Як українці уявляють якісну освіту. Пояснює експерт

Як українці уявляють якісну освіту. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Як українці уявляють якісну освіту. Пояснює експерт УНІАН

Українці вважають, що за час пандемії впав рівень освіти, якість навчання залежить тільки від підручників та мотивації вчитися, а вища освіта — це найперше нетворкінг. Про це в ефірі Українського радіо розповів експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Про ставлення українців до освіти: що визначає якісну освіту

Український інститут майбутнього разом з "Нью Імідж Маркетинг Груп" провели дослідження щодо оцінки настроїв населення щодо нинішнього стану освіти в Україні. За словами Скиби, його результати варто розглядати як "вектори для побудови системи координат".

"На початку ми поставили питання: "Що ви розумієте під якістю освіти і по чому ви можете скласти судження, що ця освіта якісна, а ця освіта ні?". Ми дали кілька варіантів, один із яких був "вмотивована дитина, яка хоче і вміє навчатися". І у цього критерію була висока оцінка у порівнянні з іншими, де, наприклад і вміння розв'язувати практичні завдання, і формальні оцінки тощо. Крім того, лише третина вважає, що відповідно оцінені знання є показником високої якості освіти, а більшість пов'язують це або з мотивацією, або зі здатністю розв'язувати реальні життєві проблеми. І оця висока оцінка мотивації — це тінь насправді того, чим є сучасна школа. Оскільки цього бракує в школі, то респонденти так високо оцінюють цей критерій. Загалом хороша оцінка для людей перестала бути критерієм якісної освіти. Вони розуміють, що за цими оцінками дуже часто не стоять знання, тому що є репетиторство. Зрештою оцінка дуже часто пов'язана з суб'єктивним ставленням або способом впливу на учня, а іноді і на родину", — розповів експерт.

Як він зазначив, згідно з результатами дослідження, більшість опитаних українці зводять питання хорошої освіти до того, наскільки добре написаний підручник: 71% учасників опитування відповів, що "підручник вирішує все".

"Так це було потрактовано соціологами, які це робили. Але тут знову ж таки не зовсім точно. Тому що йшлося про контент. По суті на сьогодні контент — це підручник. І тому настільки багато суперечок, коли там щось помічають якісь огріхи тощо. Але сьогодні з’являється поняття цифрового контенту. Але ми бачимо, що коли контенту стає багато, а система ось така вузьконаправлена, то навіть поява "Всеукраїнської школи онлайн" дещо спантеличено наших респондентів. 46 відсотків сказали, що поява цього формату лише розпорошує увагу, хоча насправді там дуже багато якісного контенту. І саме звичка зводити контент лише до того, що лежить на столі, або до того, на що показує указкою вчитель, воно робить розрив, коли контент начебто оцінюється високо сам по собі, але коли його стає багато, стає зрозуміло, що немає ще навички ним користуватись і настає розгубленість. І це теж певна оцінка, яку можна виставити системі освіти, яка на сьогодні підтримується управлінцями, педагогами і батьками", — пояснив Скиба.

Дистанційне навчання – це катастрофа

Майже 72% громадян вважають, що запровадження дистанційних інструментів і методів навчання у 2020-2021 роках частково або відчутно знизило якість шкільної освіти.

"Якість у нас це не тільки оцінки і формальні знання, а й мотивація і здатність розв’язувати проблеми. І ті завдання, які були по факту, дуже часто не сприяли ні вмінню розв'язувати практичні завдання, ні бажанню, тому що коли це все біля екрану, не виходячи з кімнати, то достатню сумно. І тут питання в тому, що і дистанційне навчання, і завдання мають бути більш творчими і їх має бути менше, тому саме по собі дистанційне навчання втомлює", — зазначив експерт.

Що таке вища освіта в розумінні українців

"Передусім це нетворкінг. Це можливість знайти партнерів, друзів, соціалізуватися. Тобто йдеться про набуття контактів, і це теж нормальна загальносвітова тенденція. Але 30% сказали, що вибирають університет, тому що це сходинка до наукової кар'єри і таким чином наші респонденти кажуть, що наукову кар'єру обирає насправді дуже мало. Для сучасного суспільства, якому потрібні дослідження і інновації, це достатньо маленький відсоток. І сам по собі вступ, наприклад, на фізико-математичний чи хімічний факультет, це ще не факт того, що потім люди підуть працювати у високоінтелектуальні наукові сфери. Хтось може просто з цим дипломом піти працювати в ресторані чи бути маркетологом", — відзначив Скиба.

Окрім того, згідно з опитуванням Інституту 45% людей вважають, що окрім вищої освіти треба мати фах.

"Це добре усвідомлення, оскільки це не одне й те саме. Дуже часто університет — це формальна класифікація. І це теж загальносвітова тенденція, оскільки вважається, що університет вчить рівню мислення, задає певну систему координат. А конкретний фах — це передусім коледж, дуальна освіта, навчання на робочому місці, яке дає конкретний сертифікат того, що людина, наприклад, може програмувати тощо", — пояснив він.

При цьому, кожен п'ятий респондент націлений на навчання тільки за кордоном. Лише 30% цілком впевнені у тому, що вчитися треба в Україні. І ще третина вважають, що вибираючи між поганим іноземним вишем і хорошим українським, треба обирати хороший український.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди