Від початку 2026 року на Житомирщині зареєстровано 28 випадків сказу серед тварин. Найбільше їх зафіксували у Житомирському та Звягельському районах. Які тварини хворіють найчастіше, як діяти, якщо помітили тварину з ознаками сказу, та що робити після укусу.
Про це Суспільному повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Житомирській області та Житомирському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
За інформацією речниці Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Галини Заріцької в області зареєстрували 28 випадків сказу серед тварин.
«Із них сім випадків підтверджено у лисиць, десять — у собак, вісім — у котів, два — у великої рогатої худоби та один — у єнотовидної собаки», — повідомила вона.
За словами Галини Заріцької, найбільше випадків зафіксували у Житомирському районі — 14. Ще 12 випадків зареєстрували у Звягельському районі, по одному — у Бердичівському та Коростенському районах.
«Останній випадок підтверджено у лисиці, яка 11 серпня забігла на територію домашнього господарства у місті Житомир», — сказала речниця Держпродспоживслужби.
Вона додала, що від початку року в області оздоровили 30 неблагополучних пунктів. Наразі карантинні обмеження та оздоровчі заходи тривають ще у чотирьох. За словами Галини, основним природним резервуаром сказу в області залишаються дикі м'ясоїдні тварини, насамперед руда лисиця.
«Саме вона підтримує циркуляцію вірусу в природі та є головним резервуаром інфекції. Водночас у передачі сказу людям і сільськогосподарським тваринам значну роль відіграють домашні собаки та коти, але здебільшого після зараження від диких тварин», — пояснила вона.
За її словами, про можливе захворювання можуть свідчити різка зміна поведінки тварини, відсутність страху перед людьми, безцільне блукання, надмірне слиновиділення, утруднене ковтання, порушення координації рухів, судоми або параліч.
«Якщо людина помітила тварину з підозрілою поведінкою, не слід наближатися до неї, намагатися її зловити, погладити чи прогнати. Також потрібно не допустити контакту з нею дітей і домашніх тварин», — сказала Галина Заріцька.
У таких випадках вона радить повідомити Житомирську обласну державну лікарню ветеринарної медицини або Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області.
Якщо йдеться про безпритульну тварину, також варто поінформувати орган місцевого самоврядування. Після лабораторного підтвердження випадку сказу фахівці ветеринарної медицини проводять комплекс протиепізоотичних заходів. Зокрема, встановлюють карантинні обмеження, визначають межі неблагополучного пункту та загрозливої зони, вакцинують домашніх тварин, які можуть заразитися, проводять ветеринарне спостереження та інформують населення про заходи безпеки.
«Від початку року проти сказу вакцинували 137 279 тварин, серед яких 57 842 собак, 35 900 котів та 43 537 інших тварин», — повідомила представниця Держпродспоживслужби.
За її словами, щорічна вакцинація домашніх тварин залишається одним із найефективніших способів профілактики сказу. Вона захищає не лише собак і котів, а й людей, адже значно знижує ризик передачі вірусу.
Виконувачка обов'язків завідувача відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб Ірина Куранда розповіла, що після укусу, подряпини або ослинення дикою чи безпритульною твариною потрібно якомога швидше промити місце контакту великою кількістю проточної води з милом протягом щонайменше 10–15 хвилин. Після надання першої допомоги необхідно звернутися до найближчого закладу охорони здоров'я — приймального відділення або травматологічного пункту. Лікар оцінить ризик інфікування сказом і визначить, чи потрібна антирабічна профілактика.
«Навіть незначна подряпина або ослинення пошкодженої шкіри чи слизових оболонок можуть становити ризик зараження сказом. Вірус передається зі слиною інфікованої тварини, тому ступінь ушкодження не завжди відповідає ступеню небезпеки», — розказала Ірина Куранда.
За її словами, рішення про проведення антирабічної профілактики лікар ухвалює залежно від характеру контакту з твариною. У разі високого ризику, окрім вакцинації, за показаннями застосовують антирабічний імуноглобулін.
«Не варто чекати появи будь-яких симптомів або спостерігати за власним самопочуттям. Своєчасно розпочата вакцинація ефективно запобігає розвитку захворювання», — сказала фахівчиня.
Ірина Куранда додала, що не кожен укус собаки чи кота потребує вакцинації. Потребу у щепленні визначає лікар, враховуючи обставини контакту, вид тварини, її вакцинацію, можливість ветеринарного спостереження, а також характер і локалізацію ушкодження.
«Після появи клінічних симптомів сказ практично завжди закінчується летально. Саме тому єдиним ефективним способом захисту є своєчасне звернення до лікаря та проведення постконтактної профілактики», — наголосила Ірина Куранда.
За словами епідеміолога, першими симптомами сказу можуть бути поколювання в місці укусу, підвищення температури тіла та слабкість. Згодом з'являються гідрофобія, порушення дихання й свідомості.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
