Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала свою частину роботи для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, і тепер черга за ЄС.
Про це Урсула фон дер Ляєн повідомила на пресконференції за підсумками засідання Європейської Ради, передає кореспондентка Суспільного.
Вона заявила про рішучу підтримку України як у військовому, так і в політичному та євроінтеграційному напрямах.
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що ЄС уже виділив 1 мільярд євро на підтримку української оборонної промисловості — за рахунок прибутків від заморожених російських активів. За її словами, ЄС також готовий наперед надати Україні решту 11 мільярдів євро з кредитного пакету G7, розуміючи нагальну потребу в цих коштах.
"Ми на шляху до досягнення цілі — передати Україні 2 мільйони артилерійських снарядів у 2025 році. І ми готові наперед надати залишок у 11 мільярдів євро з кредитів G7, адже розуміємо, наскільки важливо Україні отримати ці кошти вже зараз", — сказала президентка Єврокомісії.
У політичному плані ЄС продовжуватиме тиск на Росію з метою домогтися серйозних переговорів, починаючи з реального припинення вогню. З цією метою готується 18-й пакет санкцій, який, за словами фон дер Ляєн, має бути погоджений найближчим часом. Крім того, очільниця Єврокомісії висловила підтримку Україні на шляху до членства в ЄС.
"Під безперервними обстрілами Україна ухвалює реформу за реформою. Це вражає. І саме тому Єврокомісія підтримує відкриття першого кластеру переговорів. Україна виконала свою частину. Тепер — наша черга. Адже процес вступу базується на заслугах. А Україна заслуговує на те, щоб рухатися вперед", — підкреслила фон дер Ляєн.
Шлях України до Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський 28 лютого 2022 року підписав заявку на членство України в Європейському союзі за спеціальною процедурою.
Вже 23 червня 2022 року Європейська рада на саміті у Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією. Загалом їх сім.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня 2023 року повідомив, що на урядовому рівні усі рекомендацій Єврокомісії повністю виконані та Україна готова до наступного кроку.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України до Євросоюзу. Рада Європейського Союзу 21 червня 2024 року підтвердила затверджений раніше на рівні послів ЄС мандат на переговори про вступ з Україною до блоку. Перемовини розпочалися 25 червня у Люксембурзі.
25 червня 2024 року розпочався двосторонній скринінг українського законодавства, який має виявити, що покращити та на чому зосередитися.
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік так званих "7 ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад 2 млн угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією. Віцепремʼєрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що цей процес — "невелика перепона, яка не завадить старту переговорів.
