У Бахмутському районі, за 10 кілометрів від лінії розмежування, із затопленої гіпсової штольні створили майданчик для печерного дайвінгу. Тут облаштували 9 підводних трас різної складності. Випробовувати їх приїхали дайвери з Дніпра.
У минулому у цій штольні видобували гіпс для Микитівського алебастрового заводу. У 1970-х роках її зачинили через підвищення ґрунтових вод. Лише пів роки тому штольню знов почали використовувати. Тепер – як майданчик для печерного дайвінгу.
Інструктор з печерного дайвінгу Роман Ованесов розповів Суспільному, як облаштовував майданчик у шахті. Розчистив територію, зробив двері, дерев’яний поміст, драбини та світло.
"Спочатку, приблизно у 2011, 2013 році печерні дайвери з Дніпра, Одеси, Києва, знайшли цей майданчик, за допомогою місцевих фахівців. Вони дослідили, і перші ходовики — мотузки по яких рухаються печерні дайвери, вони були прокладені, десь приблизно 1,5 км. І потім у 2014 році дослідження цього дуже унікального місця припинилися, у зв'язку з бойовими діями, які почалися на Донбасі", — згадує Роман.
За словами Романа, на облаштування території всередині штольні знадобилося 6 місяців. Роботи велися з серпня 2020 року.
"В цей отвір ми залазили, були всі подряпані, були всі в цій глині й за допомогою мотузок, за допомогою драбини ми спускалися сюди, йшли по цій воді й досліджували, занурювались. Після декількох таких занурень мені стало вже тяжко, і в мене виникла ідея зробити унікальне місце для тренувань, саме тут в Донецькій області", — каже інструктор з печерного дайвінгу.
Наразі у шахті "Воєнведській" розробили 9 підводних маршрутів. Випробовувати їх приїхали дайвери з Дніпра. Перед зануренням вивчають карту штольні та проходять інструктаж.
Температура води на початку маршруту +7 градусів. Далі, каже Роман, збільшується до 10 градусів.
Для занурення дайвери використовують гідрокостюми та спеціальне обладнання загальною вагою 50 кілограмів, каже інструктор з печерного дайвінгу Андрій Воробйов.
"Сьогодні у нас за планом 3 години під водою, 3 години тренувань. Це практично весь наш ліміт газу, який ми можемо дозволити витратити тут, на цих глибинах. Теоретично це єдина печера в Україні, у нас більше немає заводнених печер, придатних для дайвінгу. У нас є каньйони, у нас є щось з великими глибинами, але це явно не печери, це єдине, що є", — пояснює Андрій.
За словами дніпрянина Андрія, інструктором з печерного дайвінгу він працює 4 роки. У цій штольні тренуватиме двох своїх студентів-дайверів.
"Буде імітація різних несправностей, непередбачених ситуацій, які можуть виникнути під водою і ми повинні на них правильно реагувати", — каже дайвер із Запоріжжя Віктор Шпаченко.
Як розповів Суспільному Роман Ованесов, дослідити вдалось лише деяку частину печери.
"Розмірів цієї штольні не знає ніхто, ми вважаємо що вона може бути понад 1 км, а може до 1,5 км. А завширшки вона десь 600-700 метрів, але дослідженої частини цих маршрутів десь приблизно 2 км. Максимальна глибина у цьому місці 20 метрів, глибше ще ніхто не занурювався. Тобто ми дійшли до того, де є найглибша ділянка, але там ще ніхто не був", — говорить інструктор.
За словами Романа, на території Бахмутського району 3 штольні придатні для кейв-дайвінгу, так ще називають занурення в печерах: у Соледарі, Іванграді та ця, у селищі Зайцеве. Лише вона облаштована для занять. Їздять сюди, за 10 кілометрів від лінії розмежування, дайвери з різних міст України.
