Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі Україна спільно з партнерами працює над безпековими гарантіями, які передбачатимуть механізми, подібні до статті 5 НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору закріплює принцип колективної оборони: . У такому випадку кожна країна-член зобов'язана надати допомогу постраждалій стороні, вживаючи заходів, які вважає за доцільне, включно із застосуванням збройної сили, для відновлення безпеки в Північноатлантичному регіоні.. За його словами, це питання вже обговорюється як у рамках "Коаліції охочих", так і на двосторонньому рівні, зокрема з Данією.
Про це глава держави повідомив під час спільного брифінгу з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Марієнборзі 3 вересня.
"Щодо безпекових гарантій. Ми вже працюємо в межах Коаліції охочих і на двосторонньому рівні з партнерами над конкретними безпековими гарантіями. Маємо вже потужну основу у вигляді двосторонніх угод, зокрема з Данією. Ми поділяємо бачення, що майбутня безпека України має передбачати гарантії, подібні до статті п'ятої (договір НАТО про колективну оборону — ред.). І сьогодні ми детально обговорили це, а також було обговорено внесок кожної з країн", — сказав Зеленський.
Він також зазначив, що відтепер сторони "будуть наповнювати це все конкретикою", зокрема визначатимуть "хто і що буде робити на суші, у повітрі, на морі та в кіберпросторі".
"Звичайно, наші Збройні сили буде основа, ядро цієї системи, достатньо потужна, достатньо чисельна, щоб протистояти Росія. Це означає зброю і фінансування, над чим ми працюємо", — сказав президент.
Зеленський відзначив, що наразі Україна має сигнал від США про готовність забезпечити певний страхувальний механізм.
Крім того, президент зазначив, що разом із Фредеріксен вони обговорили важливу роль майбутнього членства України в ЄС у формуванні "цілісної системи безпекових гарантій".
За його словами, наразі триває робота над відкриттям переговорів по кластерах, і попри складнощі "ми їх все ж таки плануємо відкрили до 27-го року".
Зеленський наголосив й на важливості продовження санкційного тиску на РФ.
"Російська економіка вже у складному стані. Відчувається дефіцит пального. І це є показово. Багато галузей економіки Росії зараз занепадають. Також є певні кадрові проблеми, і плюс постійне приниження Путіна перед Китаєм, якому він намагається продати якомога більше сировини. Все це промовляє само за себе. Санкції дійсно працюють і ми маємо продовжувати тиснути санкціями, тиснути тарифами на Росію, допоки Росія не усвідомить, що цю війну буде завершено", — додав глава держави.
Нагадаємо, зранку 3 вересня президент Володимир Зеленський прибув до столиці Данії Копенгагена. Як повідомив речник Сергій Никифоров, глава держави проведе також переговори з лідерами формату NB8 (Nordic-Baltic 8).
Раніше Зеленський заявив, що сьогодні відбудеться саміт України з країнами Північної Європи та Балтії, а також окремі двосторонні зустрічі у Франції.
За словами президента, з партнерами обговорюватимуть сильніші заходи тиску на РФ. Готують також "відчутне посилення для України", формат Коаліції охочих та "нові кроки у відносинах із ЄС і США".
Як повідомили Суспільному в офісі президента Фінляндії, Александр Стубб візьме участь у зустрічі в Копенгагені в середу, 3 вересня 2025 року, щоб обговорити вторгнення Росії в Україну, мирні зусилля та підтримку України, наприклад, через Коаліцію охочих.
У четвер, 4 вересня, президент Стубб відвідає зустріч Коаліції охочих у Парижі. Темами зустрічі будуть підтримка коаліції для України, заходи безпеки та зусилля щодо досягнення справедливого та міцного миру в Україні.
За інформацією офісу канцлера Німеччини, Фрідріх Мерц 4 вересня візьме участь у зустрічі Коаліції охочих через відеозв'язок.
