Каналізування приватного сектору Житомира: експерти пояснили, чим шкодять екології вигрібні ями

Каналізування приватного сектору Житомира: експерти пояснили, чим шкодять екології вигрібні ями

Марафон
Каналізування приватного сектору Житомира: експерти пояснили, чим шкодять екології вигрібні ями Колаж Суспільне Житомир

15 грудня в рамках марафону на Суспільному "Каналізування приватного сектору Житомира" в етері програми "Сьогодні.Головне" на каналі UA: Житомир експерти розповіли, чим шкодять екології вигрібні ями та якими альтернативами їх можна замінити.

Професорка кафедри екологічної безпеки Поліського національного університету Наталія Бордюг говорить, що при викопуванні і побудові вигрібних ям не завжди дотримуються державних будівельних і санітарно-гігієнічних вимог.

"У результаті відходи потрапляють у ґрунти, забруднюючи їх. Звідти відходи йдуть у ґрунтові води, а далі – у річки. З поверхневим стоком вони також можуть змиватися до поверхневих водойм. Яма має бути на відстані не менше 20-30 метрів від криниці. Якщо при облаштуванні вигрібної ями не врахувати напрям ґрунтових вод, то хоч якою не була б від неї відстань до криниці, стоки напряму підуть у криницю. Тут треба обов'язково консультуватися з гідрологами, які мають карти ґрунтових вод", – каже екологиня.

Каналізування приватного сектору Житомира: експерти пояснили, чим шкодять екології вигрібні ямиЕкологиня Наталія Бордюг розповіла про шкоду, яку завдають довкіллю вигрібні ями. Фото: Суспільне Житомир

Якої шкоди завдають вигрібні ями навколишньому середовищу та людям?

"Якщо ми говоримо про приватний сектор, то рідкі відходи містять фекалії, що несуть величезне бактеріологічне забруднення, – говорить Наталія Бордюг. – Високий рівень вмісту кишкової палички, яка є індикатором наявності патогенної мікрофлори, може викликати ряд хвороб. Фосфати, які йдуть від миючих засобів та пральних порошків, потрапляючи до річок, шкодять екосистемі, що призводить до цвітіння. Крім того, збільшення кількості синьо-зелених водоростей призводить до того, що вони виділяють більше токсинів. Як результат – ми не можемо безпечно купатися в річці, наражаючись на ризик захворіти".

Зі слів Наталії Бордюг, у випадку, коли побутові відходи скидають у централізовану каналізацію, ситуацію з очисткою стоків можна контролювати.

"Існують вимоги, за якими ці стоки мають бути очищені і, як результат – повинні відповідати визначеним нормативам. Якщо показник забрудненості після очистки є меншим від нормативного значення, річка може самостійно справитися", – розповідає експертка.

Які є альтернативи вигрібним ямам?

Експерт з будівництва приватних каналізаційних станцій Сергій Тетеря каже, що однією з найбільш ефективних альтернатив вигрібним ямам є будівництво локальних очисних споруд із сучасними технологіями очистки.

"Локальні очисні споруди не забруднюють навколишнє середовище, тому я радив би людям придивитися до цього сектору, обравши одну з таких технологій для себе. Приміром, ми в своїй компанії вже 20 років користуємося технологією "біотал" і постійно розвиваємо та вдосконалюємо її. Після встановлення локальна очисна споруда управляється автоматикою – автоматика реагує на прохід стоків, працюючи в кількох режимах, які можна перемикати залежно від потреби. Для того, щоб стоки можна було легко очищати, вони повинні містити певну концентрацію органіки. На виході ви маєте чисту воду, яку дозволено скидати у дощову каналізацію, що підтверджено інститутом гігієни. Надлишковий мул, який лишається після очищення, може використовуватися, як мінеральне добриво", – розповів Сергій Тетеря.

Чи вигідно встановлювати альтернативу?

"Треба сказати, що встановлення локальних очисних споруд – це недешево. Зважаючи, що всі комплектуючі закуповуються за кордоном, то така станція обходиться десь у дві або дві з половиною тисячі євро. Це та сума, яку господарю треба буде заплатити за обладнання. Загалом, все залежить від об'єму стоків. Для приватного будинку, в середньому, ця цифра складає півтора-два куби на добу. Це і є продуктивність станції. Разом з тим, це вигідно, адже на виході ви отримуєте чисту знезаражену воду, яку, як я й казав, офіційно дозволено зливати у дощову каналізацію. Нею також можна поливати технічні культури влітку. А другу складову, мул, можна використовувати в якості добрива", – говорить Сергій Тетеря.

Чому люди продовжують користуватися вигрібними ямами і незаконно врізаються у зливову каналізацію?

"Такими вже є люди – ми завжди шукаємо найлегший шлях, – каже Наталія Бордюг. – Якщо є можливість незаконно, але тихо врізатися в каналізацію, то дехто так і робить, адже в таких випадках не треба шукати гроші на встановлення сучасних технологій, думати, куди дівати очищену воду і куди вивозити мул. В першу чергу, нам потрібно змінювати свою свідомість".

Каналізування приватного сектору Житомира: експерти пояснили, чим шкодять екології вигрібні ямиФото: Суспільне Житомир

"Погоджуюся з Наталією, – говорить Сергій Тетеря. – Крім того, на мою думку, потрібно запустити спеціальну державну програму підтримки, за якою власники приватних будинків, котрі технічно не мають можливості підключитися до каналізації, могли б отримати якусь допомогу на встановлення локальних очисних споруд".

Що відомо

  • У Житомирі протягом 2021 року виявили понад два десятки випадків незаконних підключень до каналізаційної мережі. Зі слів керівника комунального підприємства "Експлуатація штучних споруд" Віталія Ролінського, на найближчій адміністративній комісії людям, які незаконно підключилися до мереж, виписуватимуть штрафи.
  • 15 грудня заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк пояснив, чому більшість приватних будинків у Житомирі не підключені до централізованої системи каналізування і розповів, якими є перспективи каналізування приватного сектору Житомира.

Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди