Військовослужбовці 38-го Поліського полку Національної гвардії України та ветерани ампфутбольного клубу «Титани», серед яких — захисники з ампутаціями, зійшли на Говерлу.
Про це Суспільному розповів гравець ветеранської команди ампфутбольного клубу «Титани» Олександр Халабуда.
За його словами, 25 липня він і ще 12 побратимів зійшли на найвищу вершину України. Олександр розповів, що мріяв піднятися на Говерлу ще до поранення.
«Сходження на Говерлу для мене символізувало не здаватися. Якщо поставлено виклик зійти на гору, то його потрібно виконати. Хотілося показати іншим хлопцям, що все можливо навіть з ампутацією. На Говерлу я давно хотів піднятися. Це було моє перше сходження. Уся поїздка тривала чотири дні. Увечері ми виїхали, усю ніч добиралися, бо дорога неблизька. Вранці приїхали до Ворохти, поселилися, відпочили, а наступного дня о четвертій ранку почали підйом», — сказав ветеран.

Олександр Халабуда розповів, що маршрут пролягав кам'янистими схилами, тому підйом був непростим.
«Здається, маршрут був 4,2 кілометра. Підійматися було довго: каміння, коріння — було важкувато. Складність у тому, що поверхня нерівна. Були такі камені, що не міг підняти ногу на таку висоту. На схилах можна було посковзнутися і впасти. Викликів було багато. Коли ми піднялися на вершину, хвилин через двадцять почався дощ. Найбільший виклик — це спуск із гори, щоб не посковзнутися і не травмувати другу ногу, яка залишилася», — розказав Олександр.

Зі слів ветерана, під час сходження його підтримували побратими з футбольного клубу «Титани» та військовослужбовці 38-го Поліського полку Національної гвардії України.
«Такі самі люди з ампутацією, які також мають свої виклики в житті. Ми підтримували один одного, і завдяки цьому змогли подолати гору. Підтримка друзів — найважливіше. Якби я йшов сам, то, мабуть, не вистачило б сил піднятися», — сказав Олександр Халабуда.

Олександр розповів, що найбільше йому запам'яталася реакція людей, яких вони зустрічали дорогою до вершини.
«Людям без ампутацій теж було важко. Коли вони бачили, як ми йдемо на протезах, то аплодували, дякували і підтримували. Я й сам бачив, як вони набиралися сил. Хотіли здатися, але, побачивши, що хлопці йдуть уперед, теж продовжували шлях», — розказав ветеран.

За словами офіцерки 38-го Поліського полку Національної гвардії України Дар'ї Сарно, метою сходження було сприяння фізичному та психологічному відновленню військовослужбовців і ветеранів з ампутаціями.
«Я думаю, що в майбутньому це буде для них дуже корисний досвід. Коли вони ставитимуть перед собою нові цілі, то згадуватимуть Говерлу. Дехто говорив, що обов'язково мав здійснити це сходження навіть заради своїх дітей. Коли ми поверталися, багато хто телефонував рідним і казав: "Ось бачиш, я зійшов на Говерлу, а що зробив ти?"», — сказала Дар'я Сарно.

Раніше Суспільне розповідало, що у Житомирі відбувся дружній турнір з ампфутболу, у якому зіграли житомирські «Титани» та хмельницькі «Подільські вовки». Команди змагалися у чотирьох таймах по 15 хвилин. Перемогу здобула хмельницька команда.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok




