Що та кому продовжує експортувати Україна в умовах пандемії. Пояснює експерт

Що та кому продовжує експортувати Україна в умовах пандемії. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Що та кому продовжує експортувати Україна в умовах пандемії. Пояснює експерт Unsplash

Україна за підсумками маркетингового року 2019-2020 стала другим експортером у світі після США за обсягами експорту усіх зернових культур. Про головний торговельний курс України, торгівлю з РФ та чому Україна не повинна бути сировинним придатком інших держав в ефірі Українського радіо розповів перший віцепрезидент і генеральний секретар Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

Що продовжує експортувати Україна

За його словами, Україні вдалося вийти з кризи, яка виникла у постачальників через пандемію коронавірусу, за допомогою експорту зерна.

"Якщо говорити про зерно, як основну частину усього експорту, то саме завдяки йому ми вийшли з кризи. Попри неврожай і менший експорт зерна, Україна втрималася. Однак звісно краще було б експортувати не зерно, кукурудзу, ячмінь, а борошно, комбікорм, макаронні вироби тощо, щоб додана вартість лишалася в Україні. Адже коли ми в чистому вигляді експортуємо зерно, ми по суті все більше і більше стаємо сировинним придатком світової економіки", – пояснив Непран.

Окрім цього, як розповідає експерт, Україна продовжує постачати до Китаю залізну руду.

"Попри торговий баланс, який став позитивнішим на 5 млрд, з погляду стратегії держави наш експорт, на жаль, в основному лишається сировинним. І це, безумовно, не є позитивною тенденцією", – коментує експерт.

За його словами, серед найбільших експортерів зернових Україна посіла друге місце за обсягом постачання ячменя, четверте – з кукурудзи та п'яте – з пшениці.

"Аграрії до нових продуктів (біопалива – ред.) ставляться обережно. Пшениця, кукурудза, ячмінь – це перевірений десятиліттями продукт, який має стабільний попит. Крім того, як правило, укладаються форвардні контракти та вони можуть бути на 3-5-10 років. Не слід також забувати, що серед виробників є великий ступінь монопольності. Є декілька великих структур, які для себе визначають політику. Однією з проблем у нас буде ціна на борошно і ціна на цукор, бо це два ринки, де великий ступінь монополістів. Тому не виключено, що буде новий рядок у структурі імпорту у 2021 році. При такій внутрішній ціні, яка є вищою ніж у ЄС чи Латинській Америці у виробників пшениці чи цукру, може бути так, що кондитерам буде дешевше завозити імпортний продукт", – пояснює експерт.

Яким є торговельний курс України

Щодо головного торговельного курсу України експерт зазначає: "У нас із ЄС схожа ситуація як із Китаєм. Для ЄС ми все ж таки сировинний придаток. Ми їм експортуємо в основному сировину, а вони вже складну машинобудівну техніку з високою доданою вартістю. Звідти йдуть ядерні котли, машини, наземний транспорт, фармацевтична продукція. Товарообіг з Росією лишився на рівні 30%. Газ і нафтопродукти з Росії як закупалися, так і закуповуються. Зараз цей імпорт просто йде через інші країни, наприклад Білорусь".

На думку Михайла Непрана, Україна лишається "сировинним придатком" інших держав і пояснює, чому так відбувається:

"Ми експортуємо пшеницю 5 класу, тобто кормову. Вона йде на перероблювання, на комбікорм. А Італійці виробляють пшеницю 1 і 2 класу. Там великий склад білка, а в українській пшениці великий склад вуглеводів. Другий чинник – це забруднення ґрунтів хімікатами. Доки земля орендована, орендарю байдуже, що на тут буде завтра. Він намагається по максимуму витягнути сьогодні. Тому по максимуму використовуються добрива. Якби це була приватна власність, люди добре б подумали перш ніж забруднювати землю, спершу б запросили грамотного агронома, який зробив би картку використання поля. Тому поки не буде вирішене питання власності на землю, у нас буде розбійницьке ставлення до землі".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди