Перейти до основного змісту
Незаконне збагачення чи "інквізиційний підхід"? За що генералу СБУ Іллі Вітюку призначили 9 мільйонів гривень застави

Незаконне збагачення чи "інквізиційний підхід"? За що генералу СБУ Іллі Вітюку призначили 9 мільйонів гривень застави

Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк в суді у Києві
Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк у Вищому антикорупційному суді, Київ, 4 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 2 вересня оголосили підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні Іллі Вітюку, генералу СБУ та колишньому голові Департаменту кіберзахисту спецслужби. За даними слідства, у 2023 році він купив квартиру в Києві за майже 22 мільйони гривень, проте в документах було вказано, що вона коштує лише 12,8 мільйона. НАБУ й САП вважають, що Вітюк пішов на таку махінацію, бо не міг підтвердити законність отримання цих грошей. Генерал називає підозру безпідставною. За словами Вітюка, його родина дійсно купила квартиру за 12,8 мільйона, які законно заробила дружина-підприємниця.

Втім, Вищий антикорупційний суд, попри пояснення Вітюка, все одно наклав на нього заставу в 9 мільйонів гривень.

Керівництво СБУ вступилося за генерала. Там заявили: підозра Вітюку — це помста за те, що СБУ "ефективно протидіє російському впливу" на НАБУ і в липні запідозрила в роботі на РФ двох детективів Антикорупційного бюро.

Суспільне розповідає, хто такий Вітюк, чим слідство обґрунтовує підозру та що захист генерала каже на його виправдання.

Повістка ТЦК у відповідь на розслідування

У квітні 2024 року проєкт "Слідство.Інфо" опублікував журналістське розслідування про нерухомість й статки генерала Іллі Вітюка, який тоді вже три роки очолював Департамент кібербезпеки СБУ. У той період він був одним з основних публічних обличь спецслужби: часто давав інтерв’ю та брав участь у телеефірах і конференціях. Журналісти дослідили декларацію Вітюка за 2023 рік та звернули увагу, що його дружина купила елітну квартиру в Печерському районі Києва за 12,8 мільйона гривень. На сайтах оголошень реальна вартість такого житла — близько 22 мільйонів.

Журналістів зацікавило, звідки в дружини Вітюка такі гроші. Вони з’ясували, що на початку 2022 року вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець, що надає послуги в сфері права. Автори розслідування подзвонили дружині Вітюка, аби детальніше розпитати про її бізнес, але вона говорити відмовилась. У матері Вітюка журналісти також знайшли квартир ще на 4 мільйони гривень, але й та не схотіла пояснювати, звідки взяла гроші.

Не етапі підготовки розслідування з його автором Євгенієм Шульгатом сталася несподівана подія. 1 квітня 2024 року, коли він зайшов в супермаркет по продукти, до нього підійшли двоє представників територіального центру комплектації. Вони сказали, що журналіст не став на військовий облік та намагалися вручити йому повістку, але після відмови пішли.

"Слідство.інфо" подивилося відео з камер спостереження і зрозуміло, що військові ТЦК чекали в супермаркеті саме на їхнього журналіста й більше ні до кого не підходили. Їм давав вказівки чоловік у цивільному, який виявився працівником департаменту кібербезпеки СБУ, тобто підлеглим Вітюка.

"Слідство.Інфо" заявило, що так СБУ хоче натиснути на журналіста. Розгорівся скандал. Голова СБУ відсторонив Вітюка та заявив, що його переведуть у "бойовий підрозділ, який виконує завдання на фронті". Через місяць Зеленський звільнив генерала з посади.

Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження і почало перевіряти інформацію з журналістського розслідування. Паралельно свою перевірку запустило Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК). Зрештою, НАЗК не виявило невідповідностей між задекларованим та реальним рівнем життя Вітюка. Однак Вищий антикорупційний суд на час слідства квартиру Вітюків вирішив арештувати.

Через рік, 2 вересня, НАБУ й САП оголосили Вітюку підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Це сталося на тлі конфлікту між СБУ та антикорупційними органами, який розгорівся 21 липня. Тоді спецслужба одночасно провела близько 80 обшуків у працівників НАБУ. Після цього двох працівників Бюро запідозрили у зв’язках із Росією й заарештували. Того ж дня Верховна рада ухвалила закон про ліквідацію незалежності НАБУ й САП, посилаючись, зокрема, на російський вплив на антикорупційні органи. По всій країні почалися масові протести, після яких Рада повернула незалежність НАБУ й САП. Однак двоє працівників Бюро досі під арештом.

СБУ заявила, що підозра Вітюку — це помста за те, що спецслужба "ефективно протидіє російському впливу та викрила кількох співробітників Бюро у вчиненні злочину". Спецслужба стверджує, що їхній генерал "із перших днів повномасштабного вторгнення РФ робить важливий внесок у захист країни" і всі закиди в корупції проти нього безпідставні.

Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк (в центрі) у Вищому антикорупційному суді, Київ, 4 вересня 2025 року
Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк у Вищому антикорупційному суді. Київ, 4 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян

Докази з телефону рієлторки

4 вересня Вищий антикорупційний суд розглянув прохання САП про призначення Вітюку застави. На засіданні прокурор Віталій Кравець детально розкрив, у чому саме підозрюється генерал.

За його словами, родина Вітюка у 2023 році купила квартиру, яка формально коштувала 12,8 мільйона гривень. НАБУ запросила експертизу у приватного експерта, і той встановив, що реальна ринкова вартість цієї квартири у той момент становила 18,6 мільйона. Але слідство вважає, що насправді Вітюки купили її за 22 мільйони, що на той момент становило 600 тисяч доларів. Стільки коштувала ця квартира в оголошеннях на сайтах “ЛУН” та OLX, які знайшло слідство.

Детективи також провели обшук у рієлторки, яка допомагала купити квартиру, та отримали доступ до її листувань з Юлією Вітюк — дружиною генерала. У чаті брокерка скинула клієнтці текстовий файл попередньої угоди між продавцем та покупцем, де також була вказана сума в 600 тисяч доларів. Але пізніше рієлторка відправила дружині Вітюка іншу версію попередньої угоди, де було вказано, що ціна квартири — 590 тисяч. За словами прокурора, у цьому ж документі була примітка про те, що, за згодою сторін, "оцінна вартість квартири буде складати 350 тисяч доларів".

У телефоні рієлторки також виявили листування зі спеціалістом, який оцінював квартиру. Там вона просить його оцінити помешкання в суму, "максимально наближену до 12,8 мільйона гривень", що за тодішнім курсом складало якраз 350 тисяч доларів. Зрештою, оцінщик так і зробив, і саме ця сума була вказана в договорі купівлі-продажу, який завірив нотаріус. Проте прокурор вважає, що подружжя Вітюків через рієлторку домовилося з продавцем, перерахувало йому через банк 12,8 мільйона, але насправді заплатило 22 мільйони.

Прокуратура вважає, що Вітюки пішли на таку махінацію, оскільки не могли підтвердити законність походження всієї суми. Згідно з декларацією, дружина генерала заробила за 2023 рік лише 13,5 мільйона гривень. Але, на думку слідства, навіть ці гроші вона отримала лише формально. Слідство проаналізувало договори про юридичні консультації, які надавала Юлія Вітюк іншим компаніям і вважає, що ці документи фіктивні.

За словами прокурора, по-перше, Юлія Вітюк не має юридичної освіти, але надає юридичні послуги. А по-друге, видно, що деякі договори укладали заднім числом. Наприклад, у договорі надання послуг адвокату Олегу Мельнику за серпень 2022 року вказано рахунок, який він відкрив лише в листопаді. А до ще двох договорів додано матеріали консультацій, де Юлія Вітюк посилається на нормативні акти, які були ухвалені вже після проведення консультації.

За законом "Про запобігання корупції", чиновники мають підтверджувати законність доходів, які вони витрачають на дорогі покупки, та вносити в декларації правдиві відомості. Прокурор Кравець вважає, що Вітюк порушив обидві норми й тому підозрюється в недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні. Він попросив суд призначити йому заставу в 42 мільйони гривень, оскільки на свободі генерал може сховатися, вплинути на свідків та експертів, або вплинути на слідство іншим чином. Прокурор також просив суд зобов’язати генерала здати закордонні паспорти та заборонити виїжджати за межі області.

Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк (в центрі) з адвокатами у Вищому антикорупційному суді, Київ, 4 вересня 2025 року
Екскерівник департаменту кібербезпеки СБУ генерал Ілля Вітюк з адвокатами у Вищому антикорупційному суді, Київ, 4 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян

Докази захисту та сльози генерала

Ілля Вітюк та двоє його адвокатів наполягали, що підозра необґрунтована. "Якщо продовжиться така практика свавільного підходу до оголошення підозр і непритягнення в подальшому до відповідальності детективів та прокурорів, то ми просто прийдемо до правового нігілізму", — пригрозив Вітюк.

