Війна — це складна і болюча тема, особливо для дітей. Проте уникати розмови про неї не варто, адже дитина все одно чує інформацію з різних джерел і може самостійно створювати страшні образи. Як говорити з дітьми про війну розповіла Суспільному психологиня з Бердичева, психотерапевтка, фахівчиня з тем безпеки, стосунків і підтримки підлітків Оксана Трибун.
За її словами, завдання дорослих — допомогти дитині зрозуміти ситуацію, знизити рівень тривоги та дати відчуття безпеки. При цьому потрібно враховувати вік та індивідуальні особливості дитини, тому що діти різного віку сприймають війну по-різному.
Дошкільнята (3-6 років): потребують простих пояснень без жахливих деталей.
"Для дошкільнят використовуйте метафори та казкові образи, наприклад, "захисники борються за мир, як хоробрі лицарі, як Котигорошко", — порадила Оксана Трибун.
Молодші школярі (7-10 років): можуть ставити конкретні запитання.
"Відповідайте чесно, але без страшних подробиць. Підкреслюйте, що є люди, які працюють над тим, щоб усе стало добре", — сказала психологиня.
Підлітки (11+ років): здатні розуміти складніші поняття та аналізувати інформацію.
Важливо обговорювати з ними джерела інформації та емоційну стійкість.
"Завжди говоріть чесно, але спокійно. Не варто приховувати правду, але слід адаптувати її до віку дитини. Якщо дитина питає, чи є небезпека, визнайте, що ситуація складна, але підкресліть, що є люди, які її контролюють (військові, волонтери, рятувальники). І головне, говоріть, що ви контролюєте ситуацію і приймаєте рішення про подальші дії", — порадила Оксана Трибун.
За словами Оксани Трибун, батьки повинні дозволяти дитині висловлювати свої емоції.
"Діти можуть відчувати страх, гнів, сум або навіть почуття провини. Дозвольте їм говорити про свої переживання і запевніть, що будь-які емоції — це нормально. Можна використовувати малювання або лялькову гру, щоб допомогти дітям виразити свої почуття", — сказала психологиня.
Також вона радить, щоб батьки пояснили дитині, як діяти у разі небезпеки.
"Ми живемо в час, коли є частими повітряні тривоги чи обстріли, тому важливо навчити дитину чітким алгоритмам дій. Наприклад, як реагувати на сирену, де знаходяться найближчі укриття, що брати з собою. Такі знання допоможуть зменшити рівень тривоги. Навіть у складні часи відбувається багато хорошого: люди допомагають один одному, військові захищають країну, волонтери підтримують постраждалих. Важливо розповідати дітям про героїв, гуманітарну допомогу, порятунок тварин. Тобто фокусуватися на позитивних справах", — розповіла психотерапевтка.
При цьому, за її словами, треба намагатися обмежити потік інформації, бо діти можуть стати жертвами інформаційного перевантаження.
"Важливо контролювати, що діти читають або дивляться, і пояснювати, що не всі новини є правдивими. Добре, якщо дитина отримує інформацію від вас, а не з неперевірених джерел. І головне — будьте взірцем спокою та стійкості. Діти наслідують дорослих. Якщо ви самі занадто тривожитеся, дитина теж це відчуває. Важливо демонструвати впевненість і стійкість, пояснюючи, що навіть у важкі часи є надія і можливості для відновлення. Навчіть дітей технікам саморегуляції. І пам'ятайте: говорити з дітьми про війну непросто, але важливо. Відкритий діалог допоможе знизити їхні страхи, навчить справлятися з емоціями, що додасть віри у краще майбутнє. Головне — залишатися чесними, підтримувати та створювати відчуття безпеки", — наголосила Оксана Трибун.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
