Парламент Ірану готує законопроєкт, який може підштовхнути Тегеран до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Про це заявили в іранському зовнішньополітичному відомстві, передає агентство Reuters.
Таким чином там підтвердили офіційну позицію Тегерана щодо відмови від розробки ядерної зброї.
"У світлі останніх подій ми приймемо відповідне рішення. Уряд повинен виконувати законопроєкти парламенту, але така пропозиція тільки готується, і ми будемо координувати свої дії на пізніших етапах з парламентом", – заявив речник міністерства Есмаїл Багаї, відповідаючи на запитання журналістів про можливий вихід Тегерана з ДНЯЗ.
Як зазначає агентство, ДНЯЗ, який Іран ратифікував у 1970 році, гарантує країнам право на розвиток цивільної ядерної енергетики в обмін на відмову від атомної зброї та співпрацю з ядерним наглядовим органом ООН — МАГАТЕМіжнародне агентство з атомної енергії..
Державні іранські медіа повідомили, що парламент ще не ухвалив рішення про вихід з ДНЯЗ, а один з депутатів заявив, що пропозиція перебуває на початковій стадії законодавчого процесу.
Прессекретар МЗС також зазначив, що такі події, як атака Ізраїлю, "природно впливають на стратегічні рішення держави", зазначивши, що атака Ізраїлю відбулася після ухвалення резолюції МАГАТЕ, в чому він вбачає вину.
"Ті, хто проголосував за резолюцію, підготували ґрунт для нападу", – сказав Багаї.
Ізраїль, який ніколи не приєднувався до ДНЯЗ, вважається регіональними урядами державою, що володіє ядерною зброєю, хоча Тель-Авів не підтверджує і не заперечує цього.
"Сіоністський режим є єдиним володарем зброї масового знищення в регіоні", – додав речник МЗС.
Раніше стало відомо, що з моменту атак на Іран від 13 червня, Ізраїль звернувся до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням приєднатися до війни з Іраном, щоб ліквідувати іранську ядерну програму.
15 червня Трамп заявив, що змусить Іран та Ізраїль укласти угоду для завершення конфлікту між ними. Крім цього, за його словами що очільник Кремля Володимир Путін може стати посередником у цьому.
Атака Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Унаслідок атаки загинули командувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі та начальник Генштабу Збройних сил Ірану Мохаммад Багері, повідомило Іранське державне інформагентство.
Крім того, після ізраїльської атаки низка країн закрили свій повітряний простір.
МАГАТЕ висловило занепокоєння щодо ударів по ядерних об'єктах. Іран заявив, що ядерні об’єкти не зазнали серйозних пошкоджень під час атаки Ізраїлю.
Іран у відповідь на атаку запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей.
Пізніше 13 червня і 14 червня Ізраїль завдав нових авіаударів по містах Ірану, де розташовані ключові оборонні споруди та військові бази.
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати в причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці обвинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.
