Як працюють вакцини від COVID-19 та чи варто їх боятися. Дванадцять запитань до імунолога

Як працюють вакцини від COVID-19 та чи варто їх боятися. Дванадцять запитань до імунолога

Як працюють вакцини від COVID-19 та чи варто їх боятися. Дванадцять запитань до імунолога Суспільне

У лютому в Україні має стартувати вакцинація проти коронавірусу. Глава МОЗ анонсував створення сервісу з усією необхідною інформацією про вакцини, які отримає Україна, а на щеплення можна буде записатись онлайн. І хоча в першу чергу вакцинації попадуть далеко не всі, президент Зеленський анонсував, що до початку 2022 року Україна планує вакцинувати половину населення. Водночас більша половина українців все ще не готова робити щеплення, навіть, якщо вони будуть безкоштовними.

Чи потрібна вакцина людям, які вже перехворіли? Чи стане вакцинованому зле після щеплення? Що таке колективний імунітет і як він з’являється? Суспільне запитало голову Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федора Лапія про те, як же працює вакцина, коли варто робити щеплення й чого побоюватись.

1. Чому у вакцин виникає побічна дія і якою вона може бути?

Вакцина спричиняє серйозні і несерйозні побічні реакції. Якщо ми говоримо про несерйозні: ми робимо ін’єкцію. Чи буде біль у місці ін’єкції? Так, якщо вам зробити ін’єкцію, вона буде боліти. Для того, щоб імунітет був сильнішим, тобто ми говоримо про імуногенність, вакцини можуть містити речовини, які посилюють імунну відповідь, стимулювати запалення в місці введення вакцини — почервоніння, набряк, ну і біль, як ознака запалення. Це серйозно? Ні, це не серйозно, бо в такому випадку воно проходить і якщо сильно воно вам заважає, можете прийняти, наприклад, протизапальні препарати.

Якщо ми говоримо про серйозні побічні реакції, то це може бути пов’язано з індивідуальною непередбачуваністю у вигляді тяжкої алергічної реакції. Вакцина — це лікарський засіб. У нас є алергічні реакції на продукти, але є і на лікарські засоби. Немає людини без алергії, є люди, які ще не знайшли свого алергену.

Як працюють вакцини та чи варто їх боятися. 13 запитань до імунологаСуспільне

Лапій: "Найчастіше алергічні реакції виникають на другу дозу вакцини".

При використовуванні мРНК вакцинВакцина містить ланцюжок матричної рибонуклеїнової кислоти проти COVID-19 частота важких алергічних реакцій становить приблизно один випадок на 100 тисяч вакцинованих. Це те що сьогодні вже зафіксовано на мільйонах вакцинованих, що пов’язано з молекулою поліетиленгліколю. Це частіше буває на другу дозу вакцини. Знову ж таки, це серйозно, ми занепокоєні цим, але ми занепокоєні і смертями, які спричиняє ця хвороба. Тож ми розуміємо, тяжка алергічна реакція, як анафілактичний шок. Ми повинні бути до цього готові, повинні мати під рукою адреналін, і ті випадки, які реєструвалися у світі, вони не закінчувалися трагічно, вони не закінчувалися летально.

2. Якщо я перехворів/ла, чи потрібно робити щеплення?

Ми знаємо, що є випадки реінфекції, тобто повторного інфікування. Ми знаємо, що випадки повторного інфікування є тяжкими. Чому? Бо органи дихання скомпроментовані від першої зустрічі з вірусом SARS-CoV-2, збудником COVID-19. Дуже рідко зустрічаються повторні випадки у перші 90 днів і рідко вони зустрічаються у перші 6 місяців від епізоду COVID-19. Немає достатньо даних, аби стверджувати, як тривало нас буде захищати імунітет після COVID-19. Тож на сьогодні приймаємо позицію — ті, хто перехворів, вони потребують вакцинації для посилення свого захисту від повторних випадків.

Читайте також: П’ять головних вакцин від COVID-19: наскільки ефективні та як працюють

3. Як працює вакцина? Під час щеплення в організм вводять сам вірус?

Сьогодні існує чотири типи вакцини. Перший тип — так звані вірусні вакцини, які містять або живий, або вбитий вірус. Живий, звичайно він ослаблений, тобто можна сказати, що вводиться сам вірус, але в світі ще немає практики використання живих вірусних вакцин проти COVID-19. А інактивовані вірусні вакцини – так, дійсно використовуються. Тут вводиться сам вірус, але потрібно розуміти, що він, образно кажучи, “вбитий”.

