Генсек НАТО Марк Рютте не заперечує, що російсько-українська війна може завершитися вже цього року; Україна та МВФ досягли домовленостей про програму на понад 8 мільярдів доларів; У США стріляли у військових поряд із Білим домом — через це Трамп хоче перевірити кожного афганця, який приїхав до США після 2021 року; Аргентина подала кандидатуру голови МАГАТЕ Гроссі на посаду генсека ООН; у західноафриканській країні Гвінея-Бісау стався військовий переворот — Суспільне зібрало головні новини ранку 27 листопада.
Генсек НАТО: війна може закінчитися до кінця цього року
В інтерв'ю іспанському виданню El País, опублікованому 26 листопада, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що війна РФ проти України може завершитися й до кінця 2025 року, проте Росія ще довго залишатиметься загрозою для європейських країн та членів НАТО.
Рютте додав, що після зустрічі представників України, США та країн Європи у Женеві 23 листопада, де обговорювали "мирний план" для України, мають відбутися наступні зустрічі, а також обговорення "певних питань" між НАТО та ЄС. "Якщо російський президент готовий пожертвувати мільйоном своїх громадян заради хибної ідеї виправлення історії, ми маємо бути готовими. Саме тому ми маємо витрачати набагато більше на нашу оборону", — зауважив очільник Північноатлантичного альянсу.
Контекст: 23 листопада у Женеві відбулися зустрічі представників України, країн Європи та США. Під час цих зустрічей сторони обговорили пропозицію Вашингтона щодо "мирного плану" для завершення війни РФ проти України та пропозиції Києва і європейських держав. Зеленський повідомив, що американські пропозиції можуть врахувати низку елементів, які засновані на українському баченні та є критично важливими для національних інтересів України. Крім цього він казав, що у кроках, які Київ узгодив із Вашингтоном щодо закінчення війни в Україні, "вдалося зберегти на столі надзвичайно чутливі питання".
Домовленості про нову програму МВФ на понад 8 мільярдів доларів
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму підтримки. Її обсяг становить 8,2 мільярда доларів на чотири роки. За словами прем'єрки, це допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку, яка "критично важлива" для України у наступні роки. Тепер домовленість має схвалити Рада виконавчих директорів МВФ.
Контекст: 17 листопада місія МВФ розпочала з представниками української влади дискусії про започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF). 29 травня 2025 року Україна та МВФ узгодили восьмий перегляд програми розширеного фінансування. Програма МВФ з Україною на 2023-2027 роки передбачає виділення Києву 15,6 мільярда доларів від фонду та близько 150 мільярдів доларів від партнерів, її черговий перегляд був запланований на грудень.
Поруч із Білим домом стріляли у військових. Трамп хоче перевірити кожного афганця, який приїхав до США після 2021 року
26 листопада у столиці США Вашингтоні за декілька кварталів від Білого дому невідомий відкрив вогонь і поранив двох бійців Національної гвардії. Наразі відомо, що вони перебувають в критичному стані. Підозрюваний також поранений, але ризику для його життя немає, його взяли під варту. Кілька джерел у правоохоронних органах розказали CBS News, що стрільця звати Рахманулла Лаканвал, йому 29 років, він в'їхав до Штатів у 2021 році.
Під час своєї промови ввечері 26 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що хоче заново перевірити статус кожного іноземця, який в'їхав до США з Афганістану після 2021 року, а також "вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити виселення будь-якого іноземця з будь-якої країни, який не належить до нашої країни та не приносить їй користі".
Контекст: напередодні NBC News писало, що адміністрація Трампа наказала переглянути всі справи біженців, яких Сполучені Штати прийняли за каденції 46-го президента США Джо Байдена. Рішення може стосуватися понад 200 тисяч біженців, які розпочали процес легальної імміграції до США протягом останніх чотирьох років.
Аргентина подала кандидатуру голови МАГАТЕ на посаду генсека ООН
Аргентинська Республіка пропонує, аби наступник генеральним секретарем ООН став чинний очільник Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі — про це йдеться в офіційній заяві МЗС країни від 26 листопада. Ґроссі описують як людину, яка дотримується Статуту ООН, має понад 40-річний досвід у дипломатії, відповідні технічні та мовні компетенції. Аргентина зазначила здатність Ґроссі "сприяти дипломатичному діалогу, ефективність у ситуаціях конфліктів та серйозних міжнародних криз як неупередженого та ефективного співрозмовника".
Контекст: зараз ООН очолює португалець Антоніу Ґутерреш, який заступив на посаду у 2017 році та був перепризначений на другий термін 2021-го. Нового генсека ООН обиратимуть на період 2027-2031 років, ООН офіційно розпочала процес виборів 25 листопада. Голова Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок та голова Ради безпеки ООН Майкл Імран Кану закликали держави-члени пропонувати своїх кандидатів та "серйозно розглянути можливість висунення жінок".
Що відомо про військовий переворот у Гвінеї-Бісау
26 листопада у західноафриканській країні Гвінея-Бісау військові заявили про повне захоплення влади. Чинного лідера Умару Сісоку Ембало усунули від виконання обов'язків та затримали. Ембало підтвердив своє усунення від влади в коментарях для видань France24 і Jeune Afrique.
Три дні тому в країні відбулися президентські вибори, під час яких Ембало міг переобратися на другий термін. Результати мали оприлюднити у четвер, 27 листопада. Проте у середу військові офіцери Гвінеї-Бісау оголосили про повалення президента, встановлення "повного контролю" над країною, призупинення виборчого процесу, а також діяльності всіх державних установ. Вони перекрили сухопутні та повітряні кордони і запровадили комендантську годину.
Президента заарештували та утримують у штаб-квартирі генерального штабу, разом із ним затримали кількох опозиційних діячів. Також під вартою перебувають начальник штабу та міністр внутрішніх справ. Організатори перевороту повідомили про створення "Вищої військової команди з відновлення порядку", яка збирається керувати країною "до подальшого повідомлення".
Контекст: з моменту проголошення незалежності Гвінеї-Бісау від Португалії у 1974 році в країні відбулося щонайменше 9 переворотів або відомих спроб перевороту. Президент Ембало заявляв, що лише за час свого перебування на посаді пережив три спроби перевороту, зокрема, у грудні 2023 року. Тоді він розпустив парламент, тому держава досі функціонує без чинної законодавчої влади.