За версією захисту, дружина генерала дійсно купила квартиру за 12,8 мільйона гривень, а її заробіток у 13 мільйонів за 2023 рік — реальний. На підтвердження адвокати надали чотири експертизи, які засвідчують, що вартість квартири в договорі купівлі-продажу відповідає ринковій.

Захист звертав увагу, що ці експертизи підготували державні установи, на відміну від експертизи обвинувачення, яку надав приватний експерт. Адвокати вважають, що цей експерт помилково дійшов висновку, що ринкова ціна квартири — понад 18 мільйонів гривень, і враховував не реальні угоди про продаж, а оголошення про продаж інших квартир у тому ж будинку. Захисники генерала зауважили, що ціна в оголошеннях завжди вища, ніж у фінальних договорах, бо продавець та покупець торгуються. Також, на думку захисту, в тому, що дружина Вітюка не має юридичної освіти, але надає юридичні послуги, немає протиріччя. За їхніми словами, вона наймає юристів, які готують для неї потрібні матеріали.

Захист надав суду дві економічні експертизи підприємницької діяльності дружини Вітюка. За словами адвокатів, ці дослідження підтверджують, що бізнес не був фіктивним, і всі послуги, за які було отримані гроші, реально надавалися. Захист заперечує, що частину договорів про надання цих послуг склали заднім числом. Мовляв, це просто одруки й помилки.

Вітюк також звертав увагу, що НАЗК перевіряло його та "не знайшло невідповідностей між його задекларованим та реальним рівнем життя". Генерал також скаржився, що в матеріалах справи майже немає згадок про нього: квартиру купувала дружина, а підозру оголосили йому.

Він заявив, що в нього немає 42 мільйонів гривень для застави та просив суд дозволити йому залишати Київську область, щоб працювати у зоні бойових дій. "Я нікуди не збираюся тікати. У мене троє дітей, якби я хотів, то міг би звільнитися й виїхати без проблем протягом цього часу, маючи оце кримінальне провадження. Але я — військовослужбовець, генерал, за мною є особовий склад, в мене є обов'язки, які я відчуваю перед своєю державою, — сказав Вітюк і зробив паузу, щоб не заплакати. — Насправді боляче чути в свою свій бік такого роду обвинувачення".

Заслухавши сторони, суддя Маркіян Голобала частково задовольнив клопотання прокуратури та призначив Вітюку 9 мільйонів 84 тисячі гривень застави. Також суд поклав на нього обов’язки: здати закордонні паспорти, не спілкуватися зі свідками та прибувати до детективів на їхню вимогу. Суддя не став забороняти йому виїжджати з Києва та області.

У Вітюка є п’ять днів, щоб внести заставу. Якщо він цього не зробить, прокуратура може запросити суворіший запобіжний захід, наприклад, арешт. Після засідання генерал сказав Суспільному, що у нього немає 9 мільйонів, але він "буде їх шукати". "Ми точно будемо виконувати рішення суду. Наша країна бореться сьогодні з зовнішнім ворогом і внутрішнім. Але ми боремось за демократичні цінності й тому, що б там не було, рішення будуть виконуватися. Але скажу органу досудового розслідування: дуже важливо в гонитві за демократичними цінностями й так званою незалежною боротьбою з корупцією не впасти в інквізиційний підхід", — сказав Вітюк.

У сторін є п’ять днів на оскарження рішення. Ані підозрюваний, ані прокурор ще не вирішили, чи будуть це робити.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексголові департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку (праворуч) у вигляді застави розміром у понад 9 мільйонів гривень. Київ, 4 вересня 2025 року
ВАКС обрав запобіжний захід ексголові департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави розміром у понад 9 мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Київ, 4 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян

Наступного дня після засідання директор НАБУ Семен Кривонос в розмові з Суспільним заперечив, що підозра Вітюку є помстою і реакцією на арешт двох його підлеглих. Водночас, за його словами, він отримав інформацію, що працівники СБУ у відповідь на справу Вітюка наступного тижня готують нові підозри та обшуки у представників НАБУ й САП.

Топ дня
Вибір редакції
На початок