Байден проти Путіна. Як це протистояння вплине на Україну

Байден проти Путіна. Як це протистояння вплине на Україну

Ексклюзивно
Байден проти Путіна. Як це протистояння вплине на Україну Associated Press

Президент США Джозеф Байден цього тижня заявив, що російському лідерові Володимиру Путіну доведеться відповісти за спроби втручання в американські вибори та визнав його "вбивцею". У відповідь Росія відкликала посла Росії в Вашингтоні Анатолія Антонова, а Путін сказав, що "хто як обзивається, той так і називається".

Голова правління Українського кризового медіацентру, посол України в США у 2015-2019 роках Валерій Чалий в ефірі Українського радіо розповів, як вплине на Україну загострення в американсько-російських відносинах.

Чому Путін відреагував на слова Байдена

Це дуже несподівано для заяви президентів, я не кажу вже конкретно про президента Сполучених Штатів. Дуже по-новому були прочитані всі дипломатичні правила. Відверто кажучи, так не прийнято, але значить, що це вже відповідь на багато причин, які сталися до цього. Джозеф Байден дуже добре знає очільника Росії, він з ним спілкувався неодноразово і давно. Їхнє спілкування — це десятиліття. Він також в телефонній розмові з ним переговорив, і така його, можливо, десь несподівана заява стала результатом, відповіддю Росії на агресивні дії, на дії, які пов'язані з отруєнням своїх громадян. Це вже факти, на які американські наклали санкції, а саме — щодо отруєння або замаху на життя через хімічну зброю в Росії. Звичайно, всі розуміють, що без очільника Росії це не відбувається. Але Джозеф Байден вперше назвав напряму.

Я б додав, що опосередковано можна говорити й про дії лідера Росії стосовно жертв і вбитих під час українсько-російської війни, особливо на початку, коли надавались прямі накази обстрілювати українську територію з території Росії. Ніхто не може це зробити без дозволу найвищого керівництва. І всі з цим погодилися. Європейський Союз навіть підтвердив, що в Росії багато таких якраз прикладів, які можна описати такими словами. Але важлива не тільки ця фраза. Набагато важливіше, які дії відбувається зараз. Це не тільки заява. Насправді є ціла низка заходів, які свідчать про те, що не тільки США, а вже навіть багато країн Євросоюзу, зокрема "Велика сімка", стали більш жорсткі в публічних оцінках дій Росії. Адже до цього всі прекрасно знали, що відбувається, але все одно була "путінська мантра", що їх там немає, що вони посередники, що вони не атакують Україну. Цьому вже покладено край, і в заяві G7 синхронно із заявою Байдена сказано, що Росія не є ніяким посередником. Росія є стороною війни, стороною конфлікту, і це зовсім інша оцінка ролі Росії та її очільника в нинішніх умовах.

З яким періодом можна порівняти нинішнє загострення

Тут є певна специфіка. Це не загострення між Америкою і Росією, між народами. Насправді це якраз сигнал до ролі сьогоднішнього очільника Росії і його дій, які він здійснює по керуванню ядерною державою, країною, яка є членом Радбезу ООН. Тобто це швидше більш таке персональне звернення до Путіна та його оточення, а не до всієї Росії. Тому не можна сказати, що це величезна криза стосунків Росії та Америки. Якщо порівняти з часами "холодної війни", то це зовсім інша історія. Це не протистояння двох якихось рівних центрів.

Про вплив Росії на США та Європу після розпаду Радянського Союзу

У Сполучених Штатах було серйозне очищення від російської агентури. З Вашингтона було вислано дуже багато людей, які працювали під прикриттям, зокрема під прикриттям журналістів. Я тоді був послом і бачив, як це все відбувалося. Два російських канали у своєму складі мали більше ста людей, і ясно, що вони займались там не тільки журналістською діяльністю. А в Європі це відбувається пізніше і починає по суті зараз якось відбуватись. Тому Сполучені Штати більш чітко це роблять. Крім того, вплив Росії на енергетичну безпеку Європи серйозний і набагато більший ніж на Штати. Також є такий фактор, як корупція. Навіть політики країн Європейського Союзу, коли завершують там свою роботу офіційно, потім ідуть під парасольку Путіна і заробляють величезні гроші в російських компаніях.

Але можу сказати, що якісь серйозні тенденції почались в Європі. До останнього часу щодо "Північного потоку-2" була дискусія. А зараз вона дуже загострилась. Є заява віцепрезидента Європейської комісії про те, що "Північний потік-2" не в інтересах Європи. Заява дуже чітка. Є заяви окремих країн про те. що це розколює Європу. Очевидно, є компанії які вже вклали туди кошти та збудували переважну частину цього газогону. Але зараз нарешті з подачі США звучить питання, що це геополітика і що це безпека. Джозеф Байден сказав, що Америка повертається у зовнішню політику, у глобальні справи, і цей сигнал почутий в Європі. Тому маємо заяву Великої сімки, міністрів закордонних справ, які вперше чітко розставила акценти, вперше назвали Росією стороною конфлікту, і це вже зовсім інше сприйняття. Тому я думаю, що ці процеси, які розпочались в Євросоюзі і НАТО, будуть мати наростаючу тенденцію, і тоді оце криве дзеркало чи два паралельних світи все-таки прийдуть до одного реального світу.

Які механізми сторони використовують у протистоянні

Америка і Росія не є рівними, причому катастрофічно для Росії. Насамперед з точки зору економіки та нових технологій. До речі, зараз американці ввели санкції щодо постачання в Росію технологій подвійного призначення. Це занепокоїло росіян, бо це вдарить серйозно по їхнім і військовим можливостям, і по можливості використовувати енергетичну зброю, тобто газогони. Тому з точки зору доступу до нових технологій це абсолютно різні країни. Крім того, у Росії немає таких політичних впливів, як це було за радянських часів, бо там була Україна та інші радянські республіки, а тепер немає. І тому Росії не вдається посадити себе за стіл перемовин з ключовими гравцями світу. І залишилось тільки два ключових важливих фактори: ядерна зброя, що, дійсно, є дуже загрозливим, та військовий потенціал, оскільки все-таки це величезна армія, в яку вкладалися величезні гроші. І машина російської держави базується не тільки на ФСБ, а й на мілітаристських діях. Тому у Росії останнім аргументом є силовий. І те що зараз Росія використовує аргумент силового тиску, це для мене свідчення, що всі інші аргументи вже не спрацьовують ні щодо пострадянського простору, ні у стосунках з великими державами.

Яка тактика нової адміністрації США щодо України

Стратегічне партнерство України та Сполучених Штатів базується, в першу чергу, на взаємодії наших народів і на тому, що ми спільно боремося проти величезних викликів для європейської безпеки в 21 столітті. Це базова основа. І хто би не був в Україні чи в США, ця основа залишиться. Наші інтереси зараз збігаються. Крім того, американці зараз нам допомагають у реформах, допомагають зброєю, допомагають у підсиленні спроможності наших армії та флоту. Сподіваюсь, у подальшому й авіації.

Що стосується ставлення, то зараз не переривається взаємодія і партнерство по лінії Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ чи розвідки. Тут був дуже чіткий сигнал, який має свого адресата. Це свідчення не такої довіри, як потрібно для стратегічних партнерів, але я сподіваюся, що цей сигнал вже почутий. Навіть не будучи зараз послом у Вашингтоні, я докладаю зусиль для того, щоб контакт на найвищому рівні між президентами США й України відбувся. Це важливо, тому що потім від цього контакту дуже багато залежить в темпах, в динаміці наших стосунків. Тобто є стратегічне партнерство, але яка буде динаміка дуже залежить від контакту Байдена і Зеленського: чи то буде зустріч, чи то буде телефонна розмова. Зараз телефонна розмова більш реалістична. Сподіваюсь, що це відбудеться найближчим часом. Але треба зрозуміти, що цього не відбувається не через те, що Джозеф Байден завантажений. Це відбувається за інших причин. І президент України має бути готовий до змістовної відвертої розмови стратегічних партнерів. А це значить, що треба робити ще й своє домашнє завдання для того, щоб наблизити цю можливість.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди