До 1 вересня 2025 року, згідно з рішенням уряду, всі дитячі будинки мають пройти реорганізацію у центри медичної реабілітації, центри соціальної підтримки сім’ї та дітей, інші заклади охорони здоров’я або соціального захисту, а також забезпечити влаштування дітей у сімейні форми виховання. Представники експертного середовища та громадських організацій наполягають, трансформація будинків дитини це комплексний підхід, а не зміна вивіски.
Про це йшлося під час пресбрифінгу “Презентація практичних підходів до трансформації Будинків Дитини” в Медіацентрі Україна.
За даними Державної служби у справах дітей наразі в Україні діє 29 будинків дитини, з яких на етапі трансформації сьогодні — 13. На сьогодні кількість дітей, які вимушені жити в будинку дитини, становить 1081. 94 з них потребують паліативної допомоги, тобто комплексу заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів усіх вікових категорій та членів їхніх родин, які зіткнулися з проблемами, пов'язаними із захворюваннями, що загрожують життю.
За даними Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, лише 29% дітей, які перебувають у будинку дитини, проживають там до одного року, 14% перебувають там понад п'ять років, і 57% — від року до п'яти.
Експерти підкреслюють, що тривале перебування дитини в інституційному закладі призводить до втрат в фізичному, розумовому та когнітивному розвитку дитини. Особливо критично це впливає на дітей раннього віку, якщо дитина не мала досвіду родини, а одразу потрапила в будинок дитини.
Згідно з вимогами законодавства, обласні адміністрації мають визначити модель трансформації, яка б відповідала на потреби у тимчасовому влаштуванні дітей раннього віку, які втратили сімейне оточення. Окремих рішень потребують діти від народження до 3 років з комплексними порушеннями фізичного та психічного розвитку, діти з потребами в паліативній допомозі.
Має бути комплексний підхід, а не зміна вивіски — експерти
Представники експертного середовища та громадських організацій наполягають, що трансформація будинків дитини — це комплексний підхід, а не зміна вивіски. Для того, аби закрити будинок дитини, мають бути розвинуті послуги, спрямовані на попередження розлучення дітей з родинами, а також працювати система своєчасного виявлення та ефективного реагування на випадки жорстокого поводження та недбалого ставлення до дитини.
Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова наголосила, що кожна трансформація закладів має орієнтуватися на дитину, бути наповненою змістом, а не лише змінювати форму комунальної власності.
“Важливо, коли ми говоримо про трансформацію дитячих будинків, мова йшла не про зміну вивіски, а зміну змісту. Важливо, щоб всі процеси проходили безпечно, з урахуванням оцінки конкретних потреб та можливостей для змін", — сказала вона.
За її словами, трансформація дитячих закладів має відбуватися максимально з міжсекторальною взаємодією та долученням громадського сектору.
Директор СОС Дитячі Містечка Сергій Лукашов розповів, що на шляху реформи дитячих закладів, благодійні організації готові підтримати державну та залучати додаткове фінансування.
Він наголосив, що громадські організації більш гнучкі у пілотуванні нового досвіду та методик, але впровадити його у практику і зробити системним, а не експерементним не можуть за визначенням.
"Тут без партнерства з державою та політичної волі наших партнерів не обійтись. Ми дуже на це розраховуємо, бо без цього ми далеко не просунемось, а треба. Бо зараз держава має демографічну загрозу, кожна дитина на вагу золота, за кожну дитину ми маємо боротися”, — сказав Лукашов.
Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ірина Постоловська розповіла, що наразі держава працює над збільшенням ринку надавачів соціальних послуг та розширює можливості надання якісних послуг родинам з дітьми.
Зокрема, за її словами, кожна родина в Україні може звернутися до Центрів Життєстійкості, у державі їх вже понад 200, де працюють програми навчань для батьків – розвиток батьківських компетенцій. Це дозволить навчити молоді родини підготуватися до народження дитини, подолати складні життєві обставини та кризи, наголосила Постоловська.
"У разі, якщо родина вже потребує додаткової підтримки, держава розвиває патронатні родини – це професійна послуга, коли вихователь тимчасово забирає до себе дитину, поки сім’я не вирішить свої проблемні питання", — розповіла посадовиця.
За її словами, минулого року Уряд збільшив виплати патронатним сім’ям”
У листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки та затвердив операційний план заходів з її реалізації до 2026 року. Метою є створити систему підтримки дітей та сімей з дітьми, повернення дітей у їхні сім’ї та розвиток сімейних форм виховання. Однією з вимог ЄС до України є реформа системи догляду та підтримки дітей, яка передбачає трансформацію інституційної системи догляду і виховання та створення необхідної соціальної інфраструктури в громадах.