Другий тип вакцин — це білкові субодиничні вакцини, коли вводиться окрема частинка вірусу. Третій тип вакцин — це векторні вакцини. Там вводиться ген, в якому записана інформація про певний компонент вірусу. І цей ген вводиться за допомогою іншого вірусу, який не хвороботворний для людини.

Четвертий — це так звані мРНК вакцини, на основі рибонуклеїнових кислот. Там вірус взагалі ніяким чином не присутній. (Як пояснив раніше головний санітарний лікар Віктор Ляшко, така вакцина містить ланцюжок матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК) вірусу, який кодує відповідний білок, характерний для збудника хвороби. Коли мРНК потрапляє всередину клітини, та виробляє білок – імунна система розпізнає його як патоген та "навчається" на ньому протидіяти вірусу, – ред.)

4. До яких типів відносяться найпопулярніші зараз вакцини?

Сьогодні з цих чотирьох використовуються представники кожного з типів. Загалом понад 10 вакцин у світі вже перебувають у практичному використанні. Найбільш популярні, або найбільш “гучні” вакцини, це вакцини від компанії Pfizer/BioNtech — це мРНК вакцини, там немає вірусу; компанії Moderna — там немає вірусу, бо це також мРНК вакцини. AstraZeneca — це векторна вакцина, там лише є оболонка вірусу і частинка вірусу, де прописана інформація про певний білок. А також інактивовані вакцини, які містять “вбитий” вірус. І четвертий — це субодиничні вакцини (вакцини, які містять “уламки” бактерій і вірусів, а не цілий мікроорганізм, – ред.).

Як працюють вакцини та чи варто їх боятися. 13 запитань до імунологаAssociated Press

Понад 10 вакцин проти COVID-19 перебувають у практичному використанні

5. А чи може вакцина загалом знизити імунітет?

Сам вірус, якщо ми говоримо про його сутність, в залежності від того яку хворобу він викликає, він може знизити імунітет. Є ж вірус імунодефіциту людини, він знижує імунітет. Є вірус кору, після перенесеного кору наш імунітет знижується, і вважається аж до двох років збільшується сприйнятливість до багатьох інфекцій, до багатьох захворювань. Якщо ідеться про компоненти вакцини проти COVID-19, то ні, вони не знижують імунітет, вони формують імунітет так само як формують імунітет інші вакцини й не знижують його.

6. Як тоді вона працює в організмі?

Основи формування імунітету при вакцинації відомі: вакцина вивчається на предмет, як формується імунна відповідь, наскільки ця відповідь захищає, в якій мірі вона захищає, тобто ефективність вакцини, як вона в цілому впливає на поширення захворювання. І тут важливо розуміти, чи ми вводимо, наприклад, “вбитий” вірус, чи ми вводимо його частинку, чи цю частинку продукує наша клітина, яка отримала шматочок генетичної інформації про конкретний антиген — в будь-якому випадку компонент вірусу розпізнається клітинами імунної системи.

Якщо говорити про те, що ми захочемо ввести, наприклад більше ніж 10 вакцин проти 10 інфекційних хвороб одномоментно, одночасно, то при цьому буде задіяна аж 0,1 потенціалу імунної системи. 99,9 потенціалу імунної системи будуть займатись тим, чим імунна система займається щодня — розпізнавати різні компоненти вірусів, бактерій, які до нас потрапляють. Тобто говорити про перевантаження на сьогодні неможливо. Але самі збудники, дійсно вони можуть негативно впливати на імунітет.

7. Як визначають “ефективність” вакцини, про яку всі говорять?

Є три показники, які не варто плутати. Перший — імуногенність, другий — англійською мовою efficacy, українською ефективність вакцини, і третій термін це — effectiveness англійською, українською епідефективність.

Імуногенність — це відсоток осіб, які відповіли на вакцинацію, тобто сформували імунітет. Від чого він буде захищати визначається в третій фазі клінічних досліджень. Це є ефективність вакцини, англійською мовою efficacy. Різниця між групою вакцинованих і групою невакцинованих — скільки захворіло тут, і скільки захворіло тут. І третій термін effectiveness або епідефективність, що визначається вже при масовій вакцинації.

Коли говорять, що до вакцинації було стільки, а вакцинація почалась і в міру охоплення населення щепленням, ми бачимо як знижується захворюваність, оскільки вірус не може знайти сприйнятливого організму. Таким чином ми говоримо про захист тих, хто не має імунітету, бо вірус не циркулює.

Як працюють вакцини та чи варто їх боятися. Дванадцять запитань до імунологаАР

Вакцина захищає найбільш вразливі верстви населення

8. Щеплення – це раз і назавжди?

