"Час не лікує – він лише притуплює біль." Так розповідає вдова героя Небесної Сотні Валерія Опанасюка Вікторія через сім років після Революції Гідності. На Майдані рівнянина прозвали "Тризубом". Рідні кажуть, що із самого дитинства у нього було загострене почуття справедливості.
До річниці Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні, який відзначають 20 лютого, Вікторія Опанасюк розповіла Суспільному, як змінилось її життя та життя дітей за роки після втрати.
"Коли він загинув, перше, що було – це великий відчай, я залишилася сама. На руках залишилося четверо малесеньких дітей. В мене були такі думки: як я маю далі жити, як мені цих дітей ставити на ноги, як я маю без нього виховувати... Це було дуже й дуже тяжко", – загадує вдова Героя Небесної Сотні Вікторія Опанасюк.
Спочатку було тяжко, адже вона не могла змиритися з втратою та до кінця зрозуміти, що відбулось. Водночас жінку підтримували незнайомі люди. З одного боку вдова розуміла, що це так потрібно, так має бути – люди Валерієм пишаються та цінують його вчинок та самопожертву.
З іншого боку їй, як жінці, як матері, було боляче від цього всього, – додає вдова.
"Думки, про те, як мені жити далі – переповняли моє серце. Зараз буде 7 років, я не скажу, що час лікує. Ні – час не лікує. Він просто якось втихомирює той біль, він якось не проходить, але він вщухає. Зараз я можу сказати, що мені без нього погано й дітям без нього погано, й вони неодноразово згадують тата, хоча розуміють, де він і чому його немає", – каже Вікторія.
Вікторія Опанасюк додає: чоловіком пишається, адже він не злякався розстрілів, а залишився на Майдані.
Читайте також: Рятували майданівців: історії двох лікарів із Рівного
"Він виявив таку сміливість, таку патріотичність, він там був до кінця. Звичайно, я не думаю, що він думав, що його там вб'ють. Він був впевнений, що цього там не станеться, бо його дома чекає дружина і четверо малесеньких діточок. Знаєте, мабуть, серце його так відчувало, і залишався там. Але доля повернулася трішки інакше", – розповідає вдова Героя.
Вікторія каже, що Майдан перевернув її життя й життя її дітей. Адже вони з чоловіком будували плани на майбутнє, а зі смертю Валерія все зникло і їй разом із дітьми довелося вчитись жити по-новому.
"З речей, на жаль, мало що залишилося від нашого тата, тому що ті речі, в яких він загинув, ще й досі лежать в Києві в прокуратурі й по них ще ведуться кримінальні справи. Ті особисті речі, які були, я віддала його рідним. А залишились його вудочки та шарф, в якому наш Тьома ходить до школи", – додає Вікторія.
У грудні 2019-го року п'ятьох колишніх "беркутівців", яких обвинувачують у розстрілі Валерія Опанасюка та інших майданівців, обміняли на українців із полону бойовиків.
Двоє з ексберкутівців повернулися в Україну, втім, на суд, що триває уже шість років, як розповіла Вікторія Опанасюк, жоден із колишніх правоохоронців не з'являється.
Нині ж вдова Героя України, яка сама стала депутаткою обласної ради, сподівається на те, що парламент прийме у другому читанні законопроєкт про заочне засудження. Це дасть можливість оголосити вирок у справі майданівців.
Що відомо
- В Україні 20 лютого вже всьоме відзначається День пам’яті героїв Небесної сотні, який покликаний вшанувати учасників подій на Майдані. Ця дата є найтрагічнішою в історії Революції Гідності, оскільки саме в цей день в центрі Києва загинуло найбільше активістів. З цієї нагоди в українській столиці, де розгортались головні історичні події, влаштують низку пам’ятних заходів.
