Король життя. Меценатство П’єра Кардена і Україна

Король життя. Меценатство П’єра Кардена і Україна

Король життя. Меценатство П’єра Кардена і Україна

29 грудня 2020 року помер великий кутюр’є, легенда моди П’єр Карден. Про зв’язок із Україною учня Крісітана Діора, який створював одяг як мистецтво, революціонера моди та талановитого бізнесмена читайте у матеріалі Костянтина Дорошенка.

“До України у мене особливе ставлення. Як представник ЮНЕСКО я брав участь у закритті реактора Чорнобильської атомної станції. Перебував за 20 метрів від епіцентру катастрофи. Мене настільки вразила ця трагедія, що я подарував постраждалим чорнобильцям кілька будинків. Київ – дуже красиве місто зі старовинною архітектурою. А люди, які живуть в Україні, відкриті й гостинні”, – говорив П’єр Карден в інтерв’ю виданню “Факти”.

Поява Чорнобиля та України в житті П’єра Кардена, кутюр’є, що створив вигляд людини ХХ століття, була не випадковою і водночас не обумовленою. Україна отримала окрему увагу на його шляху вивчення та творчої взаємодії зі світом сучасності в місцях живої історії поряд з Парижем, Нью-Йорком, Токіо, Пекіном, Москвою, Ханоєм. Мова не про розширення Карденової бізнес-імперії, а про інший вимір його особи – сміливість і талант жити одним пульсом з людством попри ідеології.

Налаштованість на співчуття проявилася в Кардені з юнацтва: під час Другої світової він пішов служити у Червоному Хресті. Але більш за все його цікавило мистецтво, і геть не лише власне. Питання захисту довкілля, розповсюдження толерантності, подолання продовольчої проблеми та дитячої злиденності країн третього світу, якими він займався, завжди виходили в нього на мистецькі проекти.

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

П'єр Карден та мешканки Чорнобильської зони, квітень 1991 рік. Фото: Укрінформ

У 1991 році Федеріко Майор Сарагоса, генеральний секретар ЮНЕСКО, разом з популярною німецькою акторкою Вітою Поль та П’єром Карденом, почесними послами Чорнобильської програми цієї міжнародної організації, відвідують Україну. Тоді між УРСР та ЮНЕСКО був підписаний протокол про міжнародні наукові дослідження і моніторинг ситуації навколо ЧАЕС. Карден, проте, набагато більше, ніж офіційними зустрічами, цікавиться спілкуванням із мешканцями Чорнобильської зони. З тими, хто вирішив після евакуації повернутися до рідних осель. “Мене до глибини души сколихнула трагедія, біда Чорнобиля”, – зізнавався він в інтерв’ю газеті “Коммерсант”.

Тоді ж Карден побував у Білорусі, землі якої найбільше постраждали від атомної аварії 1986 року. Окремо він відвідав меморіал "Хатинь", один із символів нищення нацистами цивільного населення під час Другої світової.

П’єр Карден розробляє медаль, присвячену Чорнобильській трагедії, та серію прикрас і пам’ятних знаків під гаслом “Більше ніколи”. Кошти, отримані від продажу, йдуть на фінансування дослідницьких та гуманітарних проектів програми “ЮНЕСКО – Чорнобиль”. Завдяки фінансовій допомозі Кардена побудовані центри соціально-психологічної реабілітації в білоруських селах.

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

Медаль П'єра Кардена для Чорнобильської програми ЮНЕСКО, 1991 рік

1999 року під час візиту до Франції президент Леонід Кучма нагородив Кардена орденом "За заслуги" "за вагомий внесок в зміцнення українсько-французьких відносин шляхом народної дипломатії". Того року в Парижі відбулися перші Дні культури України у Франції – за сприяння кутюр’є та в його мистецькому комплексі Espace Pierre Cardin неподалік від Єлисейських полів.

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

Чепелик, Карден, повноважний посол України у Франції Зленко, міністр культури України Богуцький на відкритті Днів культури України у Франції. Париж, Espace Cardin, 1999 рік. Фото: архів Оксана Чепелик

Меценатська щедрість Кардена завжди була персоналізованою, і двері свого простору він відчинив українській культурі, спершу оцінивши конкретну мисткиню – Оксану Чепелик. 1996 року метр дав свій перший модний показ у Києві, очоливши журі фестивалю "Альта Мода". Карден особисто присуджував гран-прі, бо запрошував переможця на стажування в свій Будинок моди.

Король життя. Меценатство П’єра Кардена і Україна

П'єр Карден перед своїм показом у Києві, 1996 рік. Фото: Сергій Долженко / Укрінформ

Нагороду отримала Оксана Чепелик за колекцію "Сім знаків Зодіаку", яка з усього, що продемонстрували тоді на сцені палацу "Україна", була найменш "носибельною". Зрештою, Оксана – не дизайнерка, а художниця, і її роботи більше стосувалися популярної тоді на пострадянському просторі ідеї театру моди, ніж моди як такої.