Чи потрібно буде робити ревакцинацію, наскільки буде тривалим імунітет після вакцинації — ці питання ще вивчаються. Але ми бачимо, що дві дози значно знижують ризик захворіти й мати тяжкий перебіг COVID-19 . Можливо для більш тривалого імунітету нам знадобиться ревакцинальна доза через 6, або через 9 місяців. Наразі питання вивчається, ми не говоримо про третю через 6 або 9 місяців.

9. Навіщо щепити двічі?

У першій і в другій фазах клінічних досліджень вивчається імуногенність і вивчається схема вакцинації. Одна група вакцинується за такою схемою, інші за такою, треті за такою. Найкращу імуногенність продемонструвала дводозна схема вакцинації. І ми знаємо, що вона працює. Чи працює однодозна схема? Це питання вивчається і, можливо, за півроку скажуть, ви знаєте, однодозна схема працює так само як і дводозна схема і ми в цьому переконані, бо маємо достовірні дані.

10. Усі говорять про колективний імунітет. Що це таке?

Це ситуація, при якій люди, маючи імунітет, захищають інших людей. Аби зрозуміти, що таке колективний імунітет для COVID-19 потрібно, знову ж таки, знати термін базового репродуктивного індексу. Бо для кору базовий репродуктивний індекс складає 12-15, це означає, що протягом заразного періоду, я, як хворий на кір, заражу 12-15 осіб. Для того, щоб вірус кору не циркулював, потрібно мати 95% населення з імунітетом до кору і тоді вірус не може циркулювати. Для вірусу SARS-CoV-2 базовий репродуктивний індекс складає 2-3. Це означає, що коли близько 70% населення здобудуть імунітет до COVID-19 , до вірусу SARS-CoV-2, ми зможемо говорити, що вірус не зможе циркулювати, бо він уже не буде знаходити сприйнятливих до себе людей.

Читайте також: Мобільні бригади та додаткові пункти щеплення. Як медики готуються до вакцинації

Ми можемо цей колективний імунітет сформувати шляхом хвороби, або шляхом вакцинації. Поки що ми захищаємо вакцинацією тих, хто нам важливий з точки зору професійної — це медичні працівники, і тих, хто найбільш вразливі й чутливі до тяжкого перебігу COVID-19 — це люди похилого віку. Це мета вакцинації сьогодні. У Ізраїлі наближаються до рівня охоплення щепленнями 70%, і вони вже бачать зниження захворюваності, тобто вже починає працювати колективний імунітет.

11. Початок вакцинації – це повернення до нормального життя? Чи це не так швидко працює?

Сьогодні соціологічні опитування говорять, що менше ніж 50% українців готові вакцинуватися. Ми можемо сподіватися, що окрім вакцинації ще буде імунітет за рахунок хвороби й таким чином ми прогнозуємо закінчення гострої фази пандемії наприкінці 2021 року. Річ у тому, яку ціну ми заплатимо за колективний імунітет в результаті хвороби. Це будуть смерті, це будуть страждання, госпіталізація, наслідки COVID-19, які ми вже бачимо у вигляді інфарктів, інсультів, фіброзу легень, інвалідизації, те що люди довго потребують реабілітації. Це є ціна за колективний імунітет шляхом хвороби.

Якщо ми говоримо про вакцинацію, то потрібно розуміти, що виробництво не може вам надати всю кількість доз вакцини, для того, щоб провакцинувати понад 70% населення. Вакцини будуть надходити партіями. Тому ми говоримо, ми захищаємо групи ризику за професійною ознакою і за станом здоров'я, серед яких найтяжчі випадки COVID-19.

Перший етап передбачає охоплення вакцинацією близько 370 тисяч осіб. Цей етап розрахований на близько 20 днів. Після чого розпочнеться другий етап. Якщо ми говоримо, що перший етап це 370 тисяч, то другий етап це вже понад один мільйон населення. Він буде більш тривалим і можна говорити, що 4 етапи це, мабуть, десь буде середина літа 2021 року. Але до колективного імунітету буде ще дуже далеко.

12. Наскільки далеко?

Наприкінці лютого ми очікуємо результати епідеміологічного дослідження, аби мати уяву, який відсоток населення вже зустрівся з COVID-19 — 15%, 30%, 50% вже зустрілися з цією хворобою. Поки що ми маємо вакцинацію — “синицю в руках”, мріємо про “журавля в небі” для того, щоб розпочати вакцинацію і в міру надходження наступних партій вакцин охоплювати все більший і більший відсоток населення.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди