Влада Литви запропонувала Євросоюзу план із шести пунктів про те, як вчинити з Грузією на тлі того, що дії грузинського уряду розглядаються як "порушення прав людини та демократичних принципів".
Про це повідомляє литовський мовник LRT із посиланням на заяву очільника МЗС Литви Кястутіса Будріса.
Зазначається, що перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі 23 червня глава литовської дипломатії під час спілкування із журналістами наголосив на необхідності ухвалити цю ініціативу, оскільки він вважає, що "гуманітарна ситуація" в Грузії "погіршується".
"Ми представили свої пропозиції, спочатку мені потрібно обговорити їх з колегами. У план входять пропозиції від додаткової підтримки громадянського суспільства до перегляду візового режиму", – сказав він, не пояснюючи подробиць цього запропонованого плану.
Як повідомляє "Эхо Кавказа", у Брюсселі вважають, що порівняно з червнем та груднем минулого року ситуація у Грузії "значно погіршилася".
Головними тривожними факторами названо:
- законодавчі ініціативи, спрямовані проти неурядових організацій та незалежних медіа;
- обмеження свободи зборів та висловлювання думки;
- арешти опозиційних політиків;
- переслідування та звільнення держслужбовців за підтримку євроатлантичного курсу країни.
У розпорядженні грузинської служби "Радіо Свобода" опинилась робоча версія ініційованого Литвою документа, що включає:
- призупинення всіх політичних контактів ЄС з керівництвом Грузії;
- заморожування фінансування інфраструктурних проєктів та програм, що підтримуються міжнародними фінансовими інститутами;
- розробка додаткових пакетів допомоги для цивільного сектору та незалежної журналістики;
- запровадження візових обмежень щодо окремих представників грузинської влади.
Парламентські та президентські вибори у Грузії
28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни відмовляється від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. Це сталося на тлі протестів проти результатів жовтневих парламентських виборів, на яких, за офіційними даними, перемогла керівна партія "Грузинська мрія". Після відмови від переговорів про вступ до ЄС протести в Грузії спалахнули з новою силою й тривають досі.
Зурабішвілі не визнає президентські вибори, які відбулися в Грузії 14 грудня 2024 року. Тоді виборча колегія Грузії, більшість якої мала керівна партія "Грузинська мрія", обрала президентом Міхеіла Кавелашвілі.
Він отримав 224 голоси, один бюлетень визнали зіпсованим. Кавелашвілі був єдиним кандидатом. Раніше опозиція заявила, що не визнає легітимність як президентських, так і парламентських виборів, що відбулися у жовтні. Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що чинній президентці Грузії Саломе Зурабішвілі все ж таки доведеться "піти на пенсію" після інавгурації Кавелашвілі 29 грудня.
Згідно з Конституцією, повноваження чинного президента припиняються після інавгурації нового глави держави. Однак Зурабішвілі заявила, що не має наміру складати свої повноваження. Вона вважає парламент нелегітимним, а обрання Кавелашвілі назвала "насмішкою над демократією".
29 грудня Кавелашвілі склав присягу президента. Зурабішвілі добровільно покинула президентський палац.
Раніше Європейська рада оголосила, що процес інтеграції Грузії фактично припинено через дії керівної партії "Грузинська мрія", зокрема, через ухвалення законів про "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. Крім цього ЄС не визнав результати парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.
