З 13 по 15 липня команда громадської організації "Зруш Скелю" перевіряла у Житомирі рівень доступності міської інфраструктури для маломобільних груп населення. Рівень безбар’єрності моніторили у двох лікарнях, магазинах, кав’ярнях та у громадському транспорті. За попередньою оцінкою, серед п'яти обласних центрів, де вже провели моніторинг, Житомир зайняв друге місце після Луцька.
Про це Суспільному розповів Євген Сивопляс — ветеран війни з ампутованою кінцівкою, який є засновником ГО "Зруш скелю".
"Якщо дивитись по тих об’єктах, які ремонтували цього і минулого років, то бачимо, що проєктні організації недостатньо обізнані. І ці бар’єри та невідповідності створюються в проєктній документації і реалізуються підрядними організаціями. Нагляду не вистачає в бізнесі. Тобто всім потрібно посилено вчитися. Ми пропагуємо спраглість до знань державних будівельних норм і стандартів (ДБНДБН — це Державні будівельні норми. Це обов’язкові технічні та правові правила, що регулюють проєктування, будівництво та реконструкцію будівель і споруд в Україні. Вони гарантують безпеку, пожежні стандарти, енергоефективність та інклюзивність.). Загалом у рейтингу безбар’єрності Житомир посів друге місце після Луцька. Наступними розташувалися Рівне, Івано-Франківськ і Чернівці", — сказав Євген Сивопляс.
Серед об’єктів, які Євген Сивопляс та Олександр Коваль разом із командою моніторили — лікарні, адміністративні будівлі, комерційні заклади, центральні вулиці та громадський транспорт.
13 липня перевіряли Житомирську обласну клінічну лікарню ім. О.Ф, Гербачевського. Євген Сивопляс зазначив, що приймальне відділення закладу не обладнане інформаційними тактильними табличками зі шрифтом Брайля, а ділянка над пандусом недостатньо освітлена. Діаметр поручнів пандуса відповідає нормі, а розмір — ні.
"Діаметр поручня відповідає нормі. В іншому ж поручні мають бути на 30 сантиметрів продовжені по горизонталі. Тут цього немає. І поручні мають поверхню не матову, а хромову, нержавіючу і від того є відблиски від природнього або штучного освітлення. Нижній поручень нижчий — має бути 70 сантиметрів по центру по осі, а верхній поручень має бути вище на 5 сантиметрів — має бути 90 сантиметрів", — говорить ветеран.
На рецепції Євген та Олександр спробували поспілкуватися з медперсоналом жестовою мовою та виміряли розмір меблів.
"Про рецепцію варто сказати, що вона має бути виконана у двох рівнях: першому і другому. За першим — обслуговуються люди, які користуються кріслом колісним. Другий рівень, який зараз є, він теж ненормативний. Він має бути максимум — 110 сантиметрів. І у дівчат відсутній сервіс-перекладач, відеозв’язок з перекладачем жестовою мовою", — зазначив Євген.
Олександр Коваль говорить, що через неправильно встановлений пандус та відсутність фіксатора дверей він не зміг самостійно заїхати в інший корпус лікарні.
"Я відчув біль, не зміг відчинити двері. Коли пандус — і одразу відчинення дверей, то потрапити у приміщення дуже проблематично. Як бачите, потягнув руку, і біль такий. Треба щось робити, щоб людина на кріслі колісному могла заїхати", — сказав Олександр.
Серед недоліків туалетної кімнати ортопедично-травматологічного відділення лікарні — малий простір та дзеркало, яке висить зависоко. Серед переваг — наявність душової зони.
"Щойно ми подивились доступну вбиральню, де є також зона для душу. До речі, побачили гарне виконання рукомийника, який поєднаний з функцією поручня. Інше сантехнічне обладнання і зона для душу потребують так само доопрацювань — не виконані нормативи по розміщенню", — розповів Євген Сивопляс.
За словами головного інженера Житомирської обласної клінічної лікарні Юрія Пруднікова, наразі розроблені нові будівельні проєкти — там будуть враховані всі зауваження щодо безбар’єрності.
"Приймальне відділення було закінчене у минулому році, на нього було витрачено близько 29 мільйонів гривень. Робили з врахуванням умов відвідування маломобільних груп населення і людей з фізичними обмеженнями. Як ви бачили, самі будівлі не нові і для того, щоб зробити все відповідно до вимог по безбар’єрності, потрібен час. Керівник замовив проєкти, вони вже розроблені — і про парковки, і про благоустрій території, і про доступність будівель. Але для того, щоб їх втілити в життя, теж потрібен час і гроші", — говорить Юрій Прудніков.
15 липня ветерани з громадської організації "Зруш скелю" перевірили на безбар’єрність доступ до Житомирської міської ради, кав’ярні, магазинів, закладів харчування, Центру надання адмінпослуг, розташованих на пішохідній вулиці Михайлівській. За словами ветеранів, зливні металеві решітки посеред вулиці мають великі отвори, в яких може застрягти колесо крісла колісного.
"Вони є ненормативні. Отвори мають бути не більше 1,5 сантиметра", — сказав Олександр Коваль.
Щоб оцінити рівень доступності інфраструктури Житомира для людей з інвалідністю, ветерани перевірили 200 закладів міста. Євген Сивопляс виділив супермаркет на Михайлівській з ліфтом-підйомником та неслизькою підлогою, а також булочну. Біля деяких закладів, де не було пандуса, ветерани натискали кнопку виклику.
"Рухаючись вулицею Михайлівською, ми спостерігали типову картину для більшості населених пунктів: бар'єрні вхідні групи, пороги заввишки понад 4-5 сантиметрів і пандуси з ненормативними ухилами. Ми не побачили критичних порушень — наприклад, пандусів із 45-відсотковим ухилом чи несправних підйомних платформ, які могли б травмувати людей. Водночас не знайшли й абсолютно безбар'єрних закладів, якими можна було б надихнутися", — зазначив Євген.
Громадський транспорт Житомира ветерани назвали найбільш доступним для людей з інвалідністю серед усіх міст, які вони моніторили.
"Тут велика кількість низькопідлогового транспорту, майже не доводиться чекати водія, усі апарелі Апаре́ль (від фр. appareil — «пристрій», «прилад», «апарат») — похила площина, рух по якій можливий при менших тягових зусиллях.були справними. Ми навіть побачили, що водії тролейбусів мають спеціальні рукавички з гачком для користування апареллю. У транспорті є кондиціонери, а зупинки оголошують через динаміки, а не валідатори, тому їх краще чути. Порівняно з іншими містами Житомир у цьому напрямку лідирує", — сказав Євген Сивопляс.
Разом з тим, за його словами, необхідне системне навчання водіїв, які повинні знати, як взаємодіяти з людьми, які користуються кріслом колісним. Олександр Коваль зазначив, що моніторинг доступності інфраструктури Житомира доводить потребу у контролі за дотриманням вимог ДБН.
Головна архітекторка Житомира Ольга Бронштейн у коментарі Суспільному сказала, що зауваження громадської організації "Зруш скелю" розглянуть на раді безбар’єрності.
"Для себе я теж фіксувала. Особливу увагу приділяла міській раді, лікарні. Всі зауваження будемо озвучувати на раді безбар’єрності. Ми плануємо зібратися на наступному тижні і будемо максимально думати, що ми можемо зробити, щоби, в першу чергу, наші (комунальні — ред.) заклади відповідали вимогам. І вже тільки після цього ми зможемо вимагати щось чи рекомендувати іншим закладам", — поінформувала Ольга Бронштейн.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
