Науковці виявили зміни в ДНК білих ведмедів, які можуть допомогти тваринам пристосовуватися до глобального потепління.
Як йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Mobile DNA, це перший випадок, коли вдалося зафіксувати статистично значущий зв’язок між підвищенням температури та змінами ДНК у дикого ссавця, пише The Gardian.
Дослідники з Університету Східної Англії проаналізували зразки крові білих ведмедів із двох регіонів Гренландії — північного сходу та південного сходу — і порівняли активність так званих "стрибучих генів", рухомих елементів геному, які можуть впливати на роботу інших генів.
Виявилося, що у ведмедів, які мешкають у південно-східній Гренландії, де клімат тепліший і менш стабільний, ці гени значно активніші. За словами провідної авторки дослідження Аліс Ґодден, зростання температури, ймовірно, стимулює підвищену активність таких генетичних елементів, що може бути спробою організму швидко адаптуватися до змін довкілля.
Науковці зазначають, що зміни зафіксували в ділянках ДНК, пов’язаних із тепловим стресом, старінням, обміном речовин і переробкою жирів. Це може допомагати білим ведмедям виживати в умовах нестачі їжі та змін раціону. У тепліших регіонах ведмеді дедалі частіше споживають рослинну їжу, на відміну від північних популяцій, які харчуються переважно тюленями.
Автори дослідження наголошують, що ці генетичні зміни можуть дати краще розуміння того, які популяції білих ведмедів є найбільш вразливими, та допомогти у плануванні заходів зі збереження виду. Водночас вони застерігають: попри певні ознаки адаптації, білі ведмеді залишаються під серйозною загрозою зникнення.
За оцінками вчених, до 2050 року через танення морського льоду та зростання температури може зникнути до двох третин популяції білих ведмедів у світі. Дослідники підкреслюють, що зменшення викидів парникових газів і стримування глобального потепління залишаються критично важливими для їхнього виживання.
