Перейти до основного змісту
"Можемо займатися латанням дір у тих сферах, які є зараз критично важливими" — нардеп від Житомирщини Богдан Кицак

"Можемо займатися латанням дір у тих сферах, які є зараз критично важливими" — нардеп від Житомирщини Богдан Кицак

В рамках спецпроєкту "Обранці" Суспільне Житомир продовжує серію інтерв'ю з діючими нардепами-мажоритарниками від Житомирщини. Цього разу журналістка Надія Назарук поспілкувалася з Богданом Кицаком — нардепом, обраним від 63 округу, куди входить Бердичів та території колишніх Андрушівського, Бердичівського, Попільнянського і Ружинського районів.

Чому розв’язка на трасі М-21 біля Бердичева не добудована, чи покращилося матеріальне забезпечення ЗСУ і коли зросте заробітна плата освітян — про це і не тільки дивіться та читайте в інтерв’ю Суспільного з Богданом Кицаком.

Хто такий Богдан Кицак та якими були його обіцянки виборцям

Богдан Кицак — народний депутат України у Верховній Раді 9 скликання від 63 округу. До цього округу входять місто Бердичів і колишні Андрушівський, Бердичівський, Попільнянський і Ружинський райони.

У 2019 Богдан Кицак переміг у виборах, набравши 43,23% голосів (33 936 виборців). Член депутатської фракції "Слуга народу", голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції.

У передвиборчій програмі Богдан Кицак писав, що зокрема "особисто контролюватиме питання будівництва та якості дорожнього полотна" в окрузі, добиватиметься "реформування Збройних сил і поліпшення матеріального забезпечення армії" та "запровадження базової зарплатні педагогів на рівні трьох мінімальних".

"Ми можемо займатися латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими" — нардеп Богдан Кицак
Народний депутат Богдан Кицак в студії Суспільного Житомир. Житомир, 27 травня 2025 року. Суспільне Житомир/Олексій Чирко

У жовтні 2021 року ви говорили про те, що у 2022 році розв'язка на трасі М-21 буде побудована. Травень 2025 року — розв'язка не функціонує. Яка ситуація з будівництвом?

На жаль, вона наразі не функціонує, ведуться розмови щодо пошуку фінансування. Зрозуміло, що в 2022 році абсолютно для кожного українця, для багатьох державних інституцій, організацій і міністерств, які планували дуже багато зробити в 2022 плановому році і реалізувати велику кількість проєктів, все призупинилося у зв’язку з тим, що почалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації. Зрозуміло, що всі нецільові кошти, які, зокрема, були спрямовані і на інфраструктурні проєкти, за винятком тієї розв'язки по М-21 біля Бердичева в бік Вінниці, тієї, що йде по об’їзній, усі кошти були заморожені і переспрямовані на ті видатки, які були першочерговими. А першочерговим було фінансування Сил безпеки та оборони, тому що нам потрібно було вирішувати задачу №1 — яким чином стримати збройну агресію Росії в момент, коли наступали фактично вже до передмість самого Києва, нашої столиці.

Якісь рішення щодо будівництва вже були озвучені?

Складно сказати. В суспільстві наразі побутує наратив, що всі вільні кошти треба направляти виключно на потреби нашої армії і Сил безпеки та оборони. Зокрема, пошук коштів у державному бюджеті України на будь-які інфраструктурні проєкти, які не в регіонах, де ведуться активні бойові дії або які активно постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

На такі проєкти дуже складно знаходити відповідні ресурси. Поки це питання заморожене. Але після того, як завершаться бойові дії і розпочнуться переговорні процеси або ж стане зрозуміло, коли буде укладено потенційно сталий для України справедливий мир, можна буде повернутися до цього питання. Припустімо, є будівництво розв'язки за сотні мільйонів гривень замість спрямування грошей, наприклад, на латання доріг в прифронтових регіонах, що має високе логістичне значення, бо там військова логістика щодо постачання зброї та інших елементів, які важливі для нашої армії. Зрозуміло, що коли ми дивимося на два інфраструктурні проєкти; один — біля Бердичева, а інший, наприклад, на території Харківщини чи Дніпропетровщини чи деінде, де йдуть активні бойові дії, пріоритет віддаватимуть саме туди.

"Ми можемо займатися латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими" — нардеп Богдан Кицак
Нардеп Богдан Кицак і журналістка Надія Назарук в студії Суспільного Житомир. Житомир, 27 травня 2025 року. Суспільне Житомир/Олексій Чирко

Відрізок Житомир — Попільня, це, за словами водіїв та місцевих, є одним із найважчих для проїзду. Яка ситуація там? Чи контролюєте ви процес будівництва там? Чи контролюєте ви процеси дорожніх робіт? Чи, можливо, є в ініціативах, є в проєктах якесь комплексне рішення для цього відрізку?

На жаль, на період, поки йде військовий стан, у нас заборонено капітальні ремонти доріг. Відповідно, це капітальні ремонти, коли ми беремо, наприклад, соціальну ділянку в 10, 20, 30 кілометрів і повністю її комплексно ремонтуємо, включно з тротуарами, з знаками, ознакуванням і все, що потрібно, просто під ключ. Зараз ремонт даної ділянки дороги відбувається такий, як називається, або ямковий, або відповідними широкими латками для того, щоб створити більш-менш умови для того, щоб транспорт міг пересуватися в одну та іншу сторону, оскільки це є важливим логістичним шляхом, який з'єднує не тільки саму Попільню, але й виходить, зокрема, до інших областей. Чому вона важлива? Тому що, зокрема, коли розпочиналося повномасштабне вторгнення, це була одна із тих транспортних артерій, якою відбувалося дуже багато процесів евакуації, зокрема, цивільного населення на захід України і поза межі України. Зрозуміло, що зараз ця дорога, вона, фактично, зведена нанівець, якщо можна так сказати, або настільки приведена в непридатність експлуатації, що було прийнято рішення і спрямовано кошти на відповідно ямковий ремонт. Але це не вирішує повністю всі проблеми, оскільки там потрібно комплексне рішення, а до такого комплексного рішення можна перейти вже опісля того, як будуть зняті будь-які обмеження щодо реалізації таких проєктів.

Ви та ваші колеги зі "Слуги народу" вказували у своїй програмі про те, що головна мета вашої команди — це докорінно змінити стару систему влади. За п’ять років вам вдалося змінити стару систему влади?

Коли ми заходили в 2019 році, моя особиста була позиція, що наразі є певні неконструктивні речі, які не дають можливості державі бути ефективною і Україні бути конкурентною поруч із європейськими системами або з іншими країнами світу, які створюють привабливі умови для життя, інвестування та інших речей. За цей період часу ми зіткнулися з двома важливими моментами, які не дали нам можливості, можливо, повністю перейти до зміни парадигми, як існує держава.

Першим цим у нас був COVID-19, коли ми фактично створювали дуже багато моментів, якщо ти хочеш змінити фундаментально державу, тобі потрібно мінімум три, а то й більше років для того, щоб в будь-якій сфері провести якусь велику фундаментальну реформу. Оскільки розпочався COVID-19, знову ж таки, дуже багато речей було відкладено в далеку шухляду. У 2022 році ми знову ж таки зіткнулися з непрогнозованим фактором відносно того, що Російська Федерація прийняла для себе рішення, що вона хоче завоювати абсолютно всю Україну і визначила для цього час. Тому наразі мова про якісь великі, довгі, фундаментальні, конструктивні речі, на жаль, не йде. Ми можемо займатися косметичним ремонтом або латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими.

"Ми можемо займатися латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими" — нардеп Богдан Кицак
Нардеп Богдан Кицак в студії Суспільного Житомир. Житомир, 27 травня 2025 року. Суспільне Житомир/Олексій Чирко

Обіцянка про реформування Збройних сил і поліпшення забезпечення армії. Чи вдалося покращити забезпечення? Чи якось це виражається? Чи навпаки стало гірше в порівнянні?

Я переконаний, що якщо ми беремо Збройні сили України, буквально, давайте візьмемо, щоб не говорити, що це виключно з 2019 року почалося більше перспектив, а не от з 2014 року, коли Збройні сили України зіткнулися із російською агресією, із наступом російських професійних військових. Відповідно, з цього моменту і по цей час відбувається суттєве і глибинне реформування самої структури того, що ми називаємо армією. Є багато запитань, що треба ще зробити і модифікувати, тому що у нас є ціль привести наші Збройні сили України до стандартів НАТО.

Але зрозуміло, що війна вносить свої корективи і до цього можна підходити як до того, що стримує нас впроваджувати певні зміни, або до того, що стимулює нас здійснювати ці зміни. І як би ми не розглядали, що Російська Федерація внаслідок повномасштабного вторгнення зробила і тероризувала Україну, вбила величезну кількість цивільних, але в контексті, яким чином оця "повномасштабка" вплинула на Збройні сили України, яким чином реформувала, то це дуже суттєвий і визначальний вплив. Тому що ми вже нарешті перейшли до формування армійських корпусів, це нова система управління. Далі, відповідно, це нова система взаємодії між різними командирами, яким чином вони приймають рішення, кому вони звітують і так далі.

Відповідно, далі наступне питання — це самозабезпечення. Чим воює українська армія? І тут важливе також значення те, що українське ВПК, українські зброярські компанії вже більше, здається, 50% забезпечують українську армію власними виробами, фактично. Починаючи від гвинтівок, від мінометів, мін, до важкої техніки, включаючи "Козаки" і багато інших номенклатур і озброєнь. Відповідно, в армії, якщо ми подивимося, як було до і що є на даний момент, фактично відбувається величезна трансформація. Але це далеко не те, що ми як держава і що ми як суспільство хочемо бачити, як має виглядати ось цей кінцевий продукт, який Російська Федерація, коли вона задумує після миру ще раз, можливо, комусь там прийде така думка напасти на Україну, то вони двічі або тричі сядуть і подумають. Тому що вони будуть боятися, оскільки буде організоване оснащення сучасної технологічної української армії. Але до цього ще потрібно прийти.

Але проблема із забезпеченням лишається. Волонтери зараз збирають багато коштів, часто це на ремонт, можливо, на якісь тепловізори. Деяке спорядження військовослужбовці купують за власний рахунок. Чи бачить цю проблему держава, чи є якісь мінімальні кроки на шляху до цього вирішення?

Я б не називав це проблемою, я б вважав, що це додаткове посилення того, яким чином працюють на армію і держава, і міжнародні партнери, і українське суспільство. Зрозуміло, що на першопочатковий період повномасштабного вторгнення саме волонтери виконували ось ту ключову роль щодо швидкого, оперативного забезпечення всім необхідним військових, які безпосередньо стримували ось цей російський наступ на різних ділянках на території України.

Після того було прийнято величезну кількість і законодавчих рішень, і нормативних рішень на рівні Кабінету Міністрів України, і Міністерства оборони, і інших інституцій для того, щоб допомогти виконувати ті рішення, які раніше реалізовувала волонтерська спільнота, вже з боку держави.

Волонтери дуже часто підтримують одні з найбільш ефективних підрозділів, або ті підрозділи, які, на їхню думку, з боку держави не отримують достатньої підтримки. Інколи з'являється певна дезорганізація в управлінні, зокрема в Силах безпеки і оборони, тих інституцій, які відповідають за забезпечення цих підрозділів. Зрозуміло, що волонтери отримують відразу цю інформацію тут і зараз, коли по дзвінку відповідна людина, яка є в тому підрозділі, говорить стан речей, які є. Коли вона доходить по вертикалі самої армії, це може зайняти буквально до тижня часу. Волонтер за цей час встигне вже знайти в Європі, притягнути, задекларувати і передати туди, куди це необхідно для того, щоб воно вже працювало. Це до того ж моменту, поки воно дійде по силах забезпечення, КСЛ (Командування сил логістики Збройних сил України — ред.), який є в армії. Тому в цьому плані волонтерів я не переконаний, що державні інституції колись дійдуть до того рівня, що вони будуть ефективніше і швидше працювати ніж волонтерська спільнота.

"Ми можемо займатися латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими" — нардеп Богдан Кицак
Журналістка Суспільного Надія Назарук. Житомир, 27 травня 2025 року. Суспільне Житомир/Олексій Чирко

Теж з вашої передвиборної програми про запровадження базової зарплатні педагогів на рівні трьох мінімальних, плюс ще доплати за кваліфікацію та стаж. Згідно з інформацією з Держстату, середня зарплата у сфері освіти у 2024 році становила трохи більше ніж 14 тисяч гривень у місяць. Мінімалка наразі, відповідно, становить 8 тисяч гривень. Чому не зросла зарплата вчителів?

Це мій найбільший біль. Тому що я сам вийшов із освітянської спільноти і розумію, наскільки важливим є грошове забезпечення освітянської спільноти. Тому що вони виконують одну із найскладніших ролей у нашому українському суспільстві. Вони готують протягом значного періоду часу громадянина України. Тобто не просто закладають певні знання з географії, хімії, фізики, математики і так далі, але й формують громадянина України. За цей період часу, коли людина доходить до дорослого віку у 18 років, ми можемо розуміти, наскільки система освіти є якісною або неякісною.

Зрозуміло, що моя позиція залишається незмінною. Але для того, щоб вирішити взагалі це питання, потрібні знову ж таки величезні фінансові ресурси. Мова йде про сотні мільярдів гривень щорічно для того, щоб поставити на достойний рівень базову заробітну плату. Хоча б, щоб сума йшла на рівні 20 тисяч плюс для молодого спеціаліста, який після закінчення вищого навчального закладу приходить у систему освіти або дошкільний навчальний заклад. Там взагалі ситуація критична. Ще гірша, ніж у системі загальної освіти. Для того, щоб молодий спеціаліст міг зрозуміти, яким чином йому можна розвиватися саме в цій сфері.

Взагалі, якщо ми повернемося, то моє базове уявлення повинно бути таким. В нашому суспільстві, якщо ми хочемо бути взагалі ефективними і конкурентними у світовому просторі, то в нас повинно бути чотири найбільш високооплачувані роботи з боку держави. Перше — це військовослужбовці. Друге — це повинні бути медичні працівники. Третє — це педагогічні працівники. І четверте — це державні службовці. Ось ці чотири категорії, якщо в них буде високий рівень заробітної плати, тоді ми можемо як держава стати і бути доволі ефективно конкурувати з іншими системами, які також конкурують за людей, які також хочуть, щоб до них приходили вмотивовані, якісні, фахові спеціалісти, оскільки це необхідно для їхніх систем.

Тому над цим нам ще потрібно буде попрацювати. Але фактор війни, як не крути, він для багатьох сфер завжди буде визначальним. Як тільки ми забезпечимо питання безпеки і сталого миру, ми переходимо, зокрема, і до перенаправлення коштів на всі сфери, зокрема, щодо грошового забезпечення і освітян, і медичних працівників, і підвищення заробітної плати для наших військовослужбовців.

Якщо говорити про якесь незначне зростання, за яких умов воно можливе? І чи варто його взагалі очікувати в майбутньому?

Зростання заробітної плати може відбуватися виключно, якщо йде поправка на інфляцію і, відповідно, проводиться паритетне зростання заробітної плати. Але ми ж розуміємо, що поправка на інфляцію, наприклад, збільшення заробітної плати на 5-10% не вирішує цієї проблеми, тому що фізично люди отримують на руки певну грошову масу, з якої вони можуть придбати ті чи інші речі, закрити комунальні платежі, придбати продукти і так далі. Тому, якщо ми хочемо вирішувати цю проблему, то потрібно заробітну плату фіксувати в 2-3 рази для того, щоб, зокрема, і педагоги отримували можливість відчути, що держава цінує їхню роботу достойно і на високому рівні.

"Ми можемо займатися латанням дір у тих сферах, які для нас є зараз критично важливими" — нардеп Богдан Кицак
Нардеп Богдан Кицак в студії Суспільного Житомир. Житомир, 27 травня 2025 року. Суспільне Житомир/Олексій Чирко

За ці 6 років, які Ви, конкретно, кроки запровадили для того, щоб посприяти цьому?

Повернусь до того, що це комплексне питання, воно вирішується одним єдиним механізмом: вносяться зміни до бюджету і встановлюється базова заробітна плата для освітніх працівників на рівні 20 тисяч плюс. Будь-яких інших рішень, ініціатив, які б могли допомогти і сприяти вирішенню цього питання, їх фізично не існує.

Як тільки з'явиться можливість, після того, як буде укладено мир і створяться безпекові умови, як тільки в нас вивільниться фінансовий ресурс, який зараз йде в основному і здебільшого на ведення озброєної боротьби проти РФ, кошти будуть переспрямовані. У першу чергу, я особисто буду подавати такі ініціативи, зокрема, і з представниками освітнього комітету, тому що ми багато над цим питанням дискутуємо, оскільки тоді ще й побутувала така думка, здається, ще перед виборами ходила про цифру 4 тисячі доларів і так далі, і нас постійно про це, знаєте, як "вмочують" носом у це питання. Зрозуміло, що до цього ми обов'язково повернемося і хочеться вирішити його один раз і базово, а не займатися такими, знаєте, трішечки популістичними речами, коли ми будемо піднімати на 5% кожного року, а інфляція фізично їх буде знімати, а люди по факту не отримують від цього ніякого зиску.

Ви у своїй декларації за 2024 рік зазначили, що користуєтеся автомобілем Toyota RAV4 2023 року, яка належить вашій матері. Однак інформація про неї з’явилася в реєстрі НАЗК вже після розслідування Bihus.info. Окрім того, у декларації за 2024 рік ви вказуєте 90 тисяч гривень компенсації, яка пов’язана із транспортними витратами. На що йдуть ці витрати? Як ви пересуваєтеся по округу? Чи використовуєте ви саме цей автомобіль для цього?

Так, звичайно, використовую цей автомобіль. І згідно взагалі всіх процедур, які прописано по НАЗК, коли автомобіль починає використовуватися певною особою, особливо публічною, цей автомобіль має бути внесеним у декларацію. Є термін 180 днів, у який ти повинен ним користуватися, після чого з’являється зобов’язання такий автомобіль задекларувати. Оскільки дане не розслідування, а, скажімо так, сюжет з’явився в цей період часу, в мене не було такого зобов’язання щодо декларування (ред. — матеріал Bihus.info з’явився в мережі 24 вересня 2024 року. У повідомленні про суттєві зміни в майновому стані Богдана Кицака від 16 жовтня датою набуття права вказано 30 вересня 2024 року). Але після того, як цей період відійшов, відповідно, я виконав всі норми закону, не було ніякої задумки займатися приховуванням автомобіля або транспортного засобу, в цьому немає ніякої потреби, це ж не якийсь там елітний автомобіль, хоча його й найменували, що це елітний RAV-4 (задекларована вартість автомобіля — 1 мільйон гривень — ред.)

Зрозуміло, що в той період часу я потрапив у сюжет з автомобілями, які, можливо, не зовсім доречно ставити, порівняно з Toyota RAV-4. Там мова йшла про роллс-ройси, про елітні мерседеси і інші марки. Разом з тим, всі зобов’язання, які існують щодо декларування автомобіля, я виконав. Зараз я ним користуюся, зокрема, і коли здійснюю свою безпосередню робочу діяльність, і, зокрема, на території свого округу.

Згідно із законодавством, для діяльності народних депутатів України існує графа витрат, яка спрямовується з апарату Верховної Ради України щодо відшкодування вартості проїзду. Відповідно, кожен депутат, має автомобіль чи ні, чи, наприклад, він здійснює доїзд до виконання своїх службових обов’язків, наприклад, залізницею, автомобільним, транспортним або будь-якими іншими видами транспорту, має можливість ці кошти спрямовувати на компенсацію купівлі квитків, заправку автомобіля і так далі. Відповідно, ці кошти спрямовуються виключно на заправку автомобіля, для того, щоб здійснювати активну депутатську діяльність.

Повну версію інтерв’ю з Богданом Кицаком, народним депутатом України у Верховній Раді від 63 округу, дивіться на YouTube-каналі Суспільне Житомир.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp

Топ дня
Вибір редакції
На початок