У Житомирському музичному фаховому коледжі імені Віктора Косенка 15 квітня відкрили Простір тиші та пам'яті на вшанування випускників навчального закладу, які загинули в сучасній російсько-українській війні. Нині він присвячений чотирьом митцям, які залишили свою творчу, наукову, викладацьку діяльність заради захисту України і віддали за неї життя.
На відкритті Простору пам'яті побували кореспонденти Суспільного.
Простір нині присвячений чотирьом митцям: Василю Кухарському, Івану Кузьмінському, Миколі Поляновському та Михайлу Гаврилюку.
Двоє з них були не лише випускниками, але і викладачами цього навчального закладу. Фотопортрети митців розмістили в холі коледжу, поряд з погруддям Віктора Косенка, чиє ім’я носить навчальний заклад.
В холі зібралися біля сотні людей. На відкриття Простору тиші та пам’яті прийшли студенти та викладачі музичного коледжу, рідні героїв — бабуся Михайла Гаврилюка, яка замінила трирічному хлопчику маму та ростила його як сина, а також мама та дружина Миколи Поляновського.
Мама Миколи Поляновського згадувала, що коли відмовляла сина йти на фронт, він навіть слухати не хотів.
"Навіть не кажи мені цього. Хто буде захищати вас та Україну?", — казав Микола своїй мамі.
Кожного з героїв згадували окремо. Директорка коледжу Ганна Бродська говорила про те, якими вони були людьми та як багато робили і могли зробити для України.
Василь Кухарський, випускник музичного коледжу
Після закінчення коледжу Василь Кухарський продовжив навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення та став актором театру і кіно. Відомий, зокрема, завдяки головній ролі у фільмі "Максим Оса: золото Песиголовця". Був актором Театру на Подолі. На захист України Василь став з перших днів війни. Воював у складі 1-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". Внаслідок важкого поранення, яке чоловік отримав у вересні 2023 року, його життя обірвалося 7 грудня 2023 року. За 5 днів до смерті Василю виповнилося 42 роки.
Василь Кухарський, позивний "Актор", кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня, нагороджений посмертно у 2024 році за мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
Іван Кузьмінський, випускник та викладач музичного коледжу
Працював викладачем коледжу, був доцентом кафедри старовинної музики Національна музична академія України, читав лекції в різних містах нашої держави. Автор наукових статей про давню українську музику.
З перших днів війни змінив свою наукову діяльність на поле бою і став на захист Батьківщини. Воював у складі 2-го механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Життя Івана Кузьмінського обірвалося на полі бою 17 травня 2023 року на Луганщині. Йому було 39 років.
Іван Кузьмінський, позивний "Доцент", кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня, нагороджений посмертно у 2024 році за мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
Микола Поляновський, випускник та викладач музичного коледжу
Микола Поляновський, позивний "Маестро", працював викладачем коледжу, був засновником Міжнародного фестивалю інструментальної музики "Сонячні кларнети" у Житомирі.
З 10 травня 2022 року Микола змінив кларнет на зброю і став на захист Батьківщини. 2 серпня 2024 року він, командир 1-го відділення кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4941, старший сержант виконував бойові завдання в районі населеного пункту Вовче Покровського району Донецької області. Внаслідок мінометного обстрілу військами РФ безвісти пропав. 6 грудня 2024 року надійшла звістка про його загибель. Миколі було 42 роки.
Михайло Гаврилюк, випускник музичного коледжу
Михайло Гаврилюк, позивний "Музикант". Був переможцем багатьох конкурсів як піаніст та читець, дав десятки концертів — в Житомирі, Києві, інших містах України. Двічі був переможцем конкурсу юних піаністів імені Ріхтера на батьківщині музиканта у Житомирі. Після закінчення коледжу продовжив навчання в Київській муніципальній академії музики ім. Р.М. Глієра, працював звукорежисером.
Михайло добровільно став на захист України. 23 липня 2024 року піхотинець 3-го батальйону "Свобода" бригади наступу Нацгвардії України "Рубіж" Михайло Гаврилюк загинув при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Спірне в Донецькій області. Йому було 34 роки. В 2024 році Михайло Гаврилюк був нагороджений медаллю "Честь. Слава. Держава" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Також в рамках відкриття Простору в навчальному закладі провели вечір пам’яті одного з чотирьох героїв — Михайла Гаврилюка. В інтерв’ю, яке Михайло дав незадовго до своєї загибелі, він сказав:
"Страшно всім померти, це природно для людини, але ніхто з цієї планети не піде живим. Це факт. Всі рано чи пізно помруть. Головне — яке ти життя проживеш".
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
