згадує, що саме премʼєр прийняв рішення відʼєднатись від російської енергомережі — попри небажання Галущенка.
"Галущенко був проти від'єднання. Він постійно знаходив приводи, чому це дуже небезпечно, чому не треба цього робити. А Шмигаль мав протилежну позицію — що це треба робити. Великою мірою завдяки його позиції нам вдалося переконати уряд і політичне керівництво, щоб 24 лютого нам не заважали це зробити", — розповів Суспільному Кудрицький.
Україна відʼєдналась від спільної енергомережі з Росією та Білорусію 24 лютого 2022 року, за кілька годин до повномасштабного вторгнення РФ. Фактично це рішення вберегло Україну від можливості росіян дистанційно зробити в Україні блекаут завдяки несподіваному технічному маневру.
Енергетика в період масованих обстрілів
Після початку масованих обстрілів Росією енергетики у жовтні 2022 року Україна почала потребувати значних надходжень у цю галузь. Тут, за словами Олександра Харченка, Шмигаль зробив чимало з того, що допомогло сфері вистояти під час обстрілів.
Зокрема, премʼєр всіляко сприяв отриманню "Укренерго" іноземної допомоги. Оператор енергомереж зміг залучити від іноземних партнерів близько 1,5 мільярда євро. Це найбільша сума допомоги, яку в Україні отримала невійськова компанія.
Окрім цього, команда Шмигаля — зокрема його радниця Наталія Бойко — змогли отримати європейське фінансування на закупівлю газу. Так, цьогоріч Україні необхідно було імпортувати близько 4,4 мільярда кубометрів газу.
"Завдяки цим зусиллям вдалося отримати значне фінансування закупівель газу під гарантії Єврокомісії. Це велике й важливе досягнення. Але, зрозуміло, що радник нічого не може, якщо прем'єр-міністр не підтримає цю роботу", — розповів Харченко.
Та за всього цього, Шмигаль не йшов проти побажань Офісу президента. Зокрема, це стосувалось добудови третього й четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Це будівництво могло вартувати Україні щонайменше 160 мільярдів гривень, і в багатьох експертів та учасників енергоринку викликало сумніви. Попри активне лобіювання проєкту Галущенком та підтримку Зеленського, до парламенту законопроєкт про закупівлю енергоблоків у Болгарії вніс саме Шмигаль.
"Єдине, де ми по енергетиці апелювали до нього й до [тодішньої першої віцепремʼєрки та міністерки економіки Юлії] Свириденко — це було питання ХАЕС. Адже "Енергоатом" в управлінні Мінекономіки й сам законопроєкт був урядовим. Але ні Свириденко, ні Шмигаль не вступились за це й законопроєкт не відкликали", — розповідає Суспільному членкиня енергетичного комітету парламенту Інна Совсун.
"Всі інші відмовились"
Попри це, співрозмовники Суспільного до кандидатури Шмигаля на посаду міністра енергетики ставляться позитивно. За словами Совсун, призначення підтримала більшість у профільному комітеті.
Як перевагу депутати та експерти згадують і досвід Шмигаля в енергетиці, й те, що в Раді буде легше знайти голоси за його призначення.
"Зараз у парламенті трохи напружена ситуація. А у нього (Шмигаля, — ред.) вже є комунікація з депутатами та особисті знайомства. Він знає бюрократичний апарат, його знають і поважають у системі. Міжнародні партнери його добре знають. З усіх боків, мені здається, це непогане призначення", — вважає член енергетичного комітету Андрій Жупанин.
Проте є й інша причина, чому призначити на цю посаду вирішили саме колишнього премʼєра та міністра оборони. Інші кандидати, яких могла підтримати Рада, від призначення відмовились. У першу чергу мова йде про очільника "Нафтогазу" Сергія Корецького та керівника енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса.
Залишати ж Міненерго без голови — як воно живе вже третій місяць — зараз занадто невиправдано, запевняють експерти й депутати. Це необхідно для переговорів із міжнародними партнерами і для анонсованого Свириденко й Зеленським перезавантаження енергетичного сектора. Наглядові ради компаній, які вирішили оновити, потребують представників від міністерства. Але головне завдання Шмигаля на новій посаді, про яке згадують більшість співрозмовників, — очистити енергетичний сектор від можливих фігурантів операції "Мідас"
