16 грудня в рамках марафону на Суспільному "Каналізування приватного сектору Житомира" в етері програми "Радіодень" на "Українському радіо "Житомирська хвиля" експерти розповіли, що не можна зливати у каналізацію і чому.
За словами інженерки відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Житомирського обласного лабораторного центру Олени Шатковської, у 2021 році фахівці лабцентру досліджували санітарно-хімічні показники з 2 434 проб питної води з колодязів та джерел області. За результатами досліджень, третина проб не відповідали санітарним нормам, ще майже стільки ж – не відповідали нормам за мікробіологічними показниками.
"Набільше відхилень від нормативних рівнів зареєстровано у Бердичівському, Хорошівському, Коростенському, Житомирському та Новоград-Волинському районах, – каже Олена Шатковська. – По Житомиру ми проводимо дослідження води з громадських джерел та колодязів щоквартально. У третьому кварталі 2021 року ми дослідили воду з 8 каптажів. У семи з них вода не відповідала санітарним нормативам. З 19 зразків води, взятих у громадських колодязях, у 18 зразках була невідповідність санітарним нормативам: за мікробіологічними показниками – у 17, за санітарно-хімічними – в 11".
Що саме вплинуло на погіршення води, яку перевіряли?
"За санітарно-хімічними показниками вода не відповідає, в основному, за вмістом нітратів. При нормі 50 мг на кубічний дециметр перебільшення складають у два-три рази і навіть ще більше. Споживання такої води може призвести до отруєння організму і навіть до летальних випадків. Це стосується дітей до трьох років і людей літнього віку, які мають ряд захворювань. Також мають місце мікробіологічні забруднення", – говорить Олена Шатковська.
Якими є санітарні вимоги до питної води? Що в ній має і не має бути?
"Дуже часто у криницях знаходимо загальні коліформигрупи кількох видів ентеробактерій, які свідчать про фекальне забруднення в кількостях, що перевищують норми в сотні і навіть тисячі разів. В криницях і каптажах загальні коліформи мають бути не більше одиниці, але ми виявляємо більше двох тисяч одиниць. Великий вміст загальних коліформ може призвести до кишкових розладів та гострих кишкових інфекцій. Щоб цього не сталося, треба дотримуватися санітарних відстаней від джерел водопостачання до джерел забруднення, які мають складати щонайменше 20 метрів", – розповідає Олена Шатковська.
Що не можна зливати в каналізацію і чому?
"Є два шляхи забруднення питної води – злив побутових каналізаційних стоків і промислових каналізаційних стоків, – каже заступниця медичного директора КП "Житомирський центр ПМСДцентр первинної медико-санітарної допомоги " Галина Перчик. – З цих каналізаційних стоків у воду потрапляють нітрати, алюміній, залізо. Буває таке, що туди потрапляють залишки і сполуки бензину та мікроорганізми. Внаслідок цього людина може захворіти на інфекційні захворювання, зокрема, кишкові захворювання (дизентерія, сальмонельоз, холера тощо). Оскільки, крім інфекційних агентів, тобто мікроорганізмів, у складі є ще й залізо, котре відноситься до важких металів, то може бути ураження шлунково-кишкового тракту по типу запальної реакції. В подальшому, при тривалому контакті організму людини із забрудненою водою можуть розвинутися онкологічні захворювання".
За словами лікарки, дитячий організм акумулює шкідливі речовини швидше, тому в дітей отруєння та запальний процес проходять більш інтенсивно.
Як упередити забруднення джерел та річок неочищеними стоками із вигрібних ям?
Одним з варіантів альтернативи вигрібним ямам є встановлення локальних очисних споруд. Експерт зі встановлення приватних каналізації Сергій Тетеря розповідає, що в результаті очистки такими спорудами стоки на виході перетворюються на мул, який можна використовувати у якості добрива, та на знезаражену воду, котру можна зливати у дощову каналізацію або поливати нею рослини.
Покарання за незаконні врізки в зливову каналізацію
Очільник житомирського комунального підприємства підприємства Віталій Ролінський каже, що на найближчій адмінкомісії людям, котрі незаконно врізалися в каналізацію, виписуватимуть штрафи.
Сучасні тенденції
Експертка з екологічної безпеки Наталія Бордюг каже, що потрібно придивитися до загальноєвропейських сучасних тенденцій у цій сфері.
"У Європі зараз спостерігається тенденція до укрупнення водогосподарських комплексів. За рахунок того, що одне водогосподарське підприємство буде обслуговувати кілька міст, між містами буде певне централізоване з’єднання. І приміські населені пункти теж будуть забезпечені. У нас же зараз одне господарство на одне місто. У цьому випадку і коштів доводиться витрачати більше. Держава має допомагати, бо наша каналізаційна мережа закладалася ще в радянські часи. Вона не відповідає певним стандартам якості, адже стічні води агресивні за своїм складом – вони поступово роз’їдають залізобетонні труби, у результаті чого спостерігається просочування у ґрунтові води. І все те, що ми викидаємо і виливаємо в каналізаційну мережу, впливає на те, що ми маємо. Аби модернізувати цю систему, потрібні великі капіталовкладення. І без державної підтримки це важко зробити будь-якому місцевому бюджету", – розповіла Наталія Бордюг.
Що відомо
- У Житомирі протягом 2021 року виявили понад два десятки випадків незаконних підключень до каналізаційної мережі. Зі слів керівника комунального підприємства "Експлуатація штучних споруд" Віталія Ролінського, на найближчій адміністративній комісії людям, які незаконно підключилися до мереж, виписуватимуть штрафи.
- 15 грудня заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк пояснив, чому більшість приватних будинків у Житомирі не підключені до централізованої системи каналізування і розповів, якими є перспективи каналізування приватного сектору Житомира.
- Житомирські експерти в етері Суспільного розповіли, чим шкодять екології вигрібні ями і якими альтернативами їх замінити.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