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

З колекції Оксани Чепелик "Сім знаків зодіаку". Фото: архів Оксани Чепелик

Оксана Чепелик згадує: "Пам’ятаю його зацікавлений погляд, коли я вийшла на сцену в чорному брючному костюмі та вигадливому авторському світлому шкіряному кардигані. Він явно розглядава лінії. Я повторила експеримент, з’явившись в офісі Кардена в Парижі також в костюмі, деталі котрого були з різнокольорової шкіри, і знову зустріла цей заінтригований погляд. А на відкритті Днів культури України у Франції в Espace Cardіn він провів прес-конференцію в просторі мого проєкту "Очевидна невідворотність", обравши найрадикальнішу експозицію. Крім неї, моя виставка на двох поверхах складалася з відеоінсталяції "Містерії рухомих об’єктів", показаної синхронно на 10-ти моніторах, циклу фотографій "Сад живих скульптур" та циклу живопису "Канонізація". Костюми-конструкції з перфомансів "Народження Венери" та "Мандрівний острів Лесбос" були представлені як надувні скульптури".

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

Оксана Чепелик. "Народження Венери", з циклу "Містерії рухомих об'єктів", 1995 рік

Мисткиня підкреслює: "П’єру Кардену були цікаві особистості і він охоче підтримував талановитих людей. В цьому була його широта. Він чудово ставився до України, у нього був секретар – етнічний українець".

Карден мав візію франко-українського культурного перехрестя, вбачаючи у творах Чепелик "справжній вияв сучасної геоестетики, або естетики в дії".

Меценатство знаходиться на вершині піраміди Маслоу як особлива творчість. Якщо філантропія керується співчуттям та емпатією до інших з їхніми негараздами, меценатство сприяє оприявленню мистецтва, а отже, речам та процесам, що не є очевидно корисними, для когось – ефемерними та надлишковими. Але саме вони рухають розвиток людства, змінюють його візію, будують майбутнє. Змушуючи світ зважати на власний смак, меценат в такий спосіб впливає на нього стратегічно, формує напрямок руху.

При слові "меценат" одразу згадуються підприємці. Родини Гуггенхаймів, Ханенків, Петер Людвіг, Вірсавія (Бат-Шева) де Ротшильд, Франсуа Піно, Міучча Прада увійшли в історію цивілізації музеями, театрами, фундаціями, що носять їхні імена. Іноді успішні бізнесмени самі виступають митцями, продовжуючи традицію "дозвільного класу" як творця культури. Гарік Корогодський, наприклад, крім комерційної та благодійницької діяльності, займається літературною. Купуючи його "Як протринькати мільйон, якого немає", сподіваються набратися бізнес-порад, а отримують іронічну, задирливу, але людяну прозу про наше нещодавнє минуле, соціальні перипетії та родинне тепло. Є приклади й митців, що стають не лише підприємцями, а справжніми торговими марками чи фабриками з виробництва культурного продукту. Як Джефф Кунс, Олафур Еліассон, а раніше – Сальвадор Далі.

П’єр Карден вирізняється на всьому загальному тлі, поєднавши таланти сміливого художника, дизайнера, що 70 років формував смаки людства, і комерсанта – винахідника інноваційних бізнес-підходів, таких як ліцензування чи тотальний брендинг, з темпераментною мецентатською вдачею. В юності в ньому, невідомому італійському мрійникові, Жан Кокто та Крістіан Діор розгледіли мистецьку потугу. За ці благословення Карден щедро віддячив, підтримуючі найрізноманітніші види мистецтв та митців різного віку і ступені визнання.

The Beatles він одягнув у довгі маринарки без коміра в стилістиці шанованого ними індійського лідера Джавахарлала Неру. В Espace Cardіn дав реалізувати спектаклі за Жаном Жене, П’єром Паоло Пазоліні, Петером Гандке. На тамтешній сцені на вистави перетворювалися тексти Ролана Барта, Сальвадора Далі та Сержа Генсбура, Жан Маре поставив "Пекельну машину" свого коханця Жана Кокто, Майя Плісецька танцювала під музику Родіона Щедріна, починав свої експерименти герой сучасного театрального авангарду Роберт Вілсон, грала Марина Владі, співала Марі Лафоре. 2003 року кутюр’є влаштував в Espace Cardіn Дні білоруської культури. Головною подією стала вистава Вітебського театру "Шагал… Шагал…" Його директор Григорій Шатько згадував, що Карден, який був знайомим із Марком Шагалом, особисто брав участь у монтажі декорацій.

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

Обкладинки платівки "I Want To Hold Your Hand", на якій The Beatles в одязі від П'єра Кардена, 1964 рік

1973 року в Espace Cardіn давала свої останні концерти Марлен Дітріх, а 42 роки поспіль меценат продюсував спектакль про кінодіву. "Костюми, драматургія, вибір акторів – усе це П’єр Карден", – інформував Welt. В інтерв'ю телеканалу Карден згадував про Дітріх: "Вона була авторитарною й водночас дуже душевною, що мені дуже подобалося в поєднанні. Я сприймав її вельми самотньою й інтерпретував її іноді агресивно-авторитарну манеру як прояв її суму, як захисний щит". А на питання, чи стали вони друзями, зізнався: "Ні, я не можу цього сказати. Але протягом місяця я бачив її у своєму театрі майже щодня і дуже нею захоплювався".

1999 року Карден спродюсував перегони слонів у Джайпурі, спрямувавши кошти від заходу на підтримку нужденних дітей Індії в межах програми ЮНЕСКО.

1995-й був проголошений ООН роком толерантності. Його гаслом став вислів генерального секретаря організації Кофі Аннана: "Толерантність – це мистецтво жити з іншими людьми та іншими ідеями". П’єр Карден спонсорував проект "Шість прапорів толерантності", запропонувавши розробити їх художникам з різних континентів.

Гротескні, невідповідні жодним канонам геральдики, вони стали маніфестацією свободи творчості та розкутості уяви. Наприклад, американець Роберт Раушенберг, що перший почав використовувати для інсталяцій сміття, розрізав мапу світу у формі дзеркальних сердець та наклеїв на тканину, назвавши роботу "Духовний глобус". Сенегальський класик Сулейман Кейта створив супрематичну композицію "Подих братерства" зі стилізованими зображеннями півмісяця-банана, м’яча для регбі, зірок, людських очей та усмішок. Австрійський революціонер архітектури Фріденсрайх Гундертвассер запропонував прапор "Гармонія і еволюція".

"Король життя". Меценатство П’єра Кардена і Україна

Фріденсрайх Гундертвассер. "Гармонія і еволюція". З проєкту П'єра Кардена "Шість прапорів толерантності", 1995 рік

Він використав стилізовану спіраль кору – важливий в народному мистецтві новозеландських аборигенів маорі символ, лист папороті, що ще не розкрився. Його значення – новий етап, гармонійний початок. "Ми вступили в новую еру терпимості, яка стала абсолютною необхідністю. Цей прапор – трактат, який означає нескінченний цикл оновлення життя і миру", – прокоментував митець.

95-річчю "Людини свободи", П’єра Кардена, присвятив свій показ 2018 року Жан Поль Готьє, який у 18 років зробив свої перші кроки в Будинку моди метра. "Він був першим в усьому", – наголосив Готьє, випускаючи на подіум чималу кількість азійських моделей. Карден першим почав працювати з модою в Японії, першим розмістив виробництво в Китаї, відкрив економічні можливості В’єтнаму. Більше ніж 500 винаходів запатентовані П’єром Карденом. Щось із них присутнє в одязі й побуті практично кожної сучасної людини незалежно від рівня життя.

Азартна спрямованість у майбутнє, захоплення ідеями освоєння космосу, соціальності одягу, забезпечення людства в його першочергових потребах, футуризм та мінімалізм в естетиці поєдналися в П’єрі Кардені з любов’ю до історії культури, намаганням її зберігати, актуалізовувати, взаємодіяти з нею. 1996 року він пише гімн для відродженого Венеційського карнавалу, який на початку ХХ століття було заборонено папською владою. Вето зняли лише у 1979 році завдяки клопотанням Федеріко Фелліні. Винятком став маскарад франко-іспанського мультимільйонера та колекціонера мистецтва Карлоса де Бейстегі 1951 року, щоправда – не публічний. 1998-го Vanity Fair назвав його "одним з, якщо не найвідомішим балом ХХ століття". 30 костюмів для цієї події створив молодий П’єр Карден.

Один з останніх меценатських проєктів Кардена – літній мистецький фестиваль в замку маркіза де Сада Лакост. Побудований в ХІ столітті, до нас він дійшов руїною. Полум’яні заклики маркіза знищити тиранію та все, що з нею пов’язане, котрі він виголошував з вікна Бастилії, втілилися, не оминувши його родинного гнізда. Карден почав поступове відновлення з облаштування театру під відкритим небом. Витівки привида маркіза глядачі відчули, коли на одному з перших концертів, одразу після виступу американської оперної діви Рене Флемінг, над кар’єром розпочалася буря, заливши вишукану публіку.

До того, як виродження монархії призвело до Французької революції, щедрість була королівською рисою та обов’язком. Цю чесноту постулювало за королями Середньовіччя. Нинішнє меценатство та благодійність – відгомін того обов’язку. В ньому, як і в багатьох інших речах, П’єр Карден був справжнім королем життя.

Думка автора може не збігатися з позицією редакції

Читайте також

Спектакль "Іграшки Люшера". Як сучасний театр переміщується у персональний комп’ютер

Кінець світу та безкінечність світла. Проєкт митця Джан Марії Тосатті на Куяльницькому лимані

Інтерв‘ю з Дмитром Логвиним про досвід створення музею сучасного мистецтва в Україні

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше