Дизайнерка Оксана Слинюк в інтерв'ю Суспільному розповіла, як почала створювати новорічні іграшки "Лосяші". Вона показує етапи шиття у блозі, працює з різними матеріалами та ділиться майстер-класами з підписниками.
Як з’явилася ідея створювати новорічні іграшки "Лосяші"?
Ідея виникла спонтанно. Ми гуляли магазином, і різноманіття новорічних товарів навіяло бажання створити щось своє. Тоді були популярні новорічні гноми та олені, а в мене в голові крутився образ саме "модного" лося. Не знаю чому, але хотілося зробити саме лося.
Пам’ятаєте свою першу іграшку? Якою вона була? Скільки їх вже зробили.
Перша іграшка, яку пошили в нашому домі, була навіть не моя, а старшої доньки. Вона з дитинства любила шити. Коли побачила, що я хочу новорічних гномів, сказала: "Мам, давай я їх пошию". І вона справді пошила. Цей гном близько двох років прикрашав наш інтер’єр. Звісно, виконання було дитячим, але це робота моєї дитини, тому я її цінувала. Згодом донька запропонувала переробити іграшку і тоді я долучилася до процесу. Мені дуже сподобалося, і ці перші гноми досі прикрашають мій дім. Фактично все почалося з дитячої іграшки, а далі вже були мої роботи. Я не шию на потік і не працюю за шаблонами — усі іграшки індивідуальні. Це для мене не бізнес, а справа натхнення. Спочатку шила для себе, потім знайомі побачили, попросили пошити для них. Так з’явилися і замовлення. Загалом я зробила близько 10—12 "лосяшів". Усі вони різні, в окремих образах, і жодного однакового немає.
Чому саме образ лося став основним у ваших новорічних виробах?
У той період мій середній син дуже любив дивитися мультфільм "Смішарики". Там є персонаж Лосяш — інтелігентний, розважливий, такий собі вчений лось. Я часто була поруч, коли дитина дивилася мультфільм, і мимоволі звертала увагу саме на цього героя. Він мені був цікавий, я навіть дивилася серії разом із сином. Мабуть, тоді цей образ і закарбувався, а згодом став основою для моїх новорічних іграшок.
З яких матеріалів робите "Лосяшів" і чому обрали саме їх?
Переважно це речі, які вже віджили своє. Шкода викидати одяг повністю, адже часто частина тканини залишається в ідеальному стані. Спочатку я вирізала ці тканини для доньки — на її поробки. Потім почала збирати їх для себе, особливо якісні й гарні. Зараз навіть ходжу до секонд-хендів і шукаю нові дитячі речі — їх там багато. Так я даю цим матеріалам друге життя. Мені подобається, що речі не просто лежать або викидаються, а продовжують "працювати" в іншій формі.
Скільки часу потрібно, щоб виготовити одного "Лосяша"?
Час щоразу різний. Якщо говорити про технічну частину — пошиття голови, рогів, тулуба, рук, — це можна зробити за 1–2 години. А от створення образу залежить від натхнення. Інколи це один вечір, а буває, що іграшка "шиється" тиждень: стоїть, я підходжу, приміряю, з’являється нова ідея. Тут усе залежить від внутрішнього стану й настрою.
Які етапи створення іграшки — від задуму до готового виробу?
Спочатку я відшиваю стандартні елементи: ніжки, ручки, голову. Вони майже однакові для всіх іграшок. А далі переходжу до створення образу — це для мене найважливіший етап, адже саме він формує настрій іграшки. Окремий і дуже тривалий процес — збирання матеріалів. Лосяшів я шию переважно взимку, коли маю більше часу, а матеріали збираю протягом усього року. Складаю в коробку клаптики тканин, декоративні елементи, ланцюжки, ґудзики, цікаві пряжки. Коли настає зима, відкриваю цю скриньку — і там уже є кілька готових образів, з яких можна починати роботу.
Чи створюєте "Лосяшів" у різних розмірах або стилях?
Розмір зазвичай однаковий, а от стилі — завжди різні. У мене ніколи не буває двох однакових іграшок — мені так нецікаво. Хтось із них більш спортивний, хтось — інтелігентніший, хтось виглядає старшим, а хтось — більш молодіжним. Мені подобається гратися з образами. Думала й про менший розмір, але поки не впевнена, що це буде саме "Лосяш".
Чи замовляють "Лосяшів" як подарунок на свята? Які побажання найчастіше чуєте?
У мене є блог, де я ділюся етапами створення іграшок, і багато людей вирішили створити "Лосяшів" разом зі мною. Ще більше запитують, чи можна замовити. Багатьом вони дуже подобаються. Пишуть навіть із-за кордону з проханням пошити, бо там таких іграшок немає. Найчастіше просять у бежево-ніжному стилі — це мій улюблений колір, і він став основним у моїх іграшках.
Чи плануєте розширювати серію новорічних іграшок іншими персонажами? Чи можливо вже маєте інші новорічні іграшки в доробку?
Так, я вже пробувала шити зайця та інших персонажів. Маю ідею ще одного напрямку інтер’єрних іграшок. Можливо, вони не будуть новорічними, а стануть декоративними для дитячих кімнат або інших просторів. Поки це лише образ у голові, який формується. Мені дуже подобається реакція людей на мою роботу — це мотивує створювати щось нове і цікаве.
Над чим працюєте зараз у підготовці до свят?
Зараз відшиваю чергову пару "Лосяшів" і почала трохи інший напрямок. Планую показати його своїм підписникам і тим, хто разом зі мною шиє та спостерігає за процесом. Люди вже діляться своїми роботами за моїми майстер-класами. До Нового року хочу представити нового персонажа, сподіваюся, він також сподобається. Мені подобається створювати щось цікаве, чого раніше ніде не бачила.
Яку роль для вас має ця творча робота — більше хобі чи напрям, який хочете розвивати?
Це скоріше хобі. Основну роботу, дизайнеркою інтер’єру, я теж дуже люблю і змінювати її поки не планую. Цей напрямок для мене — відпочинок, він добре відволікає від поганих думок. Шиючи іграшки, наче трохи повертаєшся в дитинство. Тому залишаю це на рівні хобі, але дуже цікавого.
Що б ви порадили людям, які теж хочуть робити святкові іграшки власноруч?
Раджу не боятися шукати щось своє, відходити від звичних форматів. Якщо плануєте шити на продаж, найбільше цінується індивідуальність — щоб у нікого не було такого ж виробу. Не варто просто повторювати чужі іграшки, шукайте свій напрямок. Тоді не буде проблем із продажем, і ви отримуватимете хороші відгуки, що надихатиме працювати далі. Мене навіть просили пошити Бабу Ягу — поки це лише ідея. Зазвичай я шию "Лосяшів" парами: перший у мене був один, а зараз людям подобається, коли вони йдуть парочками.
Раніше Суспільне писало, що Оксана Слинюк із Житомира понад 15 років працює в дизайні інтер’єрів. Після завершення будівництва власного будинку вона почала створювати скульптури для облаштування території, поєднуючи професійні навички з власними ідеями.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
