Росія почала забезпечувати рух "Талібан" мобільним зв'язком. Зокрема у чотирьох регіонах Афганістану російський розробник телекомунікаційного обладнання НТЦ "Протей" вже розмістив на базових станціях зв'язку свій програмно-апаратний комплекс — ядро 4G.
Про це повідомляє російське видання "Ведомости" із посиланням на віцепрезидента з маркетингу та системних досліджень НТЦ "Протей" Володимира Фрейнкмана.
За його словами, ядро мережі відповідає за маршрутизацію та керування трафіком між користувачами, серверами та іншими елементами мережі. Саме цей компонент називають "мозком" базової станції. Його вартість складає близько 10% від усієї мобільної інфраструктури.
Таким чином ядро дозволить мобільним операторам під'єднати до мережі близько 10 мільйонів абонентів у країні.
Свою платформу НТЦ "Протей" спочатку розробив на замовлення "Ростелекома". Проєкт оцінюється у 2 мільярди рублів. За розрахунками компанії, вже до 2029 року вкладені державні кошти повернуться до бюджету РФ шляхом податків.
Після захоплення влади в Афганістані рухом "Таілбан" у 2021 році великі постачальники телеком-обладнання, зокрема Ericsson і Nokia, пішли з ринку через запроваджені проти Афганістану санкції. Китайські компанії, включно з Huawei та ZTE, також обмежили свою роботу в країні.
У травні російський віцепрем'єр Олексій Оверчук заявив, що РФ збирається збудувати в Афганістані залізничну інфраструктуру. Наразі готується економічне обґрунтування проєкту. Він додав, що російські автовиробники зацікавлені в "розвитку співпраці з афганськими партнерами щодо поставок вантажних і пасажирських транспортних засобів".
У 2003 році Росія внесла "Талібан" до списку "терористичних організацій", але в останні роки представники руху неодноразово відвідували Росію, а російська влада приймала їхні делегації в Москві.
У квітні 2025 року Верховний суд РФ зупинив заборону на діяльність "Талібану".
Прихід "Талібану" до влади
У травні 2021 року США та союзники завершили антитерористичну операцію в Афганістані, яка розпочалася після атаки на Сполучені Штати 11 вересня 2001-го, та почали виводити звідти війська.
Вже в серпні 2021-го президент Афганістану Ашраф Гані передав владу ісламістському руху "Талібан", що наступав на столицю країни — Кабул. Після приходу до влади таліби запровадили низку законів, які, зокрема, обмежують права жінок.
Серед іншого афганським жінкам та дівчатам заборонили навчатися в університетах, самостійно подорожувати на далекі відстані, працювати у неурядових організаціях, відвідувати спортзали. Крім того, їх зобов'язали носити хіджаб у громадських місцях.
У січні 2025 року головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордери на арешт на лідерів руху "Талібан" за гендерні злочини в Афганістані. Зокрема йдеться про переслідування дівчат і жінок, які вчинялось щонайменше з 15 серпня 2021 року.